LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд420/2945/20

від 12.08.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2945/20 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача - Турецької І. О. суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У квітні 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПФУ в Одеській області) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому позивач просив: - визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є. В. від 24.03.2020 року ВП № 60783315 про накладення штрафу в сумі 5100 грн. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач указав, що 18.11.2019 р., на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 р., провів ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 03.09.2018 року у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням до складу грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням зі служби індексації грошового забезпечення, згідно довідки ГУ МВС України Одеської області від 09.08.2018 року № 14/1-821, місячної премії на підставі особового рахунку, виданого Одеським державним університетом внутрішніх справ за період з 04.03.2016 року по 25.11.2016 року. 04.12.2019 року Відділ примусового виконання рішень прийняв постанову ВП №60783315 про відкриття виконавчого провадження та 10.12.2019 р. про стягнення виконавчого збору ВП № 60783315 у розмірі 16 692 грн. 26.03.2020 року, на адресу ГУ ПФУ в Одеській області, надійшла постанова Відділу примусового виконання рішень ВП № 60783315 від 24.03.2020 року про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. Позивач зазначає, що рішення суду ним виконано, а тому, вважає що постанова про накладення штрафу є протиправною та належить до скасування, у зв`язку з чим, звернувся до суду з даним позовом. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року позов ГУПФУ в Одеській області - задоволено. Так, суд визнав протиправною та скасував постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В. від 24.03.2020 року ВП № 60783315 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. Також, суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати у розмірі 2 102 грн. Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В. від 24.03.2020 року ВП № 60783315 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. є протиправною та належить до скасування, оскільки рішення суду позивачем самостійно було виконано 18.11.2019 року. Крім того, у зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ГУ ПФУ в Одеській області судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2 102 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, в частині розподілу судових витрат, покликаючись на порушення норм процесуального права, Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в апеляційній сказі просить скасувати рішення суду першої інстанції, в частині неправомірного стягнення, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, на користь ГУ ПФУ в Одеській області судових витрат у розмірі 2102 грн. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник послався на те, що за правилами ч. 3 ст. 139 КАС України суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. За таких обставин, враховуючи, що ГУ ПФУ в Одеській області не понесло витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача не підлягають. На думку апелянта, організаційна правова форма ГУ ПФУ в Одеській області не змінюється у випадку пред`явлення позову до іншого суб`єкта владних повноважень. ГУ ПФУ в Одеській області, скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін. В обґрунтування своєї позиції позивач послався на те, що положення ст. 139 КАС України, на які посилається апелянт, не підлягають застосуванню у вказаній справі, оскільки за захистом порушеного права звернувся не суб`єкт владних повноважень у випадках встановлених законом, а юридична особа, яка є боржником у виконавчому провадженні. Позивач вказує на те, що відповідачем - суб`єктом владних повноважень, в даному випадку є Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а тому усі судові витрати стягуються за рахунок відповідача. Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження. Обставини справи. ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 року у справі № 420/5242/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії та зобов`язано провести перерахунок призначеної пенсії з 03.09.2018 року, включивши до складу його грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням зі служби: індексацію грошового забезпечення згідно довідки ГУМВС України в Одеській області від 09.08.2018 року № 14/1-821; місячну премію згідно довідки про доходи ГУНП в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі; премію на підставі особового рахунку ОСОБА_1 , виданого Одеським державним університетом внутрішніх справ за період з 04.03.2016 року по 25.11.2016 року, з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 03.09.2018 року по день проведення такого перерахунку 18.11.2019 року ГУ ПФУ в Одеській області виконало судове рішення. Після проведення перерахунку середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням, яка врахована у грошове забезпечення при обчисленні пенсії за рішенням суду є меншою ніж при призначенні пенсії, у зв`язку з чим, позивачем проведено доплату до попереднього основного розміру пенсії. З 04.12.2020 року на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 420/5242/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 20.11.2019 року про зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області провести (виходячи з 80% грошового забезпечення) перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з 03.09.2018 року, включивши до складу його грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням зі служби: індексацію грошового забезпечення згідно довідки ГУ МВС України в Одеській області від 09.082018 року №14/1-821; місячну премію згідно довідки про доходи ГУНП в автономній Республіці Крим та м. Севастополі; премію на підставі особового рахунку ОСОБА_1 , виданого Одеським державним університетом внутрішніх справ за період з 04.03.2016 року по 25.11.2016 року, з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 03.09.2018 по день проведення такого перерахунку. 28.12.2019 року позивачем направлено до відповідача лист № 35290/02-25 про виконання рішення суду. 21.02.2020 року до відповідача надійшла заява стягувача, в якій останній зазначив, що перерахунок пенсії повинен бути здійснений з 80% грошового забезпечення з наступних складових: індексації грошового забезпечення згідно довідки ГУМВС України в Одеській області від 09.08.2018 № 14/1-821 у розмірі 2176,56 грн.; місячна премія згідно довідки ГУНП в АРК та м. Севастополі у розмірі 3075,50 грн.; премія на підставі особового рахунку ОСОБА_1 , виданого Одеським державним університетом внутрішніх справ за період з 04.03.2016 по 25.11.2016 у розмірі 3934,96 грн., загалом 36487,02 грн. Проте, боржник вищезазначені суми поділив на 24 місяці і отримав суму 1862,14 грн., тим самим неналежно виконав рішення суду. Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щегловою Є.В. винесено постанову від 24.03.2020 року ВП № 60783315 про накладення на ГУПФУ в Одеській області штрафу у розмірі 5 100 грн. за невиконання вимог виконавчого листа №420/5242/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 20.11.2019 року. Позивач, вважаючи постанову від 24.03.2020 року ВП №60783315 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. протиправною з підстав того, що ним фактично рішення суду було виконано, звернувся до суду з даним позовом. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке. Так, у даній справі суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги в частині розподілу судових витрат. Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Порядок розподілу судових витрат визначає ст. 139 КАС України. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. В свою чергу, згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Досліджуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ГУ ПФУ в Одеській області є суб`єктом владних повноважень, при розгляді даної справи він не поніс витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому, на думку апелянта, судові витрати відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача не підлягають. Колегія суддів погоджується з вказаними доводами апелянта з огляду на таке. Відповідно до п.п. 1, 2 3 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року), головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду. Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду. Основними завданнями головного управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; забезпечення ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом. Позивачем у даній справі виступає - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, територіальний орган Пенсійного фонду України, а тому, підпадає під визначення суб`єкта владних повноважень згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України. Таким чином, при розподілі судових витрат у даній справі підлягають застосуванню правила ч. 2 ст. 139 КАС України та при задоволенні позову ГУПФУ в Одеській області з відповідача підлягають стягненню виключно судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Учасниками справи не заперечується, що ГУ ПФУ в Одеській області, як позивач, під час розгляду даної справи не понесло судових витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. При прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції лише розподілено витрати ГУ ПФУ в Одеській області зі сплати судового збору за подання позовної заяви, що суперечить наведеним вимогам ч. 2 ст. 139 КАС України. З огляду на викладене, оскільки суб`єкт владних повноважень не поніс витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що судові витрати відшкодуванню не підлягають та підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за подання позову відсутні. Посилання ГУ ПФУ в Одеській області у відзиві на апеляційну скаргу на те, що у даній справі він не виступає суб`єктом владних повноважень, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за визначенням терміну, що наведений у п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень це орган державної влади. У свою чергу, ГУ ПФУ в Одеській області є територіальним органом Пенсійного фонду України. Таким чином, наявні підстави для застосування до спірних правовідносин порядку розподілу судових витрат, визначеного ч. 2 ст. 139 КАС України, та відповідно відсутні підстави для стягнення на користь ГУ ПФУ в Одеській області сплаченого ним при поданні позову судового збору. При цьому, вирішуючи спірне питання, колегія суддів враховує, що аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 05 квітня 2018 року у справі № 816/650/17, від 18 квітня 2019 року у справі № 1240/2582/18, від 07 травня 2019 року у справі № 497/1591/18, від 04 жовтня 2019 року у справі № 826/14258/18. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Ураховуючи, що суд першої інстанції, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, порушив норми процесуального права, є підстави для скасування рішення в цій частині. Керуючись статтями 308, 311, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року скасувати в частині стягнення з Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат. Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судових витрат у сумі 2 102 грн. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Доповідач - суддя І. О. Турецька суддя Л. В. Стас суддя Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 12.08.2020 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»