Постанова Київський апеляційний суд № 382/392/20

Справа № 382/392/20 Головуючий у І інстанції Кисіль О.А. Провадження № 33/824/2558/2020 Доповідач у 2 інстанції Дрига А.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 серпня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Дриги А.М. за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Кравчук О.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Яготинського районного суду Київської області від 4 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого начальником Яготинського цеху ТОВ "МЕТПРОМРЕСУРСИ», - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., В С Т А Н О В И В : Відповідно до постанови судді, 20.03.2020 року близько 17 години 30 хвилин по вул. Вокзальна,1 в м. Яготин Київської області ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою приймального пункту не припинив роботу закладу та здійснював прийом відвідувачів та металобрухту, чим порушив вимоги п.п. 3 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211. Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова судді є незаконною та прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що будь-яких порушень він не допускав. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки протокол не містить, які саме правила були ним порушені та яким нормативно-правовим актом вони встановлені. Також зазначає, що працівниками поліції не було усунено недоліки зазначені в постанові судді Яготинського районного суду Київської області від 8.04.2020 року. Крім того, зазначає, що він не є суб`єктом господарювання, а лише перебуває у трудових відносинах з ТОВ "МЕТПРОМРЕСУРСИ», також Яготинський цех не здійснює торгівлю, а є виробничим підрозділом з переробки металобрухту.Зазначає, що пояснення свідків є неналежними доказами, оскільки будь-яких пояснень станом на 8.04.2020 року матеріали справи не містили. Заслухавши пояснення захисника, яка підтримала подану ОСОБА_1 апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, всупереч вказаним вимогам закону, судом першої інстанції не були в повному обсязі з`ясовані та перевірені всі обставини справи, у зв`язку з чим оскаржувана постанова не може бути визнана законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню. Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Так, згідно диспозиції ст. 44-3 КУпАП відповідальність за даною нормою закону настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2» (в редакції від 16.03.2020 року) на усій території України з 12 березня 2020 року встановлено карантин. Згідно підпункту 3 пункту 2 цієї Постанови - заборонено з 00 год. 01 хв. 17.03.2020 р. до 03.04.2020 р. роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту. Тобто, вказаною постановою КМУ до суб`єктів зазначеної заборони віднесено не будь-яких осіб, а лише суб`єктів господарювання, якими згідно Господарського кодексу України є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Проте, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем або безпосереднім суб`єктом господарювання, що здійснює відповідну діяльність, а тому не може бути суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП. Як вбачається з наказу №12-ОС ТОВ «МЕТПРОМРЕСУРСИ» від 2.12.2019 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду виконуючого обов`язки начальника Яготинського цеху. Відповідно до ст. 4.4 положення Про Яготинський цех Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТПРОМРЕСУРСИ» затвердженого директором ОСОБА_2 від 2.05.2019 року начальник Цеху не має права самостійно вирішувати питання, що належать до виключної компетенції керівництва Товариства, та безпосередньо підпорядковується директору Товариства. Крім того, ст. 44-3 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 44-3 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Згідно вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій. Суд першої інстанції, приймаючи рішення про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, послався на докази, яким дав не вірну правову оцінку. Сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом вини, оскільки лише констатує порушення особою певних правил. Відповідно до п.2 ч.8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи наведене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП слід закрити, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Постанову судді Яготинського районного суду Київської області від 4 червня 2020 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а провадження в справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя А.М. Дрига