Ухвала КЦС ВС № 149/1282/17

Ухвала 05 серпня 2020 року м. Київ справа № 149/1282/17 провадження № 61-46545св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Сімоненко В. М., суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Фаловської І. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Хмільницька міська рада Вінницької області, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 20 вересня 2018 року, ВСТАНОВИВ: У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Хмільницької міської ради Вінницької області, про визнання недійсним рішення ради. Позовні вимоги мотивовані тим, що 10 червня 1998 року між ним та ОСОБА_6 укладено договір дарування земельної ділянки площею 0,0127 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а рішенням Хмільницької міської ради Вінницької області від 06 вересня 2012 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою. Звернувшись до відповідного органу для виготовлення технічної документації, він дізнався, що земельна ділянка перебуває у власності відповідачів згідно з рішенням Хмільницької міської ради Вінницької області від 06 липня 2006 року № 40 з врахуванням рішення 25-ї сесії Хмільницької міської ради Вінницької області 4-го скликання від 31 березня 2006 року. Позивач просив суд визнати недійсним рішення 3-ї сесії 5-го скликання Хмільницької міської ради Вінницької області від 06 липня 2006 року № 40, рішення 25-ї сесії Хмільницької міської ради Вінницької області 4-го скликання від 23 березня 2006 року в частині передачі у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 , про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на земельну ділянку на АДРЕСА_2 , які зареєстровані за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 17 липня 2017 року до участі у розгляді справи залучено правонаступників відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 99, т. 1). Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що виходячи з принципу цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, підстави для задоволення позову відсутні, оскільки відповідачі є власниками будинку на АДРЕСА_2 , а позивач, не зважаючи на те, що отримав частину земельної ділянки в дар, втратив право власності на частину будинку, який на ній розташований, оскільки договір довічного утримання, укладений між ним та ОСОБА_6 , було розірвано. Постановою Апеляційного суду Вінницької області від 20 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам. У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року, ОСОБА_1 просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції. У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду. У квітні 2020 року справа передана судді-доповідачу Мартєву С. Ю. Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Касаційна скарга мотивована тим, що перелік підстав для припинення права власності на земельну ділянку є вичерпним, а Хмільницька міська рада Вінницької області мала прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи право користування нею лише в порядку, передбаченому статтями 140-149 ЗК України 2001 року, однак рада розпорядилася майном, якій їй не належало, а перебувало у приватній власності; ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку на законних підставах. У грудні 2018 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_3 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін, оскільки позивач не довів які порушення законодавства були допущені радою при прийнятті рішення, а також в чому полягає його невідповідність закону та які права чи інтереси позивача були порушені прийняттям рішення Хмільницькою міською радою Вінницької області. У грудні 2018 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому Хмільницька міська рада Вінницької області просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін, оскільки позивачем не надано доказу набуття права власності на спірну земельну ділянку та оформлення такого речового права; позивач не довів, які порушення законодавства були допущені радою при прийнятті рішень та в чому саме ці акти органу місцевого самоврядування не відповідають закону чи суперечать нормам чинного законодавства. Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2019 року справу № 689/26/17 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визнання права власності на земельну ділянку, визнання недійсним державного акта на право приватної власності передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що ухвалити судове рішення у цій справі без відступу від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, є неможливим без уточнення правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у зазначеній вище постанові Верховного Суду України, а саме: щодо тлумачення положень статті 120 ЗК України у редакції, чинній у період з 01 січня 2002 року до 20 червня 2007 року, у частині переходу до набувача права власності на земельну ділянку в разі виникнення такого права на будівлю та споруду, які на ній розташовані. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 23 березня 2020 року справу № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20) прийнято до розгляду. У справі, яка переглядається, правовідносини є подібними тим, що є предметом спору у справі № 689/26/17, оскільки вирішення спору залежить від тлумачення положень статті 120 ЗК України у редакції, чинній у період із 01 січня 2002 року до 20 червня 2007 року, у частині переходу до набувача права власності на земельну ділянку в разі виникнення такого права на будівлю та споруду, які на ній розташовані. За таких обставин, з огляду на пункт 10 частини першої статті 252 ЦПК України, Верховний Суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20). Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтями 260, 415 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Зупинити касаційне провадження у справі № 149/1282/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Хмільницької міської ради Вінницької області про визнання недійсним рішення ради, до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20). Ухвала оскарженню не підлягає. Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров І. М. Фаловська