Ухвала КЦС ВС № 263/4637/18

Ухвала 05 серпня 2020 року м. Київ справа № 263/4637/18 провадження № 61-20185св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М., позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Маріупольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Державна казначейська служба України, розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року в складі судді Зайцевої С. А., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - ГУ МВС України в Донецькій області), Маріупольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - Маріупольське міське управління), Державна казначейська служба України (далі - ДКСУ) про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника під час виконання ним трудових обов`язків. Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 березня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до МВС України, ГУ МВС України в Донецькій області, Маріупольського міського управління, ДКСУ про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника під час виконання ним трудових обов`язків, відмовлено. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції Ухвалою Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 березня 2019 року. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд керувався тим, що апеляційна скарга подана після закінчення строку на апеляційне оскарження, зазначені причини пропуску строку є неповажними і такими, що не підтверджені відповідними доказами та спростовуються матеріалами справи. Аргументи учасників справ У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу для вирішення питання про відкриття провадження до суду апеляційної інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що суд всупереч частині третій статті 354 ЦПК України не поновив строк на апеляційне оскарження за наявності поважних причин. В порушення вимог статей 357, 358 ЦПК України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оскаржене рішення ухвалене неповноважним складом суду - суддею-доповідачем одноособово, яке мало вирішуватись колегіально. У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ГУ МВС України в Донецькій області на касаційну скаргу, в якому зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки причини пропуску строку є неповажними. У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив Маріупольського міського управління на касаційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржене судове рішення є законними і обґрунтованими, а доводи касаційної скарги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Рух справи Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі. Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з таких мотивів. Ухвалою Донецького апеляційного суду у складі судді Зайцевої С. А. від 27 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 березня 2019 року залишено без руху. В ухвалі зазначено, що вказані ОСОБА_1 підстави для поновлено строку на апеляційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки наведені причини не свідчать про існування об`єктивних та непереборних труднощів для своєчасного подання апеляційної скарги в межах встановленого процесуального строку. Тому скаржнику запропоновано вказати інші підстави для поновлення строку. Оскарженою ухвалою Донецького апеляційного суду у складі судді Зайцевої С. А. від 09 жовтня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 березня 2019 року. В ухвалі зазначено, що оскільки у заяві, поданій на виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків, не наведено нових інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, які могли б свідчити про наявність непереборних обставин, за яких заявник не подав апеляційну скаргу в передбачений законом строк та які б виправдали пропуск строку, тому суд не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Частиною першою статті 357 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу. Відповідно до частини шостої статті 357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу (частина четверта статті 357 ЦПК України). Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Тлумачення частини третьої статті 34 ЦПК України дає підстави для висновку, що колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів здійснюється перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції по суті, порядок якого визначений § 3 Глави 1 розділу V ЦПК України (Апеляційний розгляд). Інші питання апеляційного провадження визначені § 2 Глави 1 розділу V ЦПК України (Відкриття апеляційного провадження) вирішуються суддею-доповідачем, визначеним в порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу, судом апеляційної інстанції у складі судді відповідного апеляційного суду (судді-доповідача у справі одноособово). Таке тлумачення частини третьої статті 34 ЦПК України є усталеним у практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду - див. постанови від 04 липня 2019 року у справі № 661/1308/16-ц (провадження № 61-48631св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 754/11709/16-ц (провадження № 61-10933св19). Правове регулювання наведених питань в Кодексі адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є тотожним - частина третя статті 33 КАС України, § 2 Глави 1 розділ IIIКАС України (Відкриття апеляційного провадження). Разом з цим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного судувід 06 березня 2019 року у справі №815/3687/17 (адміністративне провадження № К/9901/45958/18) викладений такий висновок: «Системний аналіз пункту 4 частини 1 статті 4 та частини 3 статті 33 КАС Українидає підстави для висновку, що "судом" у розумінні цього Кодексу є склад суду, визначений для розгляду і вирішення справи та/або певного процесуального питання. При цьому, перегляд судових рішень в апеляційному порядку, за загальним правилом, здійснюється судом у складі колегії з трьох суддів. КАС України допускає прийняття судових рішень, у разі колегіального розгляду справи, лише суддею-доповідачем у справі, проте, в чітко визначених цим Кодексом випадках. Норми пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України передбачають підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. КАС України прямо передбачені ухвали, які на стадії апеляційного перегляду приймаються суддею-доповідачем одноособово, наприклад, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (частина 5 статті 298 КАС України). Натомість статтею 299 КАС України встановлено необхідність вирішення питання щодо відмови у відкритті апеляційного провадження судом апеляційної інстанції, тобто, колегією у складі трьох суддів. Як вбачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 18.01.2018, апеляційну скаргу ОСОБА_2 передано для розгляду колегії суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі: Стас Л.В. (суддя-доповідач), Косцової І.П., Турецької І.О. Натомість, оскаржувану ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018 про відмову у відкритті апеляційного провадження за даною апеляційною скаргою постановлено суддею-доповідачем Стас Л.В., одноособово, що є порушенням вимог статей 4, 33 та 299 КАС України та не може вважатися "судом встановленим законом" згідно положень статті 6 Конвенції. За приписами частини 1, пункту 1 частини 3 статті 353 КАС України, ці обставини є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду». В окремій думці судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В. у справі № 204/7246/13-ц (провадження № 14-81цс20) зазначено, що відповідно до частини другої статті 406 ЦПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. Суд касаційної інстанції розглядає скарги на ухвали в рамках касаційного провадження відкритого за касаційною скаргою на відповідне рішення чи постанову. ЦПК України не передбачає, ба навіть виключає, відкриття окремого касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду. Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року). Реальне існування правової визначеності зумовлює довіру суспільства до діяльності держави, до судової системи, належне ставлення до права та закону. Відсутність правової визначеності, навпаки, спричиняє порушення прав, свобод та законних інтересів осіб, руйнує основи правової системи, а практика Верховного Суду, як найвищої національної судової інстанції та органу на який покладено відповідальність за формування сталої судової практики, є особливо показовою щодо дотримання правової визначеності (див. окрему думку судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В. у справі № 204/7246/13-ц (провадження № 14-81цс20)). За таких обставин наявні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного судувід 06 березня 2019 року у справі №815/3687/17 (адміністративне провадження № К/9901/45958/18) та визначення, що відповідно до частини третьої статті 34 ЦПК України (частини третьої статті 33 КАС України) колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів здійснюється перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції по суті. Інші питання апеляційного провадження визначені § 2 Глави 1 розділу V ЦПК України (§ 2 Глави 1 розділ III КАС України) (Відкриття апеляційного провадження) вирішуються судом апеляційної інстанції у складі судді відповідного апеляційного суду (судді-доповідача у справі одноособово). Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 263/4637/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді: І. О. Дундар В. І. Журавель Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук