Постанова 4857 № ЗД/380/26/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № ЗД/380/26/20 пров. № А/857/7570/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу представника апелянтів Лилика Василя Васильовича на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року про відмову в забезпеченні позову у справі № ЗД/380/26/20 за заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Дублянської міської ради Жовківського району Львівської області про забезпечення позову, - суддя (судді) в суді першої інстанції - Кравців О.Р., місце ухвалення рішення - м. Львів, ВСТАНОВИВ: Лилик Василь Васильович , в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , звернувся в суд із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони Дублянській міській раді вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок: площею 0,1200 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0599); площею 0,1200 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0593); площею 0,1200 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0578); площею 0,1200 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0598); площею 0,5000 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0600); площею 0,9900 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0594); площею 0,9900 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0595); площею 0,9900 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0597); площею 0,9900 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0596), - до набрання законної сили рішенням у даній справі. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року у задоволенні заяви відмовлено. Ухвала мотивована незрозумілістю на цій стадії з яким саме позовом звертатимуться позивачі у цій справі, а тому надання оцінки чи діям відповідача до звернення їх з позовом до суду чи відкриття провадження у справі може мати наслідком вирішення спору по суті. Суд першої інстанції вказує на те, що фактично забезпечення позову у спосіб, про який просять заявники, спрямовано на позбавлення власника земельної ділянки - територіальної громади, від імені якого діє відповідач, вчиняти дії, передбачені чинним законодавством України, а саме: статтею 118 Земельного кодексу України, що, на думку суду, є недопустимим. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, Лилик Василь Васильович , в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та постановити нове, яким позов забезпечити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог заявників, оскільки у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідач може передати вказані земельні ділянки іншим особам у власність чи користування, що призведе до виникнення нових судових справ для відновлення порушених прав заявників на безоплатну приватизацію земельних ділянок, а також завдадуть фінансових збитків та труднощів, оскільки заявники понесли витрати на розроблення та погодження проектів землеустрою. В зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, колегія суддів відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з наказами Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №13-5687/16-9-СГ, №13-5688/16-9-СГ, №13-5705/16-19-СГ, №13-5706/16-19-СГ, №13-5690/16-19-СГ, №13-5685/16-19-СГ, №13-5708/16-19-СГ, №13-5707/16-19-СГ, №13-4237/16-19-СГ від 05.09.2019 заявникам надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо вказаних вище земельних ділянок. Надалі ними розроблено та погоджено в компетентних органах відповідно до вимог чинного законодавства проекти землеустрою, які передані для затвердження відповідачу. Вказані особи також отримали Витяги із Державного земельного кадастру щодо відповідних земельних ділянок. Однак згідно з Витягом з протоколу п`ятдесят третьої позачергової сесії сьомого демократичного скликання від 21.05.2020 з`ясовано, що рішення не прийнято, проголосовано «за» - 0, «проти» - 19, «утримався» - 1, «не голосував» -

5. Цього ж дня відповідачем прийнято рішення №60 «Про державну реєстрацію права комунальної власності на земельні ділянки територіальної громади м. Дубляни», відповідно до якого право власності на вказані земельні ділянки, стосовно яких виникли спірні правовідносини, зареєстровано територіальній громаді м. Дубляни в особі Дублянської міської ради та зобов`язано Виконавчий комітет забезпечити державну реєстрацію права комунальної власності. У зв`язку з наведеним, заявники звернулись до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, просили вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони Дублянській міській раді вчиняти будь-які дії стосовно вказаних вище земельних ділянок. Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції керувався тим, що забезпечення позову є крайнім заходом, спрямованим на збереження існуючого правового становища, тому вжиття такого заходу повинно бути підтверджено належними доказами. А також тим, що з позиції суду представником позивача не наведено достатніх підстав, які б свідчили про унеможливлення захисту прав, свобод та інтересів позивачів без вжиття відповідних заходів, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди їх правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що не відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову. Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Згідно роз`яснень, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989р., рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта. Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Очевидна протиправність прийнятого рішення має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування. Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів про забезпечення позову у спірних правовідносинах, слід виходити з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій. Предметом оскарження у даній справі є дії Дублянської міської ради щодо надання дозволу позивачам на розробку проекту землеустрою. Колегія суддів враховує той факт, що неодноразово при вирішенні аналогічних спорів відповідачі, будучи обізнаними про наявність судового спору щодо надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою по одержанню земельних ділянок у власність та недотримуючись принципу належного урядування, включали дані земельні ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до продажу права на них на земельних торгах. Оскільки забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу позивача, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що без вжиття заходів забезпечення позову не можливо захистити права, свободи та інтереси позивачів, так як повторне вирішення питання щодо спірних земельних ділянок може призвести до значної шкоди інтересам позивачів та негативних наслідків у вигляді передачі таких земельних ділянок іншим суб`єктам до вирішення даних спірних правовідносин судом. Також колегія суддів вважає за необхідне врахувати той факт, що 28 липня 2020 року надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, серед яких є позовна заява, забезпечення якої просили заявники та ряд інших документів, що підтверджують той факт, що спір про право насправді існує, а забезпечення позову необхідне для його належного виконання у випадку задоволення позовної заяви. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про протиправність відмови суду першої інстанції у забезпеченні позову та про обґрунтованість заяви і, як наслідок, необхідності забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням у справі, що розглядається, шляхом заборони Дублянській міській раді вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок: площею 0,1200 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0599); площею 0,1200 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0593); площею 0,1200 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0578); площею 0,1200 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0598); площею 0,5000 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0600); площею 0,9900 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0594); площею 0,9900 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0595); площею 0,9900 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0597); площею 0,9900 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0596) При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише спрямоване на виконання вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та має тимчасовий характер - до вирішення спору по суті. Колегія суддів, керуючись статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, якою неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права встановлено підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції. Керуючись статтями 308, 311, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника апелянтів Лилика Василя Васильовича, подану в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , задовольнити. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року про відмову в забезпеченні позову у справі № ЗД/380/26/20 скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву представника апелянтів Лилика Василя Васильовича, подану в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом заборони Дублянській міській раді Жовківського району Львівської області вчиняти будь-які дії щодо земельних ділянок: площею 0,1200 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0599); площею 0,1200 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0593); площею 0,1200 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0578); площею 0,1200 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0598); площею 0,5000 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0600); площею 0,9900 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0594); площею 0,9900 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0595); площею 0,9900 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0597); площею 0,9900 га (кадастровий номер 4622710200:08:000:0596), - до набрання законної сили рішенням у даній справі. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 10.08.2020 року