Ухвала КЦС ВС № 761/28934/18

Ухвала 14 серпня 2020 року м. Київ справа № 761/28934/18 провадження № 61-11792ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, ВСТАНОВИВ: У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила поновити її на посаді начальника відділу охорони праці (продажі та логістика) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» (далі - ТОВ «Сандора») та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеної відпустки. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу охорони праці (продажі та логістика) ТОВ «Сандора». Відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеної відпустки. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Сандора» залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2019 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог. Стягнуто з ТОВ «Сандора» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 343 230 грн. В решті рішення місцевого суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 06 серпня 2020 року ТОВ «Сандора» подало засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Позовну заяву подано у липні 2018 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року - 1 762 грн) (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір», якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Як зазначено вище, постановою Київського апеляційного суду від 08 липня 2020 року з ТОВ «Сандора» на користь ОСОБА_1 було стягнуто 343 230 грн. Таким чином, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 8 274,20 грн ((1 762 грн х 0,4 х 200 %) + (343 230 грн х 1 % х 200 %)). Оскільки заявником було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 4 933,60 грн, то йому необхідно доплатити 3 340,60 грн (8 274,20 грн - 4 933,60 грн). Недоплачена сума судового збору за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в розмірі 3 340,60 грн має бути перерахована або внесена за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р?ні/ Печерс.р?н/22030102, ЄДРПОУ - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати Верховному Суду оригінал квитанції (платіжного доручення). Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» необхідно залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2020 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. А. Стрільчук