Ухвала КЦС ВС № 361/3865/19

Ухвала 17 лютого 2021 року м. Київ справа № 361/3865/19 провадження № 61-11295св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю. учасники справи: позивач -Акціонерного Товариства «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Оксі Банк», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2020 року у складі судді Селезньової Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М.., Соколової В. В., ВСТАНОВИВ: У травні 2019 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулось до відповідачів з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивач просив: визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , спадкоємців ОСОБА_2 , такими, що набули статусу іпотекодавців за договором іпотеки від 11 квітня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1753; в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 014/04-02/340 від 10 квітня 2007 року у сумі 337 687,14 дол. США, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, квартиру АДРЕСА_1 , шляхом реалізації на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну продажу встановити на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У березні 2020 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» подало заяву про процесуальне правонаступництво. Заява мотивована тим, що 23 грудня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Оксі Банк» (далі - ПАТ «Оксі Банк») було укладено договір відступлення прав вимоги № 114/2-29, згідно з яким відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 014/04-02/340 від 10 квітня 2007 року. 26 грудня 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Оксі Банк» уклали договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки. Відповідно до умов вищевказаних договорів, ПАТ «Оксі Банк» з 23 грудня 2019 року набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно ОСОБА_4 за кредитним договором № 014/04-02/340 від 10 квітня 2007 року, що є позичальником за ним, а також всіх договорів забезпечення даного кредитного зобов`язання. Просили здійснити процесуальне правонаступництво, а саме, замінити вибулого позивача - АТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника ПАТ «Оксі Банк». Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2010 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року, замінено первісного позивача АТ «Райффайзен Банк Аваль» на нового позивача (правонаступника) ПАТ «Оксі Банк». Змінено статус первісного позивача АТ «Райффайзен Банк Аваль» з позивача на третю особу на стороні позивача. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вказані позивачем обставини є підставою для заміни первісного позивача на його правонаступника у зв`язку з зміною кредитора і іпотекодержателя в зобов`язанні, з якого виникла вимога. Оскільки АТ «Райффайзен Банк Аваль» як юридична особа не припинений, і рішення у справі (наприклад, у разі відмови у позові) може мати наслідком виникнення/зміну прав та обов`язків у правовідносинах між первісним і новим позивачами, суд першої інстанції зробив висновок, що вказаний учасник справи має бути залучений у якості третьої особи на стороні позивача. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції. У липні 2020 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду м. Києва від 19 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про заміну позивача на іншу особу, направити справу для розгляду до іншого суду за встановленою юрисдикцією та підсудністю, зупинити дію оскаржуваних судових рішень, винести окрему ухвалу з приводу ігнорування суддею Селезньовою Т. В. заяв відповідача про направлення матеріалів цієї справи до Господарського суду Харківської області, який розглядає справу про банкрутство ОСОБА_1 або про закриття провадження. Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до доказів, наданих позивачем, боржником є не відповідач, а третя особа - ОСОБА_4 , при цьому майновим поручителем (іпотекодателем) також є не відповідач, а померла особа - ОСОБА_2 . Жоден з відповідачів не є стороною боржника у розумінні норм ЦК України. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто більш ніж за 11 років до укладення позивачем договору з ПАТ «Оксі Банк» про відступлення права вимоги № 114/2-29 від 26 грудня 2009 року, за яким, зокрема, відступлено права вимоги за кредитним договором № 14/04-02/340 від 10 квітня 2007 року з третьою особою ОСОБА_4 та договір відступлення прав за договорами іпотеки, за якими, зокрема, були відступлені всі права іпотекодержателя за іпотечним договором від 11 квітня 2007 року. Судом порушено норми статей 516, 518 ЦК України, якими чітко встановлений порядок зміни кредитора у зобов`язанні та умови, виконання яких є обов`язковими. Норма статті 55 ЦПК України для здійснення заміни сторони застосована судом неналежно. Боржник на момент звернення до нього помер. ЦПК України не передбачає заміну статусу позивача на третю особу. Судом порушено предметну та суб`єктну юрисдикцію. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11 липня 2019 року відкрито провадження у справі про банкрутство щодо відповідача ОСОБА_1 . Судом першої інстанції порушено статтю 7 Кодексу України з процедур банкрутства, якою вичерпно врегульовано питання про порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник (тобто ОСОБА_1 ). Вважає, що заявлений позов разом з усіма клопотаннями має розглядатися за правилами господарської юрисдикції. Суд першої інстанції ігнорує подані відповідачами заяви щодо направлення справи до Господарського суду Харківської області та закриття провадження у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції. У грудні 2020 року справа № 361/3865/19 надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про зупинення дії ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року відмовлено, справу призначено до судового розгляду. На підставі частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах. Згідно з частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частині шостій статті 403 цього Кодексу. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки ОСОБА_3 оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикції, виключних випадків, за яких справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України, не встановлено. Керуючись частиною шостою статті 403, частинами першою та четвертою статті 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу № 361/3865/19передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді: І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук М. Ю. Тітов