LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Харківський апеляційний суд639/5957/19

від 17.08.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 серпня 2020 року м. Харків Справа 639/5957/19 Провадження № 22-ц/818/3506/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кругової С.С., суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П., Учасники справи : Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків Екоресурс", Відповідач: ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в місті Харкові, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 12 березня 2020 року, ухвалене суддею Гаврилюк С.М., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Екоресурс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надння послуг з вивезення побутових відходів, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків екоресурс" про захист прав споживачів, в с т а н о в и в : У серпні 2019 року ТОВ "Харків Екоресурс" звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Харків Екоресурс" заборгованість за надання послуг з вивезення побутових відходів у розмірі 636,96 грн, з яких: 432,44 грн - сума основної заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів; 166,67 грн - інфляційні витрати; 37,85 грн - три відсотки річних від простроченої суми. В обґрунтування своїх вимог представник позивача посилався на те, що рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.12.2011 № 940 виконавцем послуг з вивезення побутових відходів встановлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Харків Екоресурс". На виконання вимог ст. 35-1 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998, ст.ст. 12, 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивачем було опубліковано Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 25.06.2013 в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради - газеті «Харьковские известия». 21.06.2013 року між Українським державним підприємством поштового зв`язку «Укрпошта» та ТОВ "Харків Екоресурс" укладено Договір про надання послуги з доставки рекламної та інформаційної продукції № 28-373 за яким, УДППЗ «Укрпошта» здійснено доставку примірника газети «Харьковские известия», в якому опубліковано Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 25.06.2013, за адресою відповідача, а саме: АДРЕСА_1 . Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів, опублікований 25 червня 2013 року у офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради газеті «Харьковские известия», набрав чинності для жителів приватного сектору Новобаварського району м. Харкова 01.08.2013 року. До набрання чинності зазначеним Договором від ОСОБА_1 не надходило жодних заяв про свою незгоду з умовами опублікованого договору. Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем послуг з вивезення побутових відходів за особовим рахунком № НОМЕР_1 . З 01.11.2015 року по 30.09.2018 року відповідач не здійснив оплату за надані послуги, що є невиконання ним пунктів 1, 11, 13-15 Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів, опублікованого 25.06.2013 року в газеті «Харьковские известия». У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами, в яких просив суд визнати підприємницьку практику ТОВ "Харків Екоресурс" по відношенню до ОСОБА_1 нечесною та агресивною; визнати, що така підприємницька практика вводить в оману споживача; визнати, що договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 25.06.2013, що був надрукований в газеті «Харковские известия» № 75 від 25.06.2013, не був укладеним між сторонами по справі; зобов`язати ТОВ "Харків Екоресурс" видалити персональні дані ОСОБА_1 з бази персональних даних, про що сповістити ОСОБА_1 повідомленням про видалення персональних даних з бази персональних даних ТОВ "Харків Екоресурс" ; зобов`язати ТОВ "Харків Екоресурс" укласти письмовий договір з ОСОБА_1 на підставі Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 (Т.1 а.с. 93-100). В обґрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 зазначав, що він не користувався послугами з вивезення побутових відходів, що надаються населенню з боку відповідача, а саме не виставляв сміття біля свого будинку та не складав сміття у контейнери, що належать ТОВ "Харків Екоресурс" ; позивач жодного разу не сплачував коштів ТОВ "Харків Екоресурс" за будь-які надані послуги; ОСОБА_1 жодного разу не отримував газет або рекламної продукції через УДППЗ «Укрпошта», де б відповідач рекламував свої послуги та пропонував ними скористатися або узгодити договір на послуги; позивач не звертався до ТОВ "Харків Екоресурс" з жодною пропозицією про надання або отримання послуг, з жодним замовленням послуг; ОСОБА_1 не підписував особисто жодного письмового договору з ТОВ "Харків Екоресурс" , не узгоджував та не підписував з даним Товариством жодного акту виконаних робіт, акту здачі-приймання наданих послуг; позивач не зробив жодної дії, яка могла бути недвозначно трактована Товариством як угода на укладення договору або бажання замовити послугу у відповідача; ОСОБА_1 не надавав письмового дозволу ТОВ "Харків Екоресурс" на обробку його персональних даних. Підприємницька практика ТОВ "Харків Екоресурс" вводить споживача в оману стосовно самої потреби в укладанні договору з відповідачем, потреби у сплаті Товариству за послуги та відповідно в потребі самих послуг за договором, що був нібито надрукований в газеті. Представник позивача за первісним позовом, яка одночасно представляє інтереси відповідача за зустрічним позовом, - адвокат Логвиненко Ю. С., у судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, зустрічні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення. Відповідач за первісним позовом, який одночасно є позивачем за зустрічним позовом, - ОСОБА_1 , у судовому засіданні заперечував проти задоволення первісних позовних вимог. Зустрічний позов ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі, просив задовольнити. Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 12 березня 2020 року позовні вимоги ТОВ "Харків Екоресурс" до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів - задоволено.Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Харків Екоресурс" заборгованість за надання послуг з вивезення побутових відходів у розмірі 636 грн 96 коп., з яких: 432,44 грн - сума основної заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів; 166,67 грн - інфляційні витрати; 37,85 грн - три відсотки річних від простроченої суми. Вирішено питання судових витрат. У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ "Харків Екоресурс" про захист прав споживача - відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що відповідач, як споживач послуг, які надає позивач, зобов`язання з оплати послуг з вивезення побутових відходів належним чином не виконує. Тому наявні підстави для стягнення з нього заборгованості з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити його зустрічні позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з`ясовано усі фактичні обставини справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на ті самі обставини, що і під час подання позову. Зазначає, що ніяких договірних зобов`язань перед стягувачем не має; вважає що, ознайомлення з договором про надання послуг з вивезення відходів від 25.06.2013, опублікованим в газеті «Харьковские известия» законодавством не передбачено та є агресивною підприємницькою діяльністю юрособи. Також зазначив, що в розрахунку заборгованості зазначено іншого споживача послуг ОСОБА_2 «дитина війни», в той час як він ОСОБА_1 є «учасник війни», що свідчить про те, що розрахунок є сфабрикованим. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Харків Екоресурс" зазначило, що договір про надання послуг з вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повінстю та без застережень або у вигляді конклюентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору(мовчання). Встановивши, що протягом місяця з дня опублікування позивачем у засобі масової інформації проекту договору відповідач свою відмову укласти договір про надання послуг із вивезення побутових відходів чи про совю незгоду із умовами опублікованого договору до ТОВ "Харків Екоресурс" не направив, а тому вважається таким, що прийняв пропозицію ТОВ "Харків Екоресурс". Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 1 ст. 369 ЦПК України, з огляду на зміст та ціну позову, без повідомленням учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною в установленому законодавством порядку. Згідно п. 3.2.5 рішення Харківської міської ради від 16.11.2011 р. № 504/11 «Про встановлення Правил благоустрою території міста Харкова» власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендатори житлових будинків (земельних ділянок) приватної власності, зобов`язані укладати договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснювати оплату таких послуг та забезпечувати збирання побутових відходів. Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 28.12.2011 р. № 940 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові» виконавцем таких послуг встановлено ТОВ «Харків Екоресурс». На виконання вимог чинного законодавства (ст. 35-1 Закону України «Про відходи», ст. ст. 21, 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ТОВ «Харків Екоресурс» опубліковано Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 27.11.2012 р. в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради - газеті «Харьковские известия». Разом з тим, 20.11.2012 р. між Українським державним підприємством поштового зв`язку «Укрпошта» та ТОВ «Харків Екоресурс» укладено Договір про надання послуги з доставки рекламної та/або інформаційної продукції № 06-736за яким,УДППЗ «Укрпошта» здійснено доставку примірника газети «Харьковские известия», в якому опубліковано Договір про наданняпослуг звивезення побутових відходів від 27.11.2012р., в т.ч.за адресою відповідачів. Відповідно до Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів виконавець зобов`язується згідно з графіком надавати споживачу послуги з вивезення побутових відходів, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором. Судом першої інстанції встановлено, що позивач звертався до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів. 14.01.2019 року судом було видано судовий наказ, який ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.01.2019 року у справі № 396/6167/18-ц зазначений судовий наказ скасовано, що було підставою для звернення до суду з позовною заявою. Судом встановлено, що ТОВ «Харків Екоресурс» є виконавцем послуг з вивезення побутових відходів відповідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів в м. Харкові» від 28.12.2011 року №

940. Відповідач є споживачем послуг з вивезення побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб з Реєстру територіальної громади міста Харкова, сформованою 28.08.2019 року.(Т.1 а.с. 44) Згідно Прикінцевих положень договору від 25 червня 2013 року цей договір надрукований у офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради газеті «Харьковские Извъстия» загальним накладом 15 000 примірників. Споживач з Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів та витягами із законодавства про відходи, санітарними нормами і правилами поводження з побутовими відходами та утримання територій населених пунктів ознайомлені, оскільки вищевказані документи публікуються разом із договором в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради газеті «Харьковские Извъстия» (Т.1 а.с. 14-17,18). 21 червня 2013 року між Українським державним підприємством поштового зв`язку (далі - УДППЗ) «Укрпошта» та ТОВ «Харків Екоресурс» укладено договір про надання послуги з доставки рекламної та/або інформаційної продукції, згідно якого УДППЗ «Укрпошта» здійснило доставку споживачам примірника газети «Харьковские Извъстия» №75/1(2669/1) від 25.06.2013 року, в якому був надрукований договір про надання послуг з вивезення побутових відходів ( у тому числі і на адресу відповідача) (Т.1 а.с.19-21). Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін. Згідно ч. 3 ст. 205 ЦК України у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням. Впродовж місяця з дня опублікування проекту договору від 26.02.2013 року відповідач ОСОБА_1 про свою відмову укласти договір про надання послуг з вивезення побутових відходів до ТОВ «Харків Екоресурс» у письмовому вигляді не направляв, тобто прийняв пропозицію ТОВ «Харків Екоресурс» щодо укладення договору про надання послуг з вивезення побутових відходів. Між сторонами склалися фактичні договірні відносини (зобов`язання), щодо послуг з вивезення побутових відходів, оскільки відповідач отримує ці послуги та на нього в ТОВ "Харків Екоресурс" відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Як на підставу позовних вимог ТОВ «Харків Екоресурс» посилалося на те, що зобов`язання з оплати послуг з вивезення побутових відходів ОСОБА_1 не виконує, тому наявні підстави для стягнення з нього суми заборгованості з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Відповідно до ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Частина 3 ст. 31 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначає, що органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Відповідно до положень ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно п. «б» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів. Плата за надані послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору і тарифів (п. 13 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 10 грудня 2008 року). Надання позивачем послуг з вивезення побутових відходів за адресою відповідача підтверджується Графіком планово-подворового вивезення твердих побутових відходів з приватних домоволодінь Новобаварського району м. Харкова (Т.1 а.с. 23, 24-25, 26-27, 28-29). Факт надання послуг з вивезення побутових відходів ТОВ «Харків Екоресурс» ОСОБА_1 підтвердив здійснивши оплату послуг в листопаді 2013 року та період з січня 2014 року по березень 2014 року (Т.1 а.с. 37-38), а також в період з листопада 2013 року по червень 2016 року користуючись державною допомогою по оплаті житлово-комунальних послуг у вигляді пільги. Згідно Довідки ТОВ «Харків Екоресурс» про рух коштів по особовому рахунку № НОМЕР_1 у відповідача наявна заборгованість, яка станом на 01.10.2018 становить 432,44 грн (а.с. 36). Наведене свідчить, що відповідач зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі оплачувати послуги з вивезення побутових відходів. Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Матеріали справи свідчать про те, що позивачем виконувалися обов`язки з вивезення побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 . Однак відповідач не здійснював оплату вартості наданих послуг. Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтями 610, 612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів за період з з 01.11.2015 по 30.09.2018 року, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в загальному розмірі 636,96 грн., - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Будь-яких документів на спростування розміру заборгованості відповідачем суду не надано. Щодо стосується зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Харків Екоресурс», суд зазначає наступне. Як на підставу зустрічних позовних вимог, ОСОБА_1 посилаючись на ЗУ «Про захист прав споживачів» зазначав, що ТОВ «Харків Екоресурс» здійснює по відношенню до нього агресивну підприємницьку діяльність, а саме вимагає сплати відповідачем за первісним позовом нібито наданих послуг, на отримання яких він не давав прямої чи недвозначної згоди. Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Частиною четвертою статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів протиправних дій відповідача у спірних правовідносинах. Посилання ОСОБА_1 на те, що ТОВ «Харків Екоресурс» відповідно до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070зобов`язаний узгодити з ним договір на вивезення побутових відходів, - спростовуються матеріалами справи, оскільки доказів, що йому було відмовлено ТОВ «Харків Екоресурс» укласти письмовий договір матеріали справи не містять , таких не було надано і суду апеляційної інстанції. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, були предметом розгляду суду першої інстанції та яким була надана належна правова оцінка. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 12 березня 2020 року- залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, у випадках передбачених ст.389 ЦПК України. Головуючий С.С. Кругова Судді О.В. Маміна Н.П. Пилипчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»