Постанова 4818 № 639/4511/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД _______________________________________________________________ ПОСТАНОВА іменем України 21 вересня 2020 року м. Харків справа № 639/4511/18 провадження № 22-ц/818/4569/20 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Котелевець А.В., суддів - Тичкової О.Ю., Яцини В.Б., імена (найменування) сторін: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс», відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 30 червня 2020 року в складі судді Єрмоленко В.Б., у с т а н о в и в: В серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» ( далі - ТОВ «Харків Екоресурс» ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів. Позовна заява мотивована тим, що з 01 серпня 2013 року послуга з вивезення побутових відходів за адресою: АДРЕСА_1 надається ТОВ «Харків Екоресурс» на підставі договору про надання послуг з вивезення побутових відходів, опублікованого в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради - газеті «Харьковские известия» №75/1(2669/1) від 25 червня 2013 року. УДППЗ «Укрпошта» було здійснено доставку примірника газети, в якому опубліковано договір, в тому числі за адресою реєстрації ОСОБА_1 . Відповідачка не надала будь-яких заяв про незгоду з умовами опублікованого договору. Зазначає, що ОСОБА_1 проживає за вищевказаною адресою та є споживачем послуг, які надає позивач, однак за них не сплачує, внаслідок чого за період з 01 вересня 2015 року по 01 серпня 2018 року утворилась заборгованість в розмірі 279,12 грн, яка на час звернення до суду не погашена. На цю суму нараховано індекс інфляції в розмірі 78,61 грн, та три відсотки річних в сумі 18, 90 грн відповідно до статті 625 ЦК України. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надання послуг з вивезення побутових відходів у розмірі 376, 63 грн, з яких: 279,12 грн - сума основної заборгованості, 78, 61 грн - інфляційні витрати, 18, 90 грн - 3 % річних від простроченої суми. 14 листопада 2018 року ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву в якому пролила в задоволенні позову ТОВ «Харків Екоресурс» відмовити. Відзив мотивовано тим, що позивач не направляв пропозиції стосовно укладання договору, а тому договір не вважається укладеним. Вказує, що ТОВ «Харків Екоресурс» не має права вимагати виконання умов договору, а опублікування договору про надання послуг в засобах масової інформації не передбачено Законом України «Про відходи», Законом України «Про житлово- комунальні послуги». Пунктом 1.2 договору № 28/373 від 21 червня 2013 року про надання послуг з доставки рекламної та/або інформаційної продукції між позивачем і Українським державним підприємством поштового зв`язку «Укрпошта» ( далі - УДППЗ «Укрпошта» ) йдеться про доставку реклами з тиражем 15000 одиниць. Факт доставки реклами, а не газети «Харьковские известия», підтверджено актом виконаних робіт, в якому вказано про безадресну доставку рекламної продукції у кількості 10400 одиниць. Доставка газети умовами договору не передбачена. Зазначає, що договір про надання послуг від 25 червня 2013 року, який набрав чинності 01 серпня 2013 року, позивач почав виконувати з 01 липня 2014 року відповідно до затвердженого графіку планово-подворового вивезення твердих побутових відходів. Крім того, тільки з листа ТОВ «Харків Екоресурс» від 03 серпня 2014 року відповідачці стало відомо про відкриття на її ім`я рахунку та нарахування боргу, вона направила письмову відмову від послуг та висловила незгоду на укладання договорів. Вказує, що у жовтні 2011 уклала договір на вивезення побутових відходів з іншим підприємством. Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 30 червня 2020 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Харків Екоресурс» заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів за період з 01 вересня 2015 року по 01 вересня 2018 року в розмірі 279 грн 12 коп., інфляційні втрати - 78 грн 61 коп., 3% річних від простроченої суми - 18 грн 90 коп., а всього суму в розмірі 376 грн 63 коп. та 1762 грн судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачкою не доведено те, що вона не отримує послуги, що надаються ТОВ «Харків Екоресурс» та що вона видаляє відходи у санкціонованих місцях чи об`єктах і не порушує при цьому законодавство про відходи, екологічне та навколишнє середовище. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням. Відповідно до наданого до суду першої інстанції розрахунку суми інфляційних втрат за час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, складають відповідно 78,61 грн та 18,90 грн та підлягають стягненню з відповідачки. 12 серпня 2020 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального, процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тими ж обставинами, що і відзив на позовну заяву. Крім того, зазначає, що публікацію договору ТОВ «Харків Екоресурс» про надання послуг в газеті «Харьковские известия» суд першої інстанції визнав загальновідомим фактом, чим порушив норми процесуального права. Вважає, що суд першої інстанції не зазначив обставини, які з тих чи інших причин визнані загальновідомими і не визнає таким, що не підлягають доказуванню, в порядку статті 82 ЦК України. Зазначає, що КП «Благоустрій» Московського району м. Харкова порушило умови договору б/н від 01 жовтня 2011 раку та вимоги законодавства, не розірвало договір у встановленому порядку. 01 вересня 2020 року ТОВ «Харків Екоресурс» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відзив мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 374 ЦПК України). Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 з 29 червня 2002 року зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 ( а. с. 42). Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 28 грудня 2011 року № 940 ТОВ «Харків Екоресурс» визначено виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у місті Харкові (а. с. 10). 25 червня 2013 року ТОВ «Харків Екоресурс» в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради газеті «Харьковские Известия» № 75/1(2669/1) для власників та мешканців житлових будинків приватної власності опублікував договір про надання послуг з вивезення побутових відходів. Відповідно до договору від 25 червня 2013 року виконавець ТОВ «Харків Екоресурс» зобов`язувався згідно графіка надавати споживачу послуги з вивезення побутових відходів. Обсяг надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм, затверджених рішенням Харківської міської ради відповідно до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 10 грудня 2008 року. Невід`ємною частиною договору від 25 червня 2013 року є розрахунок щомісячної вартості послуг. При цьому наведено розрахунок щомісячної вартості послуг з вивезення побутових відходів на одного мешканця житлових будинків приватної власності міста Харкова на місяць та надано зразок квитанції-повідомлення. Споживач зобов`язувався оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів. Договір від 25 червня 2013 року набирає чинності 01 серпня 2013 року, укладається згідно з частиною третьою статті 205 та статтей 642-643 ЦК України строком на три роки, якщо інше не буде заявлено споживачем у письмовій формі. Згідно Прикінцевих положень договору від 25 червня 2013 року цей договір надрукований в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради «Харьковские Известия» загальним накладом 15 тис. примірників. Споживач з Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів та витягами із законодавства про відходи, санітарними нормами і правилами поводження з побутовими відходами та утримання територій населених пунктів ознайомлений, оскільки вищевказані документи публікуються разом із договором в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради газеті «Харьковские Известия». 21 червня 2013 року між УДППЗ «Укрпошта» та ТОВ «Харків Екоресурс» було укладено Договір про надання послуги з доставки рекламної та/або інформаційної продукції № 28/373 за яким, УДППЗ «Укрпошта», як зазначає товариство, було здійснено доставку ОСОБА_1 примірник газети «Харьковские известия» від 25 червня 2013 року № 75/1 (2669/1), в якому було опубліковано Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 25 червня 2013 року (а. с. 16-18). Із акту виконаних робіт до договору від 21 червня 2013 року 28/373 вбачається, що згідно умов договору від 21 червня 2013 року щодо безадресної доставки рекламної продукції у червні 2013 року, виконавець надав замовнику в повному обсязі послуги по доставці рекламного матеріалу: друкованого видання до 20 гр. кількістю 10400 од. (а. с. 19). 25 червня 2013 року було опубліковано в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради - газеті «Харьковские Известия» для власників та мешканців житлових будинків приватної власності Договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 25 червня 2013 року. Пунктами 1 та 11 вказаного договору передбачено, що виконавець, ТОВ «Харків Екоресурс», зобов`язувався згідно з графіком надавати споживачу послуги з вивозу побутових відходів на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 28 грудня 2011 року № 940 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів в місті Харкові» та відповідно до схеми санітарного очищення, затвердженої рішенням 18 сесії Харківської міської ради 4-го скликання від 24 грудня 2003 року № 284 /03 зі змінами та доповненнями, а споживач зобов`язувався своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором. Розрахунок обсягу і вартості послуг здійснюються згідно з Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів та додатком 1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною цього договору. Пунктом 34 вказаного Договору передбачено, що споживач із Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів та витягами із законодавства про відходи, санітарними нормами і правилами поводження з побутовими відходами та утримання території населених пунктів ознайомлений, оскільки вищевказані документи публікуються разом із Договором в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради - газеті «Харьковские известия». Відповідачка впродовж місяця з дня публікації договору тобто з 25 червня 2013 року, з заявою про відмову укласти договір про надання послуг з вивезення побутових відходів ТОВ «Харків Екоресурс» не зверталась. Договір про надання послуг із вивезення побутових відходів є публічним договором, що укладається шляхом надання пропозиції (оферти) та вважається укладеним після прийняття (акцепту). За змістом статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Згідно з частинами першою, другою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Відповідно до статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції. Конклюдентні дії є акцептом, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Таким чином, договір про надання послуг із вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту. У справі, що переглядається, встановлено, що ТОВ «Харків Екоресурс» в якості пропозиції для підписання споживачами в газеті «Харьковские известия» від 25 червня 2013 року був опублікований публічний договір про надання послуг з вивезення побутових відходів. Пунктом 34 вказаного договору передбачено, що споживач із правилами надання послуг з вивезення побутових відходів та витягами із законодавства про відходи, санітарними нормами і правилами поводження з побутовими відходами та утримання території населених пунктів ознайомлений, оскільки вищевказані документи публікуються разом із Договором в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради - газеті «Харьковские известия». Таким чином, відповідно до вимог закону ТОВ «Харків Екоресурс» направило оферту (опублікований примірнику газети «Харьковские Известия» договір про надання послуг із вивезення побутових відходів, який було доставлено відповідачам). Відповідно до частини третьої статті 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін. Згідно з частиною третьою статті 205 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням. Оскільки протягом місяця з дня опублікування позивачем у засобі масової інформації проекту договору відповідачкою про свою відмову укласти договір про надання послуг із вивезення побутових відходів чи про свою незгоду із умовами опублікованого договору до ТОВ «Харків Екоресурс» у письмовому вигляді не направляла, а тому ОСОБА_1 вважаються такою, що прийняла пропозицію ТОВ «Харків Екоресурс» щодо укладення договору про надання послуг із вивезення побутових відходів, положення якого відповідають типовому договору. Крім того, належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 не користується послугами ТОВ «Харків Екоресурс» по вивезенню твердих побутових відходів від їх домоволодіння матеріали справи не містять, а тому відповідачка вважається такою, що прийняла оферту. Саме така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 лютого 2018 року у справі № 641/2634/16-ц (провадження № 61-4824св18), від 27 листопада 2019 року у справі 639/7978/15-ц ( провадження № 61-20192св18), та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17 (провадження № 61-33084сво18). Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 30 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 21 вересня 2020 року. Головуючий А.В.Котелевець Судді О.Ю.Тичкова В.Б.Яцина