Постанова 4857 № 1.380.2019.006002

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006002 пров. № А/857/7380/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В. суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М. з участю секретаря судового засідання Федак С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року з питань визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень, на виконання рішення суду, в справі №1.380.2019.006002 (суддя Сидор Н.Т., м. Львів) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії,- ВСТАНОВИВ: 19.05.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, в якій він просить: а) визнати протиправними дії, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 1.380.2019.006002 в частині невиплати пенсії на суму 19617,60 грн; б) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити негайно ОСОБА_1 належну йому заборгованість по пенсії на суму 19617,60 грн; в) копію ухвали направити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; г) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомити суд про виконання окремої ухвали не пізніше десяти днів після її надходження. Ухвалою від 28.05.2020 Львівський окружний адміністративний суд заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії залишив без задоволення. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що суд першої інстанції, оцінюючи наявність в діях пенсійного органу ознак протиправності щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили, необґрунтовано керується Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22 серпня 2018 року, оскільки такий є протиправним та не відповідає правовим актам вищої юридичної сили. Адже законодавець не надавав Уряду повноважень щодо встановлення механізму виконання судових рішень, які набрали законної сили, оскільки такий механізм визначений Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а обов`язковість виконання судових рішень визначена Конституцією України та Законом України «Про судоустрій та статус суддів». Крім того, апелянт наголошує, що постанова КМ від 22.08.2019 №649 прийнята після виникнення спірних правовідносин і звернення його як позивача до суду, та погіршує його становище в частині виплати належної заборгованості по пенсії, а відтак, не підлягає застосуванню Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області. Вважає, що в даному конкретному випадку означена сума заборгованості по пенсії підлягає негайному виконанню. З огляду на викладене, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 у справі №1.380.2019.006002; ухвалити нове рішення, яким вимоги заяви задовольнити повністю. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує доводи апелянта про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального права. У судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання здійснити перерахунок пенсії - задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 82% до 70% сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.01.2018; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. У встановленні судового контролю відмовлено. Розподіл судових витрат не здійснювався. Рішення суду набрало законної сили 25.02.2020, на примусове його виконання 18.03.2020 суд видав виконавчі листи. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Романа Назара Олеговича від 30.03.2020 відкрито виконавче провадження №61667519 з виконання виконавчого листа №1.380.2019.006002 від 18.03.2020. Згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження, боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. На звернення позивача до пенсійного органу у березні 2020 року щодо виплати заборгованості по пенсії відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.006002 останній отримав листа № 1300-0330-8/16522 від 19.03.2020, в якому повідомлено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 1.380.2019.006002, яке набрало законної сили 25.02.2020, проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення. З 01.04.2020 загальний розмір пенсійної виплати становить 8415,80 грн. Зазначено, що доплату пенсії з 25.02.2020 по 31.03.2020 в сумі 1366,80 грн (різниця між розміром пенсії перерахованої за рішенням суду та фактично виплаченою пенсією) буде здійснено в квітні 2020 року. Доплату за період з 01.01.2018 по 24.02.2020 в сумі 19617,60 грн буде здійснено у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. Не погоджуючись з діями пенсійного органу щодо неповного виконання рішення суду про виплату заборгованості, ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, в порядку ст. 383 КАС України. Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції керувався тим, що у спірних відносинах відсутні протиправні дії відповідача щодо виконання рішення суду, оскільки останній керувався чинною на час виконання такого рішення постановою КМ України №649 від 22.08.2018, а тому відсутні правові підстави для встановлення контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 383 КАС України. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Заява позивача базується на приписах частини першої статті 383 КАС України, якими передбачено право на подання до суду першої інстанції заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст. 249 цього Кодексу. З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Отже, як правильно вказав суд першої інстанції, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі №1.380.2019.006002 ГУ ПФУ у Львівській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , повідомлено листом від 19.03.2020 №1300-0330-8/16533, про що не заперечується заявником. З 01.04.2020 загальний розмір пенсійної виплати становить 8415, 80 грн. Доплата до пенсії за період з 25.02.2020 по 31.03.2020 в сумі 1366,80 грн виплачена за відомостями квітня 2020 року, про що зазначено у постанові старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2020 ВП №61667519. Доплата до пенсії за період з 01.01.2018 по 24.02.2020 в сумі 19617,60 грн буде здійснена у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів державного бюджету у межах виділених асигнувань. Згідно з п. 4-5 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління № 28-2 від 22.12.2014 Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду. Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Виділення коштів з державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно п. 20 та п. 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства. Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду було вирішено Кабінетом Міністрів України відповідною постановою від 22.08.2018 №649, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі Порядок) та установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до цього Порядку. Зазначений Порядок застосовується не до всіх судових рішень, за якими боржником є орган Пенсійного фонду України, а лише до тих, за якими на такого суб`єкта владних повноважень покладено зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету. Відповідні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 440/85/19. Таким чином, для врегулювання спірних правовідносин необхідно керуватися вимогами Порядку, який (згідно положень пункту першого) визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету Пунктом 4 Порядку визначено, що черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження до боржника. Відповідно до пункту 5 Порядку, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою. Згідно з пунктом 6 Порядку, перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія). Пунктом 10 Порядку передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, суд першої інстанції правильно вказав на те, що відповідач при виконанні рішення суду, як орган державної влади зобов`язаний діяти лише в межах чинного законодавства, дотримуючись, зокрема, вимог зазначеного вище Порядку. При цьому, колегія суддів зауважує, що на момент виконання рішення суду у даній справі постанова КМ України від 22.08.2018 №649 була чинною, а тому відхиляє покликання апелянта на те, що її положення не могли бути застосовані пенсійним органом. Відтак, у ході судового розгляду не було встановлено вини та умислу у навмисному невиконанні рішення суду з боку ГУ ПФУ у Львівській області, оскільки відповідачем було здійснено всі залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення суду у даній справі. Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи - позивача, суд залишає заяву без задоволення. На підставі викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних відносинах відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.006002 в частині невиплати пенсії на суму 19617,60 грн, що зумовлює відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, оскільки правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого закріплений у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Не підлягає задоволенню заява позивача і в частині негайного виконання рішення суду, так як рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 у цій справі не передбачало такого виконання. А відтак, таке рішення суду має бути виконане відповідачем у розумний строк. Відтак, наведені вище обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 383 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року з питань визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень, на виконання рішення суду, в справі №1.380.2019.006002 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 13.08.2020.