Постанова Херсонський апеляційний суд № 766/212/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2020 року м. Херсон Номер справи: 766/212/20 Номер провадження: 22-ц/819/1115/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя-доповідач) Вейтас І.В., суддів: Базіль Л.В., Кузнєцової О.А. секретар Кутузова А.В. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 травня 2020 року, у складі судді Єпішина Ю.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку В С Т А Н О В И В : У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на свою користь, як на доньку, яка продовжує навчання. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач є її батьком, з 07 серпня 2013 року її мати від нього отримувала аліменти на її утримання як неповнолітньої дитини. На теперішній час вона навчається в університеті Mount of Olive (США) і є студентом очної форми навчання. У зв`язку з тим що відповідач не надає їй ніякої матеріальної допомоги на навчання, байдуже ставиться до її потреб, а її мати самостійно не має матеріальної можливості на її утримані в університеті, через наявність ще одної дитини від іншого шлюбу в якої 4 стадія ДЦП, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на період навчання у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з дня подання позову до досягнення нею віку двадцяти трьох років або до закінчення навчання. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 27 травня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на її утримання у розмірі 1/10 частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 03.01.2020 року до досягнення ОСОБА_1 віку двадцяти трьох років за умови її навчання у навчальному закладі. Суд вирішив питання розподілу судових витрат. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідач має достатнє матеріальне забезпечення для того, щоб надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчатися. При визначення розміру аліментів суд першої інстанції враховував обставини, що визначені у ст.182 СК України, зокрема, вартість навчання позивача, яка підлягає до сплати з урахуванням наданих стипендій, її матеріальне становище, розмір щомісячного доходу (суддівська винагорода) відповідача, який визначається ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", наявність на утриманні у відповідача дітей та інших непрацездатних осіб. При цьому суд дійшов висновку, що 1/10 частина від доходу відповідача буде достатньою для забезпечення належного рівня утримання дочки під час її навчання та забезпечення матеріального стану відповідача для можливості витрат коштів на особисті потреби та утримання осіб, які знаходяться на його утриманні та також потребують допомоги від нього. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд. Апеляційна скарга та доповнення до неї мотивовані тим, що суд першої інстанції належним чином не оцінив докази та обставини по справі, дійшов помилкового висновку про те, що відповідач неспроможний сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі, не врахувавши розмір доходу відповідача та реальні витрати на навчання що мають постійний (щомісячний) характер. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, вказує, що суд першої інстанції з урахуванням всіх наданих сторонами доказів правильно визначив суму аліментів яка підлягає стягненню на утримання повнолітньої дочки яка продовжує навчання. ОСОБА_1 надала заперечення на відзив, в яких просить їх врахувати при розгляді справи, вважає наведені відповідачем доводи та посилання у відзиві на апеляційну скаргу, надуманими та такими що не відповідають дійсності . Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явились, в заявах надісланих на адресу суду апеляційної інстанції просили розглянути справу за їх відсутності. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, та спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). Отже обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття незалежно від форми навчання, виникає за наявності таких юридичних фактів, як досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим від 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим матеріальної допомоги; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідно є студентом очної форми навчання університету Маунт Олів (634 Хендерсон Стріт, Маунт Олів, Північна Кароліна, Сполучені Штати Америки). ОСОБА_2 обіймає посаду судді Бериславського районного суду Херсонської області, і після відрахування податків та обов`язкових платежів дохід відповідача складає: за січень 2020 року 64735,29 гривень, за лютий 2020 року - 65992,29 гривень, за березень 2020 року - 75419,75 гривень, за квітень 2020 року - 45908,70 гривень. Отже зазначені обставини свідчать про те, що позивач має право на отримання від відповідача матеріальної допомоги, а відповідач може таку матеріальну допомогу надавати. Статтею 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. При визначені розміру аліментів з відповідача на утримання повнолітньої доньки, суд першої інстанції враховував, що вартість навчання ОСОБА_3 становить загалом 33203,36 доларів США і останній надані стипендії на загальну суму 31693 доларів США, причому до сплати студентом за 2019-2020 академічний рік належить сума у розмірі 1510,36 доларів США, а за осінній семестр 2019 року 874,11 доларів США, те що на утримані відповідача знаходяться двоє неповнолітніх дітей від іншого шлюбу і дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що відповідач має змогу щомісячно сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки у розмірі 1/10 частини усіх видів свого заробітку (доходу) і такий розмір буде достатнім для забезпечення належного рівня утримання дочки під час її навчання та забезпечення матеріального стану відповідача для можливості витрат коштів на особисті потреби та утримання осіб, які знаходяться на його утриманні та також потребують допомоги від нього. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, а доводи викладені в апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування рішення, що оскаржується, немає. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 травня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 17 серпня 2020 року Головуючий І.В. Вейтас Судді: Л.В. Базіль О.А. Кузнєцова