Ухвала КЦС ВС № 133/203/20

У Х В А Л А 03 серпня 2020 року м. Київ справа №133/203/20 провадження № 61-8232ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П., розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Козятинського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2020 року та на постанову Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2020 року в цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, зацікавлена особа - ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою в якій просив суд визнати дії старшого державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Полончук Т. О. незаконними, що виразилися в безпідставному винесенні 20.01.2020 постанов про внесення щодо нього відомостей до Єдиного реєстру боржників, а саме: про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання, - всі обмеження до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. Ухвалою Козятинського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2020 року, відмовлено у задоволенні скарги на дії державного виконавця. 19 травня 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Козятинського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2020 року та на постанову Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2020 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким скаргу задовольнити. Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: для надання виправленої касаційної скарги. У липні 2020 року до суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до абзацу першого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підстав(и) касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Як на підставу касаційного оскарження, ОСОБА_1 посилається на абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав оцінку діям виконавця, які полягають у невиконанні вимог частини першої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» (абзац другий частини другої статті 389 ЦПК України). За таких підстав касаційна скарга ОСОБА_1 подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України, та подана в строк, передбачений статтею 392 ЦПК України. Скаржником сплачений судовий збір у розмірі 420,40 грн судового збору та кошти зараховані до спеціалізованого фонду Державного бюджету України. Відповідно до частини п`ятої статті 394 ЦПК України, якщо суд дійде висновку, що подана касаційна скарга є обґрунтованою, він відкриває провадження, про що постановляє відповідну ухвалу. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. Керуючись статтями 394, 395 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Козятинського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2020 року та на постанову Вінницького апеляційного суду від 21 квітня 2020 року. Витребувати з Козятинського районного суду Вінницької області матеріали цивільної справи №133/203/20 за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, зацікавлена особа - ОСОБА_2 . Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали суду. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді А. А. Калараш В. М. Сімоненко С. П. Штелик