Постанова 4855 № 320/1759/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1759/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач Шурко О.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М., при секретарі Коцюбі Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Презента Преміум" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Презента Преміум" звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (відповідач-1), Головного управління Державної податкової служби у Київській області (відповідач-2), Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (відповідач-3), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "Презента Преміум" до Переліку ризикових платників податків. Зобов`язано комісію Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Презента Преміум" (ідентифікаційний код 42253886) з Переліку ризикових платників податків. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.02.2020 №1451058/422253886 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.09.2019 № 34; від 06.02.2020 №1451057/422253886 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.09.2019 № 35; від 06.02.2020 №1451061/422253886 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.09.2019 № 36; від 06.02.2020 №1451059/422253886 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.09.2019 № 37; від 06.02.2020 №1451060/422253886 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.09.2019 № 40; від 06.02.2020 №1451052/422253886 про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.09.2019 № 42; від 06.02.2020 №1451046/422253886 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.09.2019 № 46; від 06.02.2020 №1451045/422253886 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.09.2019 № 48; від 06.02.2020 №1451047/422253886 про відмову у реєстрації податкової накладної від 25.09.2019 №49; від 06.02.2020 №4451054/422253886 про відмову у реєстрації податкової накладної від 25.09.2019 № 50; від 06.02.2020 №1451053/422253886 про відмову у реєстрації податкової накладної від 25.09.2019 № 51; від 06.02.2020 №1451050/422253886 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.09.2019 № 52; від 06.02.2020 №1451055/422253886 про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.09.2019 № 53; від 06.02.2020 №1451044/422253886 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.09.2019 № 54; від 06.02.2020 №1451048/422253886 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.09.2019 №

56. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 17.09.2019 №28, від 18.09.2019 №34, від 18.09.2019 №35, від 19.09.2019 №36, від 19.09.2019 №37, від 21.09.2019 №40, від 23.09.2019 №42, від 24.09.2019 №46, від 24.09.2019 №48, від 25.09.2019 №49, від 25.09.2019 №50, від 25.09.2019 №51, від 26.09.2019 №52, від 27.09.2019 №53, від 28.09.2019 №54, від 29.09.2019 №56, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Презента Преміум", датою їх фактичного надходження. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Головним управлінням ДПС у Київській області подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що спірні рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені податковим законодавством України. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав, що не перешкоджає апеляційному розгляду даної справи. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в зв`язку з проведенням господарських операцій та за фактом поставки товару, Товариством з обмеженою відповідальністю "Презента Преміум" складено та подано для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 17.09.2019 № 28, від 18.09.2019 № 34, від 18.09.2019 № 35, від 19.09.2019 № 36, від 19.09.2019 № 37, від 21.09.2019 № 40, від 23.09.2019 № 42, від 24.09.2019 № 46, від 24.09.2019 № 48, від 25.09.2019 № 49, від 25.09.2019 № 50, від 25.09.2019 № 51, від 26.09.2019 № 52, від 27.09.2019 № 53, від 28.09.2019 № 54, від 29.09.2019 № 56. 11.10.2019 за наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачеві квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до яких податкові накладні прийняті, але їх реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкових накладних підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. У цих же квитанціях позивачеві було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до ДПС повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла спірні рішення від 06.02.2020: № 1451056/422253886, від 06.02.2020 № 1451058/422253886, від 06.02.2020 № 1451057/422253886, від 06.02.2020 № 1451061/422253886, від 06.02.2020 № 1451059/422253886, від 06.02.2020 № 1451060/422253886, від 06.02.2020 № 1451052/422253886, від 06.02.2020 № 1451046/422253886, від 06.02.2020 № 1451045/422253886, від 06.02.2020 № 1451047/422253886, від 06.02.2020 № 4451054/422253886, від 06.02.2020 № 1451053/422253886, від 06.02.2020 № 1451050/422253886, від 06.02.2020 № 1451055/422253886, від 06.02.2020 №1451044/422253886, від 06.02.2020 № 1451048/422253886 у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків. Не погоджуючись з вказаними рішеннями та висновками відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив, зокрема, з того, що спірні рішення суб`єкта владних повноважень містять лише абстрактне твердження про ненадання платником податків документів, прийняті необґрунтовано, тобто без з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення. А відтак, є протиправними та підлягають скасуванню, виходячи і з того, що відповідачами не доведено, що позивач відповідає критеріям ризиковості платника податків, враховуючи надання позивачем на пропозицію контролюючого органу передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до п.201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим кодексом термін. Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Пунктом 5 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 204) передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Податкового кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", ";Про електронні документи та електронний документообіг" Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування. Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (який був чинним на період виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 117). Також на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 №523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Порядок №523). Відповідно до пункту 6 Порядку №523 Комісія регіонального рівня здійснює, зокрема, розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії). Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку № 523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня. Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Відповідно до пунктів 5 та 6 Порядку №117 (у редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. Так, зупиненню реєстрації податкових накладних контролюючим органом та у подальшому, прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, передували ті обставини, що позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі підпункту 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платників податку. Відповідно до пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. На момент прийняття відповідачем рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників, оформленого протоколом від 10.10.2019 №45, Критерії ризиковості платника податку були затверджені Листом Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01, які введені в дію 08.08.2019 (далі - Критерії). Відповідно до пункту 1.6 Критеріїв комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: - керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; - платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; - платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); - в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті. Отже, як включення, так і виключення платника податку до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознаками ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв здійснюється за рішеннями комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. Пунктом 12 Порядку №117 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Отже, реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі відповідності податкової накладної/розрахунку коригування вказаним критеріям, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупиняється. Умовою розблокування реєстрації податкової накладної, яка за результатами автоматизованого моніторингу була визнана такою, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій, є подання платником податків документів, вичерпний перелік яких визначений у пункті 14 Порядку №117. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості платника податків, без наведення конкретної ознаки ризиковості, є абстрактним і невизначеним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Аналогічні вимоги щодо обґрунтованості та недвозначності висуваються вказаними нормативно-правовими актами й до рішення, яким оформлюються результати розгляду поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування: його зміст повинен містити вичерпну інформацію щодо мотивів та конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних). Зокрема, затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документів, яких на думку контролюючого органу не вистачає в аспекті конкретного змісту господарських взаємовідносин, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки виконання господарської операції мають бути надані, але відсутні. Натомість мотиви, з яких контролюючий орган дійшов висновку, що відповідні документи мають бути подані, але були відсутні, наводяться контролюючим органом у графі "додаткова інформація". В контексті викладеного, колегія суддів погоджується з тим, що контролюючий орган повинен надати належні та достатні докази того, що дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних вчинено у відповідності до приписів пункту 201.16 статті 201 ПК України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими Критеріями оцінки ступеня ризиків. В той же час, спірне рішення про віднесення позивача до ризикових платників не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ "Презента Преміум" до ризикових платників податків відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку, визначених у листі ДФС від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01, які введені в дію 08.08.2019, та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податку. Колегія суддів враховує, що Критерії ризиковості платників податків існували виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 № 1962/99-99-29-01-01, які введені в дію 08.08.2019 не затверджені будь-яким наказом чи іншим організаційно-розпорядчим документом Державної фіскальної служби України, що свідчить про необов`язковість таких та їх рекомендаційний характер. Крім того, протокол засідання Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 10.10.2019 №45 не містить ані конкретних обставин, за яких позивача було внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, ані посилань на пункт та абзац Критеріїв, якими керувалася Комісія при прийнятті спірного рішення, що свідчить про те, що ьрішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві, в якому не наведені мотиви його ухвалення, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводить до непрозорості та непередбачуваності дій відповідача-3, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність. Відтак, на переконання колегії суддів, до позивача безпідставно застосовано п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою "податкова інформація". Так, включення ТОВ "Презента Преміум" до переліку ризикових платників податку відповідно до пункту 1.6 Критеріїв стало підставою для зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних від 17.09.2019 №28, від 18.09.2019 №34, від 18.09.2019 №35, від 19.09.2019 №36, від 19.09.2019 №37, від 21.09.2019 №40, від 23.09.2019 №42, від 24.09.2019 №46, від 24.09.2019 №48, від 25.09.2019 №49, від 25.09.2019 №50, від 25.09.2019 №51, від 26.09.2019 №52, від 27.09.2019 №53, від 28.09.2019 №54, від 29.09.2019 №56, а в подальшому для відмови у їх реєстрації. Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції мотивовано вказав, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних від 17.09.2019 №28, від 18.09.2019 №34, від 18.09.2019 №35, від 19.09.2019 №36, від 19.09.2019 №37, від 21.09.2019 №40, від 23.09.2019 №42, від 24.09.2019 №46, від 24.09.2019 №48, від 25.09.2019 №49, від 25.09.2019 №50, від 25.09.2019 №51, від 26.09.2019 №52, від 27.09.2019 №53, від 28.09.2019 №54, від 29.09.2019 №56, були прийняті Комісією ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме остання прийняла рішення від 06.02.2020: №1451056/422253886, №1451058/422253886, №1451057/422253886, №1451061/422253886, №1451059/422253886, №1451060/422253886, №1451052/422253886, №1451046/422253886, №1451045/422253886, №1451047/422253886, №4451054/422253886, №1451053/422253886, №1451050/422253886, №1451055/422253886, №1451044/422253886, №1451048/422253886, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податків договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. В той же час, відповідно до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Отже, вірними є твердження суду попередньої інстанції, що у спірних рішеннях податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкові накладні, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію. Рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. В свою чергу, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах: від 16.04.2019 у справі № 826/10649/17, від 28.10.2019 у справі № 640/983/19. З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, такі рішення не узгоджується з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню. В той же час, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до переконання, що надані позивачем первинні та платіжні документи не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій позивача з контрагентами. Враховуючи висновки судів про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, складених позивачем, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, колегія суддів погоджується з тим, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні, складені позивачем, а саме: від 17.09.2019 №28, від 18.09.2019 №34, від 18.09.2019 №35, від 19.09.2019 №36, від 19.09.2019 №37, від 21.09.2019 №40, від 23.09.2019 №42, від 24.09.2019 №46, від 24.09.2019 №48, від 25.09.2019 №49, від 25.09.2019 №50, від 25.09.2019 №51, від 26.09.2019 №52, від 27.09.2019 №53, від 28.09.2019 №54, від 29.09.2019 №56. Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, апелянтом, як суб`єктом владних повноважень, зазначений обов`язок не виконано, та у встановленому порядку не обґрунтовано правомірність прийнятих рішень та дій в межах даного спору. Відтак, враховуючи нормативне регулювання спірних правовідносин, висновки Верховного Суду в подібних правовідносинах та обставини справи, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновків суду першої інстанції у взаємозв`язку з обставинами справи, а містять лише загальні посилання на положення нормативно-правових актів, що є недостатнім для скасування спірного судового рішення. Згідно п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд/ громадськості за здійсненням правосуддя. Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 195, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Київській області - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: Шурко О.І. Судді: Василенко Я.М. Ганечко О.М. Повний текст постанови виготовлено 14.08.2020.