Постанова Волинський апеляційний суд № 161/6266/19

Справа № 161/6266/19 Провадження №33/802/567/20 Головуючий у 1 інстанції:Кирилюк В. Ф. Категорія:ч.1 ст.183-1 КпАП України Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 серпня 2020 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В. за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 травня 2019 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КпАП України, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КпАП України, та накладено на нього стягнення у виді 120 (ста двадцяти) годин суспільно корисних робіт. Постановою суду стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 допустив несплату аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, що станом на 01.04.2019 складає 19226,66 гривень, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 183-1 КпАП України. Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки він пропущений з поважних причин, постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження по справі. Вказує, що про існування оскаржуваної постанови дізнався 20.07.2020 року у приміщення Луцького відділу пробації. Вважає, що посилання суду першої інстанції про те, що він в судове засідання не з`явився хоча був належним чином повідомленим безпідставне, так як жодних повісток про виклик до суду не отримував. А також ніякого протоколу не підписував. Щодо заборгованості по сплаті аліментів, то вважає дану інформацію неправдивою, оскільки ніякої заборгованості в нього немає. Виконавчий лист щодо стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_2 повернутий за заявою стягувача ОСОБА_2 . Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, який просив задовільнити апеляційну скаргу, суддя приходить до наступного висновку. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи щодо нього в суді першої інстанції 27 травня 2019 року, дані про отримання ним копії постанови, яка була надіслана 30.05.2019 року, в матеріалах справи - відсутні, а оскаржувану постанову він отримав лише 20.07.2020 року в приміщенні Луцького відділу пробації, апеляційну скаргу подав 20.07.2020 року, тому строк апеляційного оскарження постанови йому необхідно поновити, оскільки він пропущений з поважних причин. Згідно ч.1 ст.268 КпАП України, справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. При цьому суддя розглянула справу без його участі, чим позбавила ОСОБА_1 права на захист. За таких обставин, апеляційний суд вбачає, що справу розглянуто і притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за його відсутності, при цьому були порушені вимоги ч.1 ст.268 КпАП України, а також було порушено право на захист. Частиною 2 ст.254 КпАП України передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, в матеріалах справи відсутні дані про отримання ОСОБА_1 копії протоколу, роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КпАП України, таким чином, протокол складений з істотним порушенням вимог ст.254 КпАП України. Недотримання державним виконавцем положень ст.254 КпАП України щодо вручення протоколу, на думку апеляційного суду, є грубим порушенням права на захист і тягне визнання протоколу недопустимим доказом. На думку апеляційного суду та в силу ст.283 КпАП України, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи. З диспозиції статті 183-1 КпАП України випливає, що вона передбачає відповідальність за несплату аліментів, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання. Разом з тим, в протоколі не сформульована об`єктивна сторона правопорушення, не зазначено точних обставин вчинення адміністративного правопорушення відповідно до диспозиції статті 183-1 КпАП України. Таким чином, враховуючи, що при оформленні матеріалів справи не дотримано вимог Закону, не сформульовано в повній мірі склад адміністративного правопорушення за яким щодо ОСОБА_1 було складено протокол, у зв`язку із чим він не може бути взятий за основу доведеності його вини, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази винуватості скаржника, а суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не може виходити за межі наданих йому повноважень, оскільки відповідно до вимог, передбачених ч.2 ст.7 КпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, суддя приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закриттю на підставі п.1 ст.247 КпАП України. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що згідно відповіді, наданої старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС у місті Луцьку Януш-Федорук Н.В. вказано, що виконавчий лист щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 у користь ОСОБА_2 повернутий за заявою стягувача. Заборгованості на момент повернення виконавчого документа немає (а.с.36). Керуючись ст.ст. 294, 247 п.1 КпАП України, суддя, П О С Т А Н О В И В: Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 травня 2019 року. Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 травня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження по даній справі закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України за відсутністю в його діях події і складу адміністртивного правопорушення передбаченого ч.1 ст.183-1 КпАП України. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.В. Гапончук