Постанова 4852 № 160/12304/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 160/12304/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року (суддя Єфанова О.В.) в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» до Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про визнання протиправним та нечинним рішення, - в с т а н о в и в : До суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», в якому позивач просить визнати протиправним та нечинним рішення Червоненської сільської районної ради Криворізького району Дніпропетровської області № 557-XXV/VІІ від 18 січня 2019 року «Про затвердження технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, що перебувають у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат та розташовані на території Червоненської сільської районної ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту)» загальною площею 3787,06 га, кадастрові номери 1221887000:07:001:0001; 1221887000:07:001:0002; 1221887000:07:001:0003. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року позов задоволено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, сторонами не заперечується, матеріалами справи підтверджено, що у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» перебувають земельні ділянки, кадастрові номери 1221887000:07:001:0001, 1221887000:07:001:0002, 1221887000:07:001:0003. Червоненською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області прийнято рішення № 557-XXV/VІІ від 18 січня 2019 року «Про затвердження технічної документації про нормативно грошову оцінку земельних ділянок для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, що перебувають у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінат та розташовані на території Червоненської сільської районної ради Криворізького району Дніпропетровської області (за межами населеного пункту)». Рішенням затверджено нормативно-грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами: 1221887000:07:001:0001, 1221887000:07:001:0002, 1221887000:07:001:0003. Позивач вважає таке рішення протиправним, прийнятим з порушенням процедури його прийняття, визначеної Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Законом України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні». Крім того, відповідачем не було оприлюднено розпорядження про скликання сесії Ради та проектів рішення Ради. Також позивач зазначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок не відповідає принципам соціальної справедливості та стабільності, а тому відповідач необґрунтовано та неправомірно затвердив технічну документацію. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування є регуляторним актом нормативно-правової дії, проте процедура його прийняття не була дотримана відповідачем. Апелянт звертає увагу, що оскаржуване рішення не є ані нормативно-правовим атом, ані регуляторним актом, а є актом індивідуальної дії, який застосовується до земель Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат». Також звертає увагу, що позивач пропустим строк звернення до суду з позовом, адже про його прийняття дізнався 22.05.2019, а позовну заяву подано 06.12.2019, тоді як строк звернення до суду, встановлений нормами КАС України, закінчився 22.11.2019. Надаючи оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 201 Земельного кодексу України, ч. 5 ст. 5, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Статтею 23 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Згідно з ч. 12 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». За приписами статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законодавством чітко визначено обов`язкові ознаки регуляторного акта. Такий акт: приймається спеціально визначеним суб`єктом; встановлює, змінює чи скасовує норми права; застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб; врегульовує господарські відносин, а також адміністративні відносини між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом. Також за визначенням ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. У пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 (справа про скасування актів місцевого самоврядування) суд виклав правовий висновок, відповідно до якого органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. Аналіз оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування в даній адміністративній справі дає можливість дійти висновку, що останнє не є регуляторним актом нормативно-правового характеру, адже таке рішення звернено до окремого суб`єкта господарювання ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», якому належать на праві постійного користування земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами, щодо яких затверджено технічну документацію про нормативно грошову оцінку. Невірним є посилання суду першої інстанції на правові позиції, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі №461/8220/13-а, Верховним Судом у постановах від 25 вересня 2018 року у справі № 428/7176/14-а, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/7868/13, від 06 березня 2019 року у справі № 803/417/18 та від 11 грудня 2018 року у справі № 161/13458/14-а (2а/161/550/14), від 17 грудня 2019 року у справі №1940/1662/18, адже обставини, які розглядалися у цих справах, не були подібними до тих, що є предметом розгляду в адміністративній справі № 160/12304/19. Так, предметом спору у названих справах були рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено грошову оцінку земель. Оскаржуваними рішеннями органів місцевого самоврядування було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель відповідної територіальної громади. Верховний Суд дійшов висновку, що рішення міської ради є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийняте уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінює норми права, скасовує інший правовий акт, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним, оскільки рішення лише визначає коло суб`єктів, на які поширюється її дія, однак жодним чином не персоніфікує їх) та спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання. Рішення ж, яке оскаржується в даній адміністративній справі, не поширюється на невизначене коло осіб, а стосується прав та інтересів позивача, як користувача земельних ділянок, щодо яких прийнято рішення. Доказів зворотного позивачем не надано, судом першої інстанції не наведено. За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими; 3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Суд апеляційної інстанції встановив, що відзив на апеляційну скаргу не містить додаткові доводи, крім тих, що пов`язані з визнанням оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування регуляторним актом. Також судом апеляційної інстанції не встановлені обставини порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, а тому надає оцінку правильності рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позбавлений процесуальної можливості вийти за її межі. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування. Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року в адміністративній справі № 160/12304/19 скасувати. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» відмовити повністю. Постанова суду набирає законної сили з 11 серпня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 11 серпня 2020 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова