Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/2342/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2342/19 пров. № А/857/3166/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Довгої О.І., Улицького В.З., за участю секретаря Мельничук Б.Б., представника апелянта Бондар О.М., представника позивача Госедло Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року (ухвалене головуючим суддею Остап`юк С.В. у м. Івано-Франківськ) у справі № 300/2342/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Констракшн» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення за № 0083565312 від 08 серпня 2019 року, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за № 0083565312 від 08.08.2019. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення за № 0083565312 від 08.08.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 101160, 60 грн, оскільки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних за №№ 45, 52 від 27.06.2019 та за № 48 від 29.06.2019. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області за № 0083565312 від 08.08.2019 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Констракшн» санкцій в розмірі 101160, 60 грн. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що несвоєчасне здійснення автоматизованої перевірки податкових накладних та несвоєчасне формування відповідачем відповідних квитанції, з технічних причин, не є підставою для висновків про порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, а встановлені судом обставини свідчать про своєчасне подання позивачем для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що відповідачем проведено камеральну перевірку позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних за період з 27.06.2019 до 16.07.2019, за результатами якої складено акт за № 1526/09-19-53-12/35486251 від 18.07.2019. Перевіркою встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на один день, чим порушено 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. У зв`язку з виявленими порушеннями відповідач правомірно, податковим повідомленням-рішенням за № 0083565312 від 08.08.2019 застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 101160, 60 грн. Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. В судовому засіданні представники позивача заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що 18.07.2019 посадовою особою відповідача здійснено камеральну перевірку позивача щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 27.06.2019 до 16.07.2019, за наслідками якої складено акт 1526/09-19-53-12/35486251. Висновками перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за №№ 45, 52 від 27.06.2019 та за № 48 від 29.06.2019 на один календарний день на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 1011065, 98 грн. Відповідач на підставі акта перевірки за 1526/09-19-53-12/35486251 від 18.07.2019, податковим повідомленням-рішенням за № 0083565312 від 08.08.2019 застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 101160, 60 грн. Позивач, вважаючи таке рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з`ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правове регулювання порядку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН встановлено нормами ст.201 Податкового кодексу України (далі ПК України) та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246). Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України за № 1246 від 29.12.2010 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок № 1246) . Цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі Реєстр) (пункт 1 Порядку). Так, згідно з положеннями п. 2, 8 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість - постачальником (продавцем) (крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця); платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 10, 11 Порядку №1246). Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться визначені цим пунктом перевірки, за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 14 Порядку №1246). В Порядку №1246 не міститься визначення поняття «реєстрація податкової накладної». Натомість, за визначенням пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної ( розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування ) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу. У цьому контексті встановлена нормою п.1 20-1.1 ст. 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого ст. 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею. Основні організаційно - правові засади обміну електронними документами між суб`єктами господарювання та ДФС визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі - Порядок № 557). Відповідно до п. 8, 9, 11 Порядку № 557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Перша квитанція (електронне повідомлення, що формується у затвердженому в установленому законодавством порядку форматі (стандарті) програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання електронного документа в момент його отримання) надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. Операційний день, згідно з положеннями Порядку № 557, визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня цим Порядком не визначені. За приписами п. 2, 3 Порядку № 1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях ст. 201 ПК України як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 819/869/17; від 12.07.2019 у справі № 0940/1600/18. Відтак згадані вище податкові накладні, котрі складені з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, граничний строк їх реєстрації - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені, тобто до 20:00 15.07.2019 включно. Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивач відправив для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за допомогою програмного забезпечення «М.E.Dok.» податкову накладну від 27.06.2019 за № 45 о 19:49 год. 15.07.2019, податкову накладну від 27.06.2019 за № 52 о 19:54 год. 15.07.2019 і податкову накладну від 29.06.2019 за № 48 о 19:53 год. 15.07.2019 Однак, в порушення п. 14 Порядку № 1246 протягом операційного дня 15.07.2019 квитанція в електронній формі про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування платнику податку не надіслана. Крім цього під час судового засідання представник апелянта не змогла спростувати доводи позивача щодо своєчасного надсилання податкових накладних. Відтак суд вважає, що позивач вчиняв дії для реєстрації зазначених податкових накладних у терміни, встановлені нормами України та Порядку № 1246. Крім цього відповідно до абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як встановив суд першої інстанції та не заперечувалось представниками учасників справи під час апеляційного розгляду справи, що технічна неможливість контролюючого органу здійснити автоматизовану перевірку податкових накладних за №№ 45, 52 від 27.06.2019 та за № 48 від 29.06.2019 та сформувати квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації цих податкових накладних, поданих позивачем в операційний день 15.07.2019, не є підставою для висновків про порушення позивачем термінів реєстрації, строком на один календарний день, податкових накладних. Подані відповідачем суду квитанції про реєстрацію 16.07.2019 о 08:00 год. зазначених податкових накладних, з відмітками «документ прийнято», також є фактом підтвердження неможливості за технічних причини здійснити автоматизовану перевірку податкових накладних, поданих позивачем в останній операційний день для їх подання 15.07.2019 та сформувати відповідні квитанції. За таких обставин, несвоєчасне здійснення автоматизованої перевірки податкових накладних та несвоєчасне формування відповідачем відповідних квитанції, з технічних причин, не є підставою для висновків про порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних Разом з цим, за приписами п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини. З огляду на викладені обставини, апеляційний суд вважає, що позивачем вчинено всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення законодавства при реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вина позивача в порушенні граничного строку реєстрації податкових накладних є відсутньою, що, відповідно, виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності, оскільки штраф, передбачений п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, а відтак, може бути застосований виключно за умови наявності його вини. При цьому судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховані висновки щодо застосування норм права, зокрема ст. 109 ПК України, викладені в постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 818/1070/17, від 26.06.2018 у справі № 808/2127/17, від 27.04.2018 у справі № 820/4064/17, від 11.09.2018 у справі № 826/9114/16, що відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за оскарженим податковим повідомленням-рішенням. За таких обставин, суд, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку що таке податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 300/2342/19 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді О. І. Довга В. З. Улицький Повне судове рішення складено 11 серпня 2020 року