Постанова 4857 № 380/1636/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/1636/20 пров. № А/857/5494/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Глушко І.В., суддя Запотічний І.І. секретар судового засідання Гнатик А.З. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року (головуючий суддя Москаль Р.М., м.Львів, прийнято в порядку письмового провадження) у справі № 380/1636/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зобов`язання до вчинення дій, - В С Т А Н О В И В: 18.02.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просив: - визнати виконавче провадження відповідача державного виконавця щодо примусового виконання рішення суду від 20.03.2019 не завершеним, бо ним відновлена лише доплата до пенсії в розмірі 83% від суми грошового забезпечення з 25.06.2019 по 31.07.2019 в сумі 389,07 грн., а постанову державного виконавця ВП №59260882 від 10.12.2019 щодо повернення виконавчого листа №442/305/19 від 25.04.2019 позивачу, а не до суду протиправною, бо суперечить п.8 статті 37 та ч.3 статті 76 Закону України «Про виконавче впровадження»; - скасувати в реєстрі №44673, під яким позивач внесений рішенням комісії пенсійного органу з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат, як такий що суперечить ч.2 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і п.4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; - зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області чинити дії відповідно до рішення суду від 20.03.2019 у справі №442/305/19 щодо здійснення доплати до пенсії згідно додатку №9 з 01.01.2018 по 24.06.2019 в сумі 14750,45 грн. для чого установити судовий контроль за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України». В обґрунтування вимог ОСОБА_1 зазначав, що 20.03.2019 Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення №442/305/19, відповідно до якого суд задовольнив позов ОСОБА_1 , серед іншого, зобов`язав ГУ ПФУ у Львівській області перерахувати розмір пенсії його відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, виходячи з розрахунку 83% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 та в подальшому здійснювати її в такому розмірі. Це рішення набрало законної сили 22.04.2019, на примусове його виконання 25.04.2019 суд видав виконавчий лист. Державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області, на підставі заяви стягувача про примусове виконання виконавчого листа, 05.06.2019 відкрив виконавче провадження ВП № 59260882. 10.12.2019 державний виконавець прийняв постанову ВП № 59260882 про повернення виконавчого документа стягувача, в якій зазначалось, що ГУ ПФУ у Львівській області провело перерахунок пенсії позивачу відповідно до покладених судовим рішенням зобов`язань, а саме - доплата пенсії за рішенням суду за період з 25.06.2019 по 31.07.2019 в сумі 389,96 грн. виплачена відомостями серпня 2019 року, а доплата пенсії за рішенням суду за період з 01.01.2018 по 24.06.2019 в сумі 14758,45 грн. - буде виплачена позивачу відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 (далі - Постанова № 649). При цьому в постанові державного виконавця було вказано, що рішення Львівського окружного адміністративного суду №442/305/19 від 20.03.2019 є зобов`язального характеру та не містить вимогу щодо виплати певної суми одноразовою виплатою, а з огляду на дію Постанови №649 виключена можливість проведення інших виконавчих дій стосовно боржника. Відтак, покликаючись на пункт 9 частину першу статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повернув ОСОБА_1 виконавчий лист №442/305/19 від 25.04.2019 з чим останній не погодився. Ухвалою №380/1437/20 від 24.02.2020 суд (головуючий суддя Москаль Р.М.) відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом. Ухвалою №380/1437/20 від 24.02.2020 суд роз`єднав позовні вимоги ОСОБА_1 , які заявлені до управління Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в самостійні провадження з такими позовними вимогами: І) до ГУ ПФУ у Львівській області щодо: - «скасувати реєстр №44673, під яким позивач внесений рішенням комісії пенсійного органу з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат, як такий що суперечить ч.2 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і п.4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; - зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області чинити дії відповідно до рішення суду від 20.03.2019 у справі №442/305/19 щодо здійснення доплати до пенсії згідно додатку №9 з 01.01.2018 по 24.06.2019 в сумі 14750,45 грн. для чого установити судовий контроль за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України». Ці позовні вимоги розглядалися в провадженні справи №380/1437/20; ІІ) до управління державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) «визнати виконавче впровадження відповідача державного виконавця щодо примусового виконання рішення суду від 20.03.2019 не завершеним, бо ним відновлена лише доплата до пенсії в розмірі 83% від суми грошового забезпечення з 25.06.2019 по 31.07.2019 в сумі 389,07 грн., а постанову державного виконавця ВП №59260882 від 10.12.2019 щодо повернення виконавчого листа №442/305/19 від 25.04.2019, а не до суду протиправною, бо суперечить п.8 статті 37 та ч.3 статті 76 Закону України «Про виконавче впровадження». Позовні вимоги до управління державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) виділено в самостійне провадження та за наслідками автоматизованого розподілу 25.02.2020, їм присвоєно єдиний унікальний номер справи №380/1636/20. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року до участі у справі залучено другого відповідача - відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 покликається фактично на доводи адміністративного позову та зазначає, що Постанова №649 не може «відмінити дію» Закону України «Про виконавче провадження». Вважає прийняте комісією з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду рішення щодо нього формальним та внесення його в реєстр за №44673 грубим порушенням вимог Законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з огляду на стан його здоров`я та вік. У відповідь на апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Львів) подало відзив, в якому заперечує проти вимог апеляційної скарги та зазначає, що з огляду на дію Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» виключена можливість проведення виконавчих дій стосовно боржника. Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області до управління Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відхилити апеляційну скаргу, а оскаржене рішення залишити без змін. Відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до норми ст.205 цього Кодексу. Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на наступне. Як встановлено судом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є пенсіонером, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) в розмірі 83% від грошового забезпечення. Крім того, позивач також є інвалідом ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 . На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) відповідач здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018, в процесі перерахунку зменшивши відсоток грошового забезпечення, що враховується для визначення основного розміру пенсії, з 83% до 70%. Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо такого перерахунку його пенсії ОСОБА_1 звернувся до суду. 20.03.2019 Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення №442/305/19, відповідно до якого задовольнив повністю позов ОСОБА_1 : - визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 в розмірі 83% грошового забезпечення; - зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, виходячи з розрахунку 83% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 та в подальшому здійснювати її в такому розмірі. Восьмий апеляційний адміністративний суд 25.06.2019 відмовив ГУ ПФУ у Львівській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернув апеляційну скаргу на рішення №442/305/19 від 20.03.2019 скаржнику. Львівський окружний адміністративний суд 25.04.2019 видав виконавчий лист № 442/305/19. Державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ, на підставі заяви стягувача про примусове виконання цього виконавчого листа, прийняв постанову ВП № 59260882 про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2019. 29.08.2019 державний виконавець виніс постанову про накладення на боржника штрафу в розмірні 5100 грн. На виконання згаданого рішення суду №442/305/19 від 20.03.2019 ГУ ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 та з 01.08.2019 виплачується основний розмір пенсії в розмірі 83% від розміру грошового забезпечення. На підставі пункту 10 Порядку №649 ГУ ПФУ у Львівській області включило рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі №440/305/19 до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, такому присвоєно реєстраційний номер 45547; в розділі щодо інформації про стан виконання цього рішення суду зазначено період, за який стягувачу нараховано пенсію на виконання згаданого рішення суду: з 01.01.2018 по 24.06.2019. 10.12.2019 державний виконавець прийняв постанову ВП № 59260882 про повернення виконавчого документа стягувачу. Це рішення державний виконавець аргументував тим, що листом від 18.11.2019 за вих. №31335/03.29-15 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило про перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до покладених судовим рішенням зобов`язань. Так, доплата пенсії за рішенням суду за період з 25.06.2019 по 31.07.2019 в сумі 389,96 грн. виплачена відомостями за серпень 2019 року. Доплата пенсії за рішенням суду за період з 01.01.2018 по 24.06.2019 в сумі 14758,45 грн. буде виплачена ОСОБА_1 в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649. Не погоджуючись з постановою державного виконавця позивач звернувся в суд з позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суду першої інстанції дійшов висновку про правомірність дій відповідача, з огляду на те, що механізм погашення заборгованості, яка утворилася внаслідок перерахунку пенсійних виплат на виконання судових рішень визначають норми Порядку №649, а відповідач вчинив всі передбачені цим Порядком дії щодо заборгованості перед ОСОБА_1 . Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком, зважаючи на наступне. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII). Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. За заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону (пункт 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ). Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Відповідно до норм частини першої, другої статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до пункту 9) частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), та членам їх сімей, згідно зі статтею 8 цього Закону, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з приписами статті 7 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) одним із принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями (п. 8 частини першої статті 7 БК України). Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 (далі - Порядок № 649). Відповідно до пункту 1 Порядку № 649 цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, коштами, передбаченими в державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Пунктом 2 цієї постанови Кабінет Міністрів України установив, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою (далі - Порядок №649). Цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. За визначеннями, наведеними в пункті 2 Порядку №649: - боржник - орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; - стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; - рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких стягувачу нараховано пенсію або щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці (надбавки, підвищення, компенсацію втрати частини доходу, грошову допомогу), що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та залишаються невиплаченими, або рішення суду про стягнення коштів. Згідно з пунктом 3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Пунктами 4, 5 Порядку № 649 передбачено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Пунктами 6, 8, 9 Порядку 649 визначено, що Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія). Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку. Рішення комісії приймаються відкритим голосуванням і вважаються прийнятими, якщо за них проголосували більшість присутніх на її засіданні членів. Рішення оформляються протоколом, у якому за наявності підстав зазначаються пропозиції щодо перерахунку коштів на рахунок боржника. Протокол підписується всіма членами комісії і подається Голові правління Пенсійного фонду України, який не пізніше трьох робочих днів приймає рішення про виділення коштів (п. 6,8,9 Порядку №649). Відповідно до пункту 10 Порядку № 649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету у спосіб перерахування коштів боржнику. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження. Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду №442/305/19 від 20.03.2019 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зобов`язано перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, виходячи з розрахунку 83% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018, та надалі здійснювати її в такому розмірі. Це рішення суду має зобов`язальний характер - ГУ ПФУ у Львівській області зобов`язано вчинити на користь позивача певні дії; таке не встановлює порядку виплати перерахованої пенсії. Державний виконавець на підставі заяви стягувача 05.06.2019 відкрив виконавче провадження ВП №59260882. Боржник у цьому виконавчому провадженні, ГУ ПФУ у Львівській області повідомило державного виконавця про перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до покладених згаданим судовим рішення зобов`язань. На виконання рішення суду ГУ ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок та виплату перерахованої ОСОБА_1 пенсії таким чином: 1) заборгованість за період з 23.06.2019 (дата набрання законної сили ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги ГУ ПФУ у Львівській області на рішення суду №442/305/19 від 20.03.2019) по 01.08.2019 виплатив відомостями серпня 2019; 2) починаючи з 01.08.2019 основний розмір пенсії ОСОБА_1 визначено та виплачується в розмірі 83% від суми грошового забезпечення; 3) заборгованість, що виникла внаслідок перерахунку пенсії за період з 01.01.2018 по 24.06.2019, внесена до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Повідомлення про ці дії ГУ ПФУ у Львівській області державний виконавець прийняв як таке, що підтверджує виконання рішення суду та унеможливлює вчинення інших виконавчих дій щодо боржника. Спір фактично виник щодо процедури виплати заборгованості з перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 по 24.06.2019, оскільки позивач вважав, що рішення суду у цій частині не виконано. В контексті рішення відповідача апеляційний суд зазначає, що виплата виду пенсії, яку отримує ОСОБА_1 , забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідач, після прийняття на виконання рішення суду та розпорядження про перерахунок пенсії, виплатив позивачу перераховану суму пенсії починаючи з 23.06.2019 та надалі виплачує пенсію у розмірі, визначеному рішенні суду. З огляду на те, що механізм погашення такого виду заборгованості (що утворилася внаслідок перерахунку пенсійних виплат на виконання судових рішень) норми Порядку №649 визначають норми Порядку №649, а відповідач вчинив всі передбачені цим Порядком дії щодо заборгованості перед ОСОБА_1 , колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що прийняте державним виконавцем рішенням про повернення виконавчого документа (з мотивів неможливості проведення інших виконавчих дій стосовно боржника) є правомірним. Щодо доводів скарги позивача в частині того, що Постанова №649 не має пріоритетності над Законом України «Про виконавче провадження» апеляційний суд зазначає наступне. Стаття 113 Конституції України встановлює, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Відповідно до статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності. Приписи статті 117 Конституції України визначають, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови та розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови та розпорядження. Отже, Порядок № 649, розроблений та затверджений Кабінетом Міністрів України на виконання своїх конституційних повноважень для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, є обов`язковим для виконання всіма органами та посадовими особами, включаючи органи Пенсійного фонду України. Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з. ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Оцінюючи доводи скаржника, суд виходить з того, що всі його доводи, викладені в апеляційній скарзі, збігаються з доводами, викладеними у позові та досліджувалися судом першої інстанції з наданням їм належної правової оцінки. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, в апеляційній скарзі не зазначено. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв оскаржене рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 250, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року у справі № 380/1636/20 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний