Постанова 4870 № 909/70/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "04" серпня 2020 р. Справа №909/70/20 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Бонк Т.Б. Суддів Бойко С.М. Якімець Г.Г. секретар судового засідання І.Борщ за участю представників сторін: від позивача: Калинюк Р.С. адвокат; від відповідача: І. Максимишин -адвокат; від третіх осіб: не зявились; розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства Прикарпаття і К №009-с від 11.02.2020 на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2020 про забезпечення позову, суддя: Михайлишин В.В. м. Івано-Франківськ, у справі №909/70/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестайм, с. Загвіздя, Тисменицький р-н., Івано-Франківської обл., до відповідача Приватного підприємства Прикарпаття і К, м. Івано-Франківськ, за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Івано-Франківська обласна організація Товариства сприяння обороні України за участі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Івано-Франківська автомобільна школа Товариства сприяння обороні України про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестайм звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства Прикарпаття і К про зобовязання Приватного підприємства Прикарпаття і К усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за кадастровим номером 2610100000:24:002:0111, що розташована на вул.Гетьмана Мазепи, 144 у м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область шляхом звільнення земельної ділянки та демонтажу фундаменту під багатоквартирний житловий будинок на вул.Гетьмана Мазепи, 144 у м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:24:002:0111, з метою приведення земельної ділянки у попередній стан придатний для цільового використання. Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інвестайм та Івано-Франківською міською радою укладено договір оренди землі, згідно п.1 якого ТзОВ Інвестайм прийняло в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, яка знаходиться на вул. вул.Гетьмана Мазепи, 144 у м.Івано-Франківськ за кадастровим номером 2610100000:24:002:0111. Позивач зазначає, що після укладення даного договору та отримання земельної ділянки у користування йому стало відомо, що Приватним підприємством Прикарпаття і К здійснюються будівельні роботи щодо забудови даної земельної ділянки, чим порушуються права позивача як належного орендаря. Короткий зміст заяви про забезпечення позову. 28.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестайм звернулось до суду із заявою вих. №27/01-02 від 27.01.2020 про забезпечення позову шляхом заборонити Приватному підприємству Прикарпаття і К проводити будь- які будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 2610100000:24:002:0111, що розташована на вул.Гетьмана Мазепи, 144 у м.Івано-Франківськ. Заява про забезпечення позову мотивована наступним: - станом на момент звернення з позовом та заявою про забезпечення позову Приватним підприємством Прикарпаття і К здійснюються будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 2610100000:24:002:0111, що розташована на вул.Гетьмана Мазепи, 144 у м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область. Факт виконання таких будівельних робіт встановлено Актом Управління з питань державного-архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №71/32-26 від 23.12.2019, постановою Управління з питань державного-архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №1/32.1-02 від 03.01.2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, приписом Управління з питань державного-архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Івано-Франківської міської про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 23.12.2019, протоколом Управління з питань державного-архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Івано-Франківської міської від 23.12.19 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції. Ухвалою Івано-Франківської області від 29.01.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестайм про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Приватному підприємству "Прикарпаття і К" (ідентифікаційний код: 36497374, місцезнаходження: бульвар Південний, 35А, 5 поверх, м. Івано-Франківськ, 76010) проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 2610100000:24:002:0111, що розташована на вул. Гетьмана Мазепи, 144, у м. Івано-Франківську, Івано-Франківської області. Вказана ухвала суду мотивована тим, що: 1) вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню можливого порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову забезпечить виконання рішення суду; 2) оскільки заявником вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, наявна можливість існування небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 29.01.2020 про забезпечення позову, витрати по справі покласти на позивача. Вважає ухвалу суду винесеною на підставі не повністю з`ясованих обставин справи, з порушенням норм процесуального права. Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначено, яким чином невжиття обраного виду забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Скаржник зазначає, що суд приймаючи оскаржувану ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову фактично усунувся від формулювання в її мотивувальної частини. Невмотивованість ухвали суду в частині заборони відповідачу виконувати будівельні роботи на спірній ділянці, залишає незясованим факт існування обставин стосовно того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Зазначена обставина, згідно ч.2 ст.136 ГПК України є фактичною умовою застосування заходів забезпечення позову. Відсутність такої умови, перешкоджає застосуванню заходів забезпечення позову. Внаслідок чого оскаржувана ухвала суду не лише не містить умови для їх застосування, але й не відповідає змістовій меті застосування заходів забезпечення позову. Апелянт також зазначає, що при винесенні оскаржуваної ухвали, суд не вирішив зустрічного забезпечення, чим порушив вимоги п.6 ст.140 ГПК України. Узагальнені доводи та заперечення позивача. У відзиві на апеляційну скаргу позивач погодився з висновками місцевого господарського суду та навів мотиви, аналогічні викладеним в ухвалі суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду - без змін. Окрім того, представником відповідача подано клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестайм про вжиття заходів забезпечення позову, за результатами якої Господарським судом Івано-Франківської області винесено оскаржувану ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову від 29.01.2020., проводився судом без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно Приватне підприємство Прикарпаття і К немало змоги надати свої заперечення та докази в їх обгрунтування до суду першої інстанції. В наведеному клопотанні про приєднання до матеріалів справи доказів, відповідач зазначає, що станом на момент перегляду в апеляційному порядку ухвали суду від 29.01.20 Приватне підприємство Прикарпаття і К оскаржив в Івано-Франківському адміністративному суді результати перевірки проведеної Управлінням з питань державного архітектурно- будівельного контролю Виконавчого комітету Івано-Франківстківської міської ради. Ухвалою суду від 04.02.20 відкрито провадження у справі №300/98/20 за позовом Приватного підприємства Прикарпаття і К до Управлінням з питань державного архітектурно- будівельного контролю Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, протоколу та наказу про анулювання дозволу №228 від 29.12.2007 на виконання будівельних робіт. Окрім того, в наведеному клопотанні відповідач надає наступні пояснення. Так земельна ділянка, кадастровий номер 2610100000:24:002:0111, що розташована на вул.Гетьмана Мазепи,144 в м.Івано-Франківську, за рішенням 22 сесії Івано-Франківської міської ради №381-22 від 14.12.2018 року, утворена в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:24:002:0099, що на вул. Гетьмана Мазепи,144 в м.Івано-Франківську, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою І-ІФ №001342 від 15/04-000235 1998 року. Виконання будівельних робіт на земельній ділянці кадастровий номер 2610100000:24:002:0111, яка фактично входила в склад земельної ділянки кадастровий номер 2610100000:24:002:0099 здійснювалось Приватним підприємством Прикарпаття і К, як генеральним підрядником, на підставі договору про участь в будівництві, укладеного із замовником будівництва- Івано-Франківською організацією Товариства сприяння оборони України від 24.05.2013 р. Будівельні роботи проводились на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №228 від 29.12.2007 року виданого Інспекцією Державного архітектурного контролю міста Івано-Франківська та змін внесених до нього. Дотримання Приватним підприємством Прикарпаття і К вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, щодо виконання будівельних робіт на цій земельній ділянці розглядалось Івано-Франківським міським судом у справі №344/9230/17. Окрім того, постановою Івано-Франківського міського суду від 07.09.2017 та постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.17 у справі №344/9230/17, які набрали законної сили, встановлено, що 29.12.2007 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного котролю міста Івано-Франківська видано дозвіл на виконання будівельних робіт №228 з будівництва Спортивно-готельного комплексу з вбудованими приміщеннями соціально-побутового призначення на вул. Гетьмана Мазепи, 144 в м.Івано-Франківську, на підставі якого ПП Прикарпаття і К як генпідрядник виконувало будівництво Обєкту, в тому числі його другої черги. В судове засідання 04.08.20 зявився представник позивача, проти апеляційної скарги заперечив, надав усні пояснення. Представник апелянта апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, з мотивів наведених у апеляційній скарзі та письмових поясненнях по справі. У судове засідання треті особи явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, що не з`явилися за наявними в справі доказами. Відповідна правова позиція з процесуального питання щодо можливості перегляду судового рішення за відсутності учасників справи, повідомлених належним чином, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.05.2020 у справі №908/2323/19. До того ж, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що адвокат має можливість брати участь у судовому засіданні поза межами суду дистанційно - у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису, зокрема, за допомогою сервісу «EASYCON». Обговоривши доводи апеляційної скарги відповідача, дослідивши докази, що є у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПП Прикарпаття і К не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що 25.04.2019 між Івано-Франківською міською радою, як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестайм", як орендарем, укладено договір оренди землі, відповідно до пункту 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (03.15 згідно КВЦПЗ), яка знаходиться на вул. Гетьмана Мазепи, 144, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:24:002:0111. Умови договору такі: - на підставі пункту 39 рішення 25 сесії 7 демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 25.04.2019 року № 90-25, та пункту 24.2 рішення 22 сесії 7 демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 14.12.2018 № 381-22, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 6105 (гектарів), у тому числі: під громадською забудовою 0, 6105 га (п. 2 договору); - на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - нежитлові приміщення, а також інші об`єкти інфраструктури (п. 3 договору); - земельна ділянка передається в оренду разом з об`єктами що на ній розташовані (п. 4 договору); - договір укладено терміном на 10 років, термін дії до 25.04.2029 (п. 8 договору); - земельна ділянка передається для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (п. 15 договору); - договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 договору). Запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, здійснено 19.08.2019 державним реєстратором Цалин А. Б., Узинська сільська рада Тисменицького району. 23.12.2019 Управлінням з питань державного-архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Івано-Франківської області за результатами проведення заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності встановлено факт виконання Приватним підприємством "Прикарпаття і К" будівельних робіт на земельній ділянці, кадастровий номер 2610100000:24:002:0111 без отримання дозволу на їх виконання, про що складено акт № 71/32-26. 23.12.2019 Управлінням з питань державного-архітектурно-будівельного контролю вчинено припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, відповідно до якого Приватне підприємство "Прикарпаття і К" зобов`язано зупинити виконання будівельних робіт до отримання права на їх виконання. 03.01.2020 Управлінням з питань державного-архітектурно-будівельного контролю винесено постанову № 1/32.1-02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої Приватне підприємство "Прикарпаття і К" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 4 частини 3 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Позивач посилається на те, що відповідач і надалі продовжує будівельні роботи, чим порушує його права як належного користувача земельної ділянки. Вказані обставини стали підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестайм" з позовом до Приватного підприємства Прикарпаття і К про зобовязання Приватне підприємство Прикарпаття і К усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за кадастровим номером 2610100000:24:002:0111, що розташована на вул.Гетьмана Мазепи, 144 у м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область шляхом звільнення земельної ділянки та демонтажу фундаменту під багатоквартирний житловий будинок на вул.Гетьмана Мазепи, 144 у м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:24:002:0111, з метою приведення земельної ділянки у попередній стан придатний для цільового використання. Разом з тим, 28.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестайм звернулось до суду із заявою вих. №27/01-02 від 27.01.2020 про забезпечення позову шляхом заборонити Приватному підприємству Прикарпаття і К проводити будь які будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 2610100000:24:002:0111, що розташована на вул.Гетьмана Мазепи, 144 у м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область. Суд першої інстанції задовільняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестайм про забезпечення позову зазначив, що необхідність забезпечення даного позову зумовлена продовженням будівельних робіт на спірній земельній ділянці, що підтверджується Актом №71/32-26 від 23.12.2019, постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1/32.1-02 від 03.01.2020, приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 23.12.2019, протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.12.19. За приписами ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або ефективний захист порушених прав або інтересів позивача. Наведена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року по справі № 925/402/18. Однак, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Тобто положення вказаної статті пов`язують вжиття заходу забезпечення з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконанням судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Разом з тим, оскільки у даній справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18. В силу положень ч. 1 ст. 74 ГПК України обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення конкретного позову та на які така сторона посилається. Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. При цьому, під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Згідно з п.2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Виходячи зі змісту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестайм про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її підставність, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів обґрунтована та документально підтверджена. Окрім того, колегія суддів зазначає, що заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Оцінюючи наявність правового зв`язку між заходами забезпечення позову, які позивач просить вжити, та предметом позову, колегія суддів встановила, що предметом позову в даній справі є матеріально-правова вимога користувача земельної ділянки до суб`єкта господарювання про зобовязання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за кадастровим номером 2610100000:24:002:0111 що розташована на вул.Гетьмана Мазепи, 144 у м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область шляхом звільнення земельної ділянки та демонтажу фундаменту під багатоквартирний житловий будинок на вул.Гетьмана Мазепи, 144 у м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:24:002:0111, з метою приведення земельної ділянки у попередній стан придатний для цільового використання. Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватне підприємство Прикарпаття і К здійснює будівельні роботи щодо забудови земельної ділянки за кадастровим номером 2610100000:24:002:0111 що розташована на вул.Гетьмана Мазепи, 144 у м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, що порушує право позивача на користування земельною ділянкою, що виникло в нього на підставі укладеного договору оренди від 25.04.2019. Таким чином, колегія суддів зазначає про наявність правового зв`язку між предметом позову та заходами забезпечення позову, які позивач просить вжити. Необхідність забезпечення даного позову зумовлена продовженням будівельних робіт на спірній земельній ділянці, докази чого наявні в матеріалах справи. Факт здійснення будівельних робіт на спірній земельній ділянці не спростовується і самим відповідачем. Враховуючи те, що наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову обставини можуть ускладнити виконання рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення поданої заяви. У випадку невжиття заходів про забезпечення позову виконання рішення суду може бути істотно ускладнено чи унеможливлено. Заперечення, на яких ґрунтується позиція відповідача не приймається судом, з огляду на те, що вони стосуються законності/незаконності прийняття Івано-Франківською міською радою рішень, на підставі яких спірну земельну ділянку було передано у користування. Оскарження відповідачем в судовому порядку постанови Управління з питань державного-архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №1/32.1-02 від 03.01.2020 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, припис Управління з питань державного-архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Івано-Франківської міської про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 23.12.2019 та наказу Управління з питань державного-архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №223 від 06.09.2019 про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт №228 від 29.12.2007 не впливає на правильність правових підстав вжиття заходів забезпечення позову у даній справі. Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Новоселецький проти України" від 11.03.2003, "Федоренко проти України" від 01.06.2006). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1 Протоколу. Зокрема, необхідно щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності. Вжиття заходів забезпечення позову повинно забезпечити виконання гарантій інших осіб щодо невтручання у мирне володіння ними майном. Здійснюючи реалізацію таких гарантій, можливість забезпечення позову у даному випадку має бути піддана трискладовому тесту (Рішення ЄСПЛ від 01.06.2006 "Федоренко проти України") на визначення того чи було втручання законним у контексті національного законодавства; чи переслідувало таке втручання мету, спрямовану на задоволення інтересів суспільства та чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи. За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заява позивача про забезпечення позову є обґрунтованою, застосування заходу виправданим, адекватним та співмірним, а відтак, у суду першої інстанції були наявними правові підстави, для застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони Приватному підприємству "Прикарпаття і К" (ідентифікаційний код: 36497374, місцезнаходження: бульвар Південний, 35А, 5 поверх, м. Івано-Франківськ, 76010) проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 2610100000:24:002:0111, що розташована на вул. Гетьмана Мазепи, 144, у м. Івано-Франківську, Івано-Франківської області. Прийнята судом першої інстанції ухвала про забезпечення позову не порушує принцип рівності сторін, верховенства права та пропорційності і відповідає вимогам норм процесуального права щодо необхідності саме таких заходів забезпечення позову, виходячи в тому числі із предмету спору та здатність забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову. Доводи апелянта про те, що, суд першої інстанції не вирішив питання зустрічного забезпечення, чим порушив вимоги п.6 ст.140 ГПК України, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Наведена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року по справі № 911/1695/18. Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення без змін ухвали суду першої інстанції. Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Згідно з ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 129 ГПК України понесені судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 2102,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення. Керуючись статтями 236, 269, 270, 275, 276, 282, 287 Господарського процесуального кодексу України, суд, П О С Т А Н О В И В : 1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства Прикарпаття і К №009-с від 11.02.2020 залишити без задоволення. 2.Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2020 у справі №909/70/20 залишити без змін. 3.Судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника. 4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено 07.08.20 Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк Судді С.М.Бойко Г.Г.Якімець