Постанова 4850 № 200/5200/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2020 року справа №200/5200/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г. суддів: Блохіна А.А. Сіваченка І.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Харківського національного університету Внутрішніх справ на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду (суддя Ушенко С.В.) від 03 червня 2020 року (повний текст рішення складено 03 червня 2020 року) у справі №200/5200/20-а за позовом Харківського національного університету Внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням, а саме, грошових коштів в розмірі 84 150, 47 грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України, оскільки позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати. При прийнятті наведеної ухвали судом першої інстанції було встановлено, що адміністративний позов підписаний представником Харківського національного університету Внутрішніх справ Антоном Фесиком. При цьому, разом з апеляційною скаргою не було надано жодних доказів того, що особа, яка її підписала є адвокатом та у Єдиному реєстрі адвокатів України також відсутні відомості про те, що Фесик А.В. має статус адвоката. Також, суд зазначив про відсутність документів, які б свідчили про те, що ФесикА.В. є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про направлення адміністративної справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Позивач зазначив, що судом першої інстанції не було враховано те, що справа є малозначною та підписана представником відповідно до чинних нормативно-правових актів. Позивач також зазначив, що виходячи з висновків постанови Верховного Суду від 28.04.2020 року по справі №640/22160/19, представником по малозначним справам може бути не адвокат. На адресу суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Також просив розгляд справи проводити за його відсутністю. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Частинами першою та третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Законом України « Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» №1401, що набрав чинності 30 вересня 2016 року, Конституцію України доповнено статтею 131-2, у якій передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Вказаним Законом розділ XV «Перехідні положення» Конституції України було доповнено пунктом 16-1, у підпункті 11 якого визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року. Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом №1401, здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню. Частиною другої статті 57 КАС України визначено, що у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. У відповідності до вимог пункт 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи можуть бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що представництво органів державної влади і органів місцевого самоврядування під час розгляду адміністративної справи має здійснюватися адвокатом з 01 січня 2020 року в справах, провадження у яких відкрито після 30 вересня 2016 року. Винятком з цього правила є окремі категорії справ, до яких віднесені трудові спори, спори щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, малозначні справи, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Відповідно до частин другої та третьої статті 12 КАС спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ці ж категорії справ зазначено і в частині четвертій статті 12 КАС України, згідно з якою вони розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Як вбачається з матеріалів справи, спірна позовна заява від імені Харківського національного університету внутрішніх справ підписана Фесик А.В., повноваження якого підтверджуються довіреністю від 04.05.2020р. №7/42, яка була додана до позовної заяви. Враховуючи, що ця справа належить до справ незначної складності, колегія суддів дійшла висновку про те, що представником позивача надано належні докази на підтвердження повноважень щодо подання позову. Аналогічний правовий висновок був викладений Верховним судом у постановах від 28 квітня 2020р. у справі №640/22160/19, від 10 червня 2020 року у справі №640/10770/19. Враховуючи наведені обставини в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що порушення наведених норм процесуального права є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Харківського національного університету Внутрішніх справ на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі №200/5200/20-а - задовольнити. Скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року та направити адміністративну справу №200/5200/20-а до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 11 серпня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 11 серпня 2020 року та оскарженню не підлягає. Головуючий: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко