Постанова Київський апеляційний суд № 753/3484/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 753/3484/20 Головуючий у суді першої інстанції: Мицик Ю.С. № апеляційного провадження: 22-ц/824/8080/2020 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 липня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Волошиної В.М. Суддів Мостової Г.І., Слюсар Т.А. Секретаря судового засідання Спеней О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 до Обслуговуючого кооперативу "ОБК Східна Брама", товариства з обмеженою відповідальністю "УК "Комфорт Сервіс" про визнання договору недійсним. Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, - в с т а н о в и л а: У лютому 2020 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 звернулись до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу "ОБК Східна Брама", товариства з обмеженою відповідальністю "УК "Комфорт Сервіс" про визнання договору недійсним, в якому просили: визнати недійсним договір № 1-19 на утримання житлових будинків і прибудинкових споруд від 01 квітня 2019 року, укладений між Обслуговуючим кооперативом "ОБК Східна Брама" та товариством з обмеженою відповідальністю "УК "Комфорт Сервіс» та застосувати наслідки його недійсності. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 до Обслуговуючого кооперативу "ОБК Східна Брама", товариства з обмеженою відповідальністю "УК "Комфорт Сервіс" про визнання договору недійсним. Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, представник позивачів подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, мотивуючи тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Позивачі-фізичні особи, які звернулись до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до юридичних осіб про визнання недійсним договору № 1-19 на утримання житлових будинків і прибудинкових територій, укладеного між двома юридичними особами, хоча і не були стороною оспорюваного договору, проте є заінтересованими особами, так як вважають, що укладеним договором порушено їх права та законні інтереси. Вважає, що за суб`єктним складом спірні правовідносини є цивільно-правовим, а юрисдикція щодо його розгляду належить суду загальної юрисдикції. Аналогічна позиція міститься також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року по справі № 369/382/17 та від 10 квітня 2019 року по справі №726/1538/16-ц. У визначений ухвалою суду строк, відповідачі не скористались процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України. У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги. Представники відповідачів: Обслуговуючого кооперативу "ОБК Східна Брама", товариства з обмеженою відповідальністю "УК "Комфорт Сервіс" в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи відповідачі повідомлені судом у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що фізичні особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 у порядку цивільного судочинства звернулись до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу "ОБК Східна Брама", товариства з обмеженою відповідальністю "УК "Комфорт Сервіс" про визнання недійсним договору № 1-19 на утримання житлових будинків і прибудинкових споруд від 01 квітня 2019 року, укладений між Обслуговуючим кооперативом "ОБК Східна Брама" та товариством з обмеженою відповідальністю "УК "Комфорт Сервіс», із застосуванням наслідків його недійсності. Зазначали, що вони є власниками квартир, що знаходяться у житловому комплексі «Східна Брама» за адресою АДРЕСА_1 . Надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій ЖК «Східна Брама» за адресою АДРЕСА_1 здійснювало товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт Сервіс" відповідно до укладених договорів із споживачами послуг, дія яких до сьогоднішнього дня не припинена. Позивачам стало відомо, що 01 квітня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "УК "Комфорт Сервіс» та Обслуговуючим кооперативом "ОБК Східна Брама" та товариством з обмеженою відповідальністю "УК "Комфорт Сервіс» укладено договір № 1-19 на утримання житлових будинків і прибудинкових споруд. Порушуючи питання про визнання недійсним договору № 1-19 на утримання житлових будинків і прибудинкових споруд від 01 квітня 2019 року, укладений між Обслуговуючим кооперативом "ОБК Східна Брама" та товариством з обмеженою відповідальністю "УК "Комфорт Сервіс», із застосуванням наслідків його недійсності, позивачі обґрунтовували такі вимоги тим, що вчиненим правочином порушено законні права та інтереси позивачів, як співвласників ЖК «Східна Брама», оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт Сервіс» фактично передало Обслуговуючому кооперативу "ОБК Східна Брама" в управління багатоквартирний будинок, що знаходяться у житловому комплексі «Східна Брама» за адресою АДРЕСА_1 , без проведення загальних зборів мешканців комплексу ЖК «Східна Брама» та прийняття відповідного рішення, як це передбачено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та приписами Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що заявлені вимоги позивачами - фізичними особами підлягають розгляду у порядку господарського судочинства, оскільки оспорюваний правочини має ознаки господарського договору, та його сторонами є юридичні особи. Перевіряючи додержання судом першої інстанції вимог процесуального законодавства при вирішенні питання про відмову у відкриття провадження у справі, колегія суддів виходить з такого. Судова юрисдикція - це інститут права, що покликаний розмежувати як компетенцію різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. За змістом статті 19 ЦПК України як цивільну юрисдикцію розуміють компетенцію загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом. За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). Завданням господарського судочинства відповідно до статті 2 ГПК України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України. За змістом пункту 1 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. Наведена норма свідчить, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність - частина 1 статті 3 ГК України. Розмежування відносин у сфері господарювання з іншими видами відносин, визначено у статті 4 ГК України. Частиною 1 статті 4 ГК України передбачено, зокрема, що не є предметом регулювання цього Кодексу: майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України. Як встановлено колегією суддів та вбачається із змісту позовної заяви, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи у сфері власності у багатоквартирних будинках та стосуються вимог співвласників багатоквартирного будинку щодо дотримання юридичними особами під час укладення договору № 1-19 від 01 квітня 2019 року на утримання житлових будинків і прибудинкових споруд, що становлять собою частину цілісного майнового комплексу багатоквартирних будинків і перебувають у спільній власності власників квартир (позивачів у справі), правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо утримання та управління майном. Оскільки до суду з позовом звернулися позивачі фізичні особи, які порушують питання про визнання недійсним договору на утримання житлових будинків і прибудинкових споруд, укладеного між двома юридичними особами, і які хоч і не були стороною цього договору, проте є заінтересованими особами, оскільки вважають, що укладеним договором порушено їх майнові права та законні інтереси. Отже, виходячи з вищезазначених положень норм ЦПК України та ГПК України, спір, що виник між сторонами, де позивачами є фізичні особи, а відповідачами - юридичні особи, щодо недійсності договору на утримання житлових будинків і прибудинкових споруд, за суб`єктним складом є цивільно-правовим, а юрисдикція щодо його розгляду належить суду загальної юрисдикції. Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за пред`явленим позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 не ґрунтується на вимогах цивільного процесуального законодавства, що призвело до постановлення помилкової ухвали. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 - представника позивачів та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 задовольнити. Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 10 березня 2020 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді: