Постанова 4808 № 344/15832/17

Справа № 344/15832/17 Провадження № 22-ц/4808/466/20 Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М. Суддя-доповідач Горейко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі: головуючої Горейко М.Д. суддів: Василишин Л.В., Матківського Р.Й. секретаря Турів О.М. з участю представника апелянта ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_21 , представників третіх осіб ОСОБА_22 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція ІФ» до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 , фізична особа-підприємець ОСОБА_6 , про скасування Акту форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, та Акту форми Н-5 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17 липня 2016 року, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція ІФ» на рішення Івано-Франківського міського суду, ухвалене у складі судді Бабій О.М. 20 січня 2020 року в м. Івано-Франківську, в с т а н о в и в: 27.11.2017 року ТОВ «Стальконструкція ІФ» звернулося в суд з позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про скасування Акту форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, та Акту форми Н-5 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17.07.2016 року. Позов мотивовано тим, що 17.07.2016 року із ОСОБА_5 стався нещасний випадок на об`єкті будівництва на території ПАТ «Івано-Франківськцемент», що в с. Ямниця Тисменицького району Івано-Франківської області, в результаті якого він отримав важку політравму. 30.06.2017 року начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області затверджено Акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку форми Н-5 та Акт №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, форми Н-1. Оскільки розслідування нещасного випадку та складання оспорюваних Актів було проведено без участі представника ТОВ «Стальконструкція ІФ», Акти не були надані для ознайомлення, а їх висновки товариством не визнаються, то в жовтні 2017 року ТОВ «Стальконструкція ІФ» звернулося до Управління Держпраці в Івано-Франківській області із заявою про повторне розслідування нещасного випадку, однак отримало відмову. Вищевказані Акти форми Н-5 та форми Н-1 є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки обставини та причини нещасного випадку, встановлені комісією, суперечать фактичним обставинам, цивільному та трудовому законодавству. Так, комісією зроблено висновок, що ОСОБА_5 на момент настання нещасного випадку був допущений до виконання робіт посадовими особами ТОВ «Стальконструкція ІФ» без належного оформлення трудових відносин, відповідного навчання та інструктажів з питань охорони праці, роботи проводились за відсутності проектної документації на будівництво, працівникам не був доведений технологічний процес виконання робіт, директор ТОВ «Стальконструкція ІФ» не розробив положення, інструкції, акти з питань охорони праці. Нещасний випадок визнаний таким, що пов`язаний з виробництвом. Комісія визнала особами, що допустили порушення вимог законодавства про охорону праці директора ТОВ «Стальконструкція ІФ». При цьому, комісія проігнорувала факт існування договору субпідряду між ТОВ «Стальконструкція ІФ» та ФОП ОСОБА_6 на предмет виконання об`єму будівельних робіт на будівельному майданчику, під час дії якого і стався нещасний випадок із ОСОБА_5 . Комісія не врахувала, що роботодавцем ОСОБА_5 є ФОП ОСОБА_6 , який доставив ОСОБА_5 на об`єкт будівництва на територію ПАТ «Івано-Франківськцемент» для виконання обсягу робіт, визначеного договором субпідряду, та фактично допустив його до роботи. ТОВ «Стальконструкція ІФ» не запрошувало ОСОБА_5 на роботу, не зобов`язувалось прийняти чи оформити його та виплачувати заробіток. ОСОБА_5 не звертався до ТОВ «Стальконструкція ІФ» із заявою про прийняття на роботу, документи необхідні для прийняття на роботу не надавав. Посилаючись на наведене, позивач просив скасувати Акт форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, та Акт форми Н-5 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17.07.2016 року, які затверджені 30.06.2017 року начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області. Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 13.03.2018 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 . Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20.01.2020 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція ІФ» до Управління Держпраці в Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_5 , фізична особа-підприємець ОСОБА_6 , про скасування Акту форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, та Акту форми Н-5 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17.07.2016 року, відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що на час настання нещасного випадку з потерпілим ОСОБА_5 він не був працівником ФОП ОСОБА_6 , а був проінструктований та отримав перепустку на вхід на територію ПАТ «Івано-Франківськцемент» як працівник ТОВ «Стальконструкція ІФ». Крім того, факт перебування ОСОБА_5 у трудових відносинах із ТОВ «Стальконструкція ІФ» з 14.07.2016 року по 18.07.2016 року встановлено рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2019 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 18.12.2019 року. Врахувавши наведене, суд погодився з доводами представника відповідача про те, що підстав для проведення повторного спеціального розслідування немає, розслідування було проведено у відповідності до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1232. Відповідно, суд дійшов висновку, що підстав для скасування Актів форми Н-1 та форми Н-5 немає. Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Стальконструкція ІФ» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зокрема зазначає, що всупереч обґрунтувань та вимог позову, а також прохання їхнього представника в судових дебатах про задоволення позову, суд неправильно виклав вимоги та позицію позивача, вказавши, що представник позивача просила в задоволенні позову відмовити. Судом не взято до уваги, що при проведенні спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_5 , до складу комісії із спеціального розслідування не було включено ПАТ «Івано-Франківськцемент», на території якого стався нещасний випадок, а також не включено представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків та уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, що є порушенням п.п. 26, 38 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1232. Також, всупереч п. 47 вказаного Порядку оскаржувані Акти форми Н-5 та форми Н-1 не підписані всіма членами спеціальної комісії, зокрема, ОСОБА_7 . При цьому, його окремої думки не викладено, доказів відмови від підписання Актів чи відмови від ознайомлення з ними не надано. Вищевказані порушення стали підставою для відмови в призначенні страхових виплат потерпілому ОСОБА_5 , що підтверджується листом Вінницького відділення Фонду соціального страхування України у Вінницькій області від 16.11.2017 року №379-09-02-04, який долучений до матеріалів справи. Апелянт вважає необґрунтованим висновок суду про те, що листом від 12.09.2016 року №13-09/4639 директора ТОВ «Стальконструкція ІФ» повідомлено, що ОСОБА_7 не приймає участі в роботі комісії, проте жодних дій директором не було вчинено, оскільки в даному листі фактично викладено звернення до директора товариства ОСОБА_8 з проханням надати інформацію про проведені інструктажі з охорони праці, протоколи, медичні огляди, загальну характеристику діяльності товариства тощо та не значиться жодних вимог забезпечити явку ОСОБА_7 на засідання комісії чи для підписання Актів форми Н-5 та форми Н-1. Крім того, в матеріалах справи немає жодних доказів повідомлення самого ОСОБА_7 , як члена комісії з розслідування нещасного випадку, про дату і час засідання комісії чи ознайомлення з Актами та їх підписання. Апелянт вказує, що суд в оскаржуваному рішенні безпідставно зіслався на лист ТОВ «Стальконструкція ІФ» від 13.07.2016 року №01/112 про видачу перепусток на територію ПАТ «Івано-Франківськцемент», де написано «нашим працівникам», та проведення вступного інструктажу з питань охорони праці згідно з записами в журналі реєстрації вступного інструктажу ПАТ «Івано-Франківськцемент», оскільки лист про видачу перепусток та проведення інструктажу за відсутності трудового договору самі по собі не є підтвердженням факту трудових відносин з працівником. Також помилковим, на думку апелянта, є висновок суду про те, що інструктаж з охорони праці провів призначений ТОВ «Стальконструкція ІФ» виконроб ОСОБА_9 , тоді як такий інструктаж був проведений відповідальною особою ПАТ «Івано-Франківськцемент», який також вів журнал реєстрації вступного інструктажу та підпис якого міститься в графі «особа, що інструктує». Апелянт вважає таким, що не заслуговує на увагу, і висновок суду першої інстанції в частині недотримання сторонами умов договорів підряду, зокрема щодо погодження графіку виконання робіт, перерахування авансу в повному обсязі, неповідомлення ПАТ «Івано-Франківськцемент» про залучення до виконання робіт працівників ФОП ОСОБА_6 , оскільки предметом даного спору не є правовідносини, що витікають з договірних зобов`язань та їх наслідків. Ці умови договору не впливають також і на встановлення фактичних обставин для з`ясування того, з ким перебував у трудових відносинах потерпілий ОСОБА_5 . На думку апелянта, суд не дав належної оцінки поясненням потерпілого, а також інших членів бригади, які разом із ОСОБА_5 приїхали з м. Вінниці для виконання будівельно-монтажних робіт, про те, що їх бригаду зібрав ФОП ОСОБА_6 . Всі вони ствердили, що ОСОБА_5 є зварювальником ФОП ОСОБА_6 , а також, вказуючи місце роботи, вказали ФОП ОСОБА_6 і жоден з них не заявляв про трудові відносини з ТОВ «Стальконструкція ІФ». Факт перебування ОСОБА_5 у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_6 підтверджується також електронним повідомленням ФОП ОСОБА_6 у Вінницьку державну податкову інспекцію про прийняття працівників, зокрема ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , на роботу згідно наказу від 13.07.2016 року та висновком обласної лікарсько-консультативної комісії від 19.07.2016 року, згідно якої місцем роботи ОСОБА_5 вказано ПП ОСОБА_6 . Даними доказами спростовується висновок суду першої інстанції про те, що на час настання нещасного випадку ОСОБА_5 не був працівником ФОП ОСОБА_12 . Крім того, апелянт вважає безпідставним посилання суду на преюдиційність рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2019 року, яким встановлено факт перебування ОСОБА_5 у трудових відносинах із ТОВ «Стальконструкція ІФ», оскільки вказана справа розглянута судом без їх участі, без залучення ФОП ОСОБА_6 та оцінки вищенаведених доказів трудових правовідносин ОСОБА_13 із ФОП ОСОБА_6 , тоді як спірні правовідносини у даній справі стосуються оспорення рішення комісії з розслідування нещасного випадку на предмет його повторного розслідування з дотриманням Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1232. З наведених підстав апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. ФОП ОСОБА_6 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скарги заперечив. Зазначив, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та правильно встановлено факт допущення потерпілого ОСОБА_5 до виконання робіт посадовими особами ТОВ «Стальконструкція ІФ» без належного оформлення з ним трудових відносин, відповідного навчання та інструктажів з охорони праці, без погодження з ФОП ОСОБА_6 , а також, що роботи проводилися за відсутності проектної документації на будівництво виробничого об`єкта, керівником ТОВ «Стальконструкція ІФ» не розроблено положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників, не проконтрольовано якість виконання зварювальних робіт, залучено працівника до роботи не за спеціальністю, чим порушено вимоги ст. 13 Закону України «Про охорону праці», працівникам не був доведений технологічний процес виконання робіт, що стало основною причиною настання нещасного випадку. Також судом належно досліджено наявність між сторонами договірних правовідносин. Посилання апелянта, що суд необґрунтовано дав оцінку факту недотримання сторонами умов договорів підряду, так як предметом даного спору не є правовідносини, що витікають з договірних зобов`язань та їх наслідків, є безпідставними, оскільки дотримання ТОВ «Стальконструкція ІФ» договору №11/07-16 від 11.07.2016 року могло попередити настання нещасного випадку із ОСОБА_5 . Апелянтом не спростовано той факт, що він разом з іншими працівниками, яких ТОВ «Стальконструкція ІФ» незаконно допустило до виконання робіт на будівельному майданчику, не отримував перепустку на територію ПАТ «Івано-Франківськцемент» та йому не проводився вступний інструктаж з питань охорони праці, а наявність його підпису в журналі реєстрації вступного інструктажу спростовується висновком експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України від 13.09.2019 року, яким встановлено, що підпис виконаний не ним, а іншою особою. Не спростовано апелянтом і факт перебування ОСОБА_5 у трудових відносинах із ТОВ «Стальконструкція ІФ» з 14.07.2016 року по 18.07.2016 року, що встановлено рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2019 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 18.12.2019 року. Даним рішенням встановлено факт неналежного оформлення ТОВ «Стальконструкція ІФ» трудових відносин із ОСОБА_5 , що позбавило його права на страхування від нещасного випадку на виробництві та права на отримання страхових виплат. Також безпідставними є твердження апелянта про те, що розслідування нещасного випадку проводилося без участі представника ТОВ «Стальконструкція ІФ», оскільки наказом №702-Д від 20.07.2016 року про створення комісії із спеціального розслідування нещасного випадку, що трапився 17.07.2016 року, до складу комісії було включено представника ТОВ «Стальконструкція ІФ» - заступника директора по охороні праці ОСОБА_7 22.07.2016 року ОСОБА_7 був присутній при огляді місця настання нещасного випадку, однак в подальшому участі у роботі комісії не брав, окремої думки не висловлював. Оскільки відповідачем при розслідуванні нещасного випадку, що стався із ОСОБА_5 , дотримано Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1232, то підстав для скасування Актів форми Н-5 та форми Н-1 немає. Посилаючись на наведене, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. ОСОБА_5 у поданому ним відзиві на апеляційну скаргу доводи апеляційної скарги заперечив. Вказав, що у вересні 2017 року він направив ТОВ «Стальконструкція ІФ» звернення, в якому просив прийняти його на роботу з 14.07.2016 року (з дати початку виконання монтажних робіт на території ПАТ «Івано-Франківськцемент»), внести відповідні записи до трудової книжки, видати довідку про середній заробіток та надати Фонду соціального страхування України заяву-розрахунок та інші документи, необхідні для виплати допомоги, на що отримав відмову. Наведене змусило його звернутися в суд з позовом про встановлення факту трудових відносин з ТОВ «Стальконструкція ІФ». Вказаний позов задоволено. Судом встановлено, що фактичний допуск працівників до виконання наднебезпечних монтажних робіт відбувся на підставі письмового звернення директора ТОВ «Стальконструкція ІФ» від 13.07.2016 року №01/112, в якому останній просив керівництво ПАТ «Івано-Франківськцемент» оформити їм, як працівникам ТОВ «Стальконструкція ІФ», перепустки на територію ПАТ «Івано-Франківськцемент». Посадовими особами ТОВ «Стальконструкція ІФ» було надано працівникам усі необхідні механізми та інструменти для виконання робіт з монтажу металоконструкцій, визначено монтажний майданчик. Таким чином, з 14.07.2016 року всі монтажні та демонтажні роботи на території ПАТ «Івано-Франківськцемент» виконувалися за розпорядженням директора ТОВ «Стальконструкція ІФ», як керівника роботодавця. Комісією Управління Держпраці в Івано-Франківській області правильно встановлено той факт, що на момент настання нещасного випадку він був допущений до виконання робіт посадовими особами ТОВ «Стальконструкція ІФ» без належного оформлення трудових відносин, про що зазначено в оскаржуваних Актах. Позиція апелянта про те, що роботодавцем працівників, допущених до виконання робіт, є ФОП ОСОБА_6 і саме він відповідальний за настання нещасного випадку, спростовується висновком експерта, яким встановлено, що підпис в журналі вступного інструктажу з питань охорони праці ПАТ «Івано-Франківськцемент» належить не ОСОБА_6 . Наведеним спростовується і позиція апелянта про організацію допуску до виконання робіт безпосередньо ОСОБА_6 , який з 13.07.2016 року по 17.07.2016 року був відсутній в Івано-Франківській області. Крім того, показами свідків підтверджується, що ОСОБА_6 вказівки до початку виконання робіт не давав, а план та умови виконання робіт з монтажу металевих конструкцій на ПАТ «Івано-Франківськцемент» доводилися їм керівництвом ТОВ «Стальконструкція ІФ». Також безпідставними є доводи апелянта про те, що до складу комісії з розслідування нещасного випадку не було включено ПАТ «Івано-Франківськцемент», а також представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків, оскільки таке питання не піднімалося ТОВ «Стальконструкція ІФ» ні на момент створення комісії, ні на момент подання позову про скасування Актів комісії форми Н-5 та форми Н-1. Посилаючись на те, що дії ТОВ «Стальконструкція ІФ» спрямовані на затягування вирішення питання щодо виплати йому страхових коштів, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Управління Держпраці в Івано-Франківській області правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося. В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримала з наведених у ній мотивів. Представник відповідача доводи апеляційної скарги заперечила, просила залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представники третіх осіб в судовому засіданні вважали доводи апеляційної скарги не обґрунтованими з підстав, наведених у їх відзивах. Рішення суду вважали законним і просили залишити його без змін. Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 22.02.2016 року між ПАТ «Івано-Франківськцемент» та ТОВ «Стальконструкція ІФ» було укладено договір №22/02-16 на виготовлення і монтаж металевих конструкцій будівлі вагоноперекидача з галереєю на ПАТ «Івано-Франківськцемент». 22.04.2016 року між ПАТ «Івано-Франківськцемент» та ТОВ «Стальконструкція ІФ» був укладений договір №22/04-16 на виготовлення і монтаж металевих конструкцій на ПАТ «Івано-Франківськцемент», предметом якого є виготовлення і монтаж металевих конструкцій будівлі дробарно-сортувальної пересипної станції №1 на будівництві прирейкового терміналу сировинних додатків на ПАТ «Івано-Франківськцемент» (т. 1 а.с. 16-17). 11.07.2016 року між ТОВ «Стальконструкція ІФ» та ФОП ОСОБА_6 укладено договір №11/07-16 на монтаж металевих конструкцій вагоноперекидача і пересипної станції №1 на ПАТ «Івано-Франківськцемент», відповідно до якого замовник ТОВ «Стальконструкція ІФ» доручило, а підрядник ФОП ОСОБА_6 прийняв на себе зобов`язання виконати на свій ризик власними силами монтаж металевих конструкцій вагоноперекидача і пересипної станції №1 на ПАТ «Івано-Франківськцемент» (т. 1 а.с. 18). Пунктом 4.1 Договору визначено, що роботи здійснюються згідно термінів обумовлених графіком виконання робіт погодженого сторонами. На виконання вказаного пункту договору жодних графіків виконання робіт сторонами не погоджувалось. Як встановлено судом із пояснень сторін, показів свідків, протоколу опитування потерпілого ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 56), пояснювальних записок ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 56-62), 13.07.2019 року ФОП ОСОБА_6 разом з п`ятьма людьми, в тому числі потерпілим ОСОБА_5 , прибули до Івано-Франківська для виконання будівельно-монтажних робіт. ОСОБА_6 цього ж дня повернувся до м. Вінниці. Згідно наказу директора ТОВ «Стальконструкція ІФ» від 12.07.2016 року №10 відповідальним за організацію і матеріально-технічне забезпечення робіт з субпідрядною організацією ПП « ОСОБА_6 » згідно угоди №11/07-16 від 11.07.2016 року призначено виконроба ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 19). 13.07.2016 року директор ТОВ «Стальконструкція ІФ» звернувся до голови правління ПАТ «Івано-Франківськцемент» із письмовим зверненням №01/112, в якому просив виписати постійну перепустку на територію ПАТ «Івано-Франківськцемент» їхнім працівникам, які працюють на монтажі металоконструкцій «Будівля вагоноперевертача з галереєю», «Будівля дробарно-сортувальної пересипної №1» до 31.09.2016 року, зокрема, монтажнику ОСОБА_5 - з 14.07.2016 року (т. 1 а.с. 23). Такі перепустки були надані працівникам (т. 1 а.с. 205). За даними листів ПАТ «Івано-Франківськцемент» від 18.09.2016 року (т. 1 а.с. 73) та від 16.08.2016 року (т. 1 а.с. 88) ТОВ «Стальконструкція ІФ» не повідомляло їх і не погоджувало з ними питання, що до виконання робіт по договорах від 22.02.2016 року №22/02/-16 та від 22.04.2016 року №22/04-16 залучаються працівники ФОП ОСОБА_6 14.07.2016 року ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 пройшли інструктаж із охорони праці, про що розписались в Журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці ПАТ «Івано-Франківськ цемент» (т. 1 а.с. 68-69). ОСОБА_6 заперечував факт інструктажу та, як вбачається із висновку експерта №СЕ-19/109/09-190ПЧ/19 від 13.09.2019 року, підпис в журналі виконаний не ним, а іншою особою (т. 2 а.с. 57-61). 14.07.2016 року бригада в складі ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 приступила до роботи з монтажу металоконструкцій. На територію об`єкту їх провів ОСОБА_9 та вказав на монтажний майданчик, де вони повинні проводити монтажні роботи. Також працівниками ТОВ «Стальконструкція ІФ» було надано їм усі необхідні механізми та інструменти для виконання робіт з монтажу металоконструкцій. Всі монтажні та демонтажні роботи на території ПАТ «Івано-Франківськцемент» виконувалися за розпорядженням директора ТОВ «Стальконструкція ІФ». Вказівки до виконання робіт згідно договору субпідряду ФОП ОСОБА_6 вказаним людям не надавав. Вказані факти підтверджуються поясненнями сторін, показами свідків, пояснювальними записками, що маються в матеріалах справи (т. 1 а.с. 56-63). 17.07.2016 року бригада прийшла на місце виконання робіт щоб перемістити неправильно встановлені металеві колони. В момент демонтажу вся конструкція впала та травмувала ОСОБА_5 . Після цього роботи були зупинені, потерпілому надали першу медичну допомогу та викликали швидку допомогу. Згідно висновку Обласної лікарсько-консультативної комісії від 19.07.2016 року ОСОБА_5 встановлено діагноз «важка політравма. Травматична ампутація лівої верхньої кінцівки на рівні верхньої частини передпліччя» (т. 1 а.с. 64). 17.07.2016 року о 23:00 год. ФОП ОСОБА_6 подав повідомлення у Вінницьку державну податкову інспекцію про прийняття працівників, в тому числі ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 21-22). Однак, на час настання нещасного випадку з потерпілим ОСОБА_5 він не був працівником ФОП ОСОБА_6 , що підтверджується повідомленням ПАТ «Івано-Франківськцемент» від 18.09.2016 року №01/1876-6, відповідно до якої ФОП ОСОБА_6 з проханням видати перепустку та провести вступний інструктаж ОСОБА_5 для виконання робіт згідно договорів від 22.02.2016 року №22/02-16 та від 22.04.2016 року №22/04-16 не звертався; ТОВ «Стальконструкція ІФ» не повідомляло ПАТ «Івано-Франківськцемент», що до виконання робіт по цих договорах залучалися працівники ФОП ОСОБА_6 ; ОСОБА_5 був проінструктований та отримав перепустку на вхід на територію ПАТ «Івано-Франківськцемент» як працівник ТОВ «Стальконструкція ІФ» згідно відповідного листа-звернення ТОВ «Стальконструкція ІФ» (т. 1 а.с. 73). Факт перебування ОСОБА_5 у трудових відносинах із ТОВ «Стальконструкція ІФ» встановлено також рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2019 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Стальконструкція ІФ» про встановлення факту перебування в трудових відносинах, яке залишено в силі постановою Вінницького апеляційного суду від 18.12.2019 року (т. 2 а.с. 87-93). Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Конституція України гарантує громадянам України право на належні, безпечні і здорові умови праці. Єдиний порядок організації охорони праці в Україні визначає Закон України «Про охорону праці» (далі - Закон). Статтею 22 цього Закону на роботодавця покладено обов`язок щодо розслідування та ведення нещасних випадків, професійних захворювань і аварій. Відповідно до положень статті 22 Закону роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку. На момент проведення розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_5 , був чинним Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1232 (далі - Порядок). Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку дія цього Порядку поширюється на: власників підприємств або уповноважені ними органи (далі - роботодавці); працівників, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично допущені до роботи роботодавцем. Згідно з пунктом 36 Порядку нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі можливою інвалідністю потерпілого за рішенням органів Держнаглядохоронпраці підлягають спеціальному розслідуванню. Спеціальне розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться за рішенням Держпраці або його територіальних органів залежно від характеру і ступеня тяжкості травм. Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ. Приписами пункту 38 Порядку визначено, що спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку (далі - спеціальна комісія), утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу. До складу спеціальної комісії входять: -посадова особа територіального органу Держпраці (голова комісії); -представник Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку в разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; -представник органу управління підприємства або місцевої держадміністрації у разі, коли зазначений орган відсутній або нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; -представник роботодавця або роботодавець (у виняткових випадках); -представник первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); -представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб`єднання за місцем настання нещасного випадку. Потерпілий, члени його сім`ї або уповноважена особа, яка представляє його інтереси, не входять до складу спеціальної комісії, але мають право брати участь у засіданнях спеціальної комісії, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, викладати особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови спеціальної комісії інформацію про хід проведення розслідування. Голова спеціальної комісії зобов`язаний письмово поінформувати потерпілого, членів його сім`ї або уповноважену особу, яка представляє його інтереси, про їх права і запросити до співпраці. Факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо відповідні документи не оформлені роботодавцем, але потерпілий фактично допущений до роботи, підтверджується в установленому порядку Держпраці на запит голови спеціальної комісії або у судовому порядку. Роботодавець зобов`язаний створити належні умови (надати приміщення, засоби зв`язку, автотранспорт тощо) і сприяти роботі спеціальної комісії з метою своєчасного і об`єктивного спеціального розслідування нещасного випадку. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що наказом Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 20.07.2016 року №702-Д (т. 1 а.с. 43) на підставі пункту 38 Порядку створено комісію для проведення спеціального розслідування нещасного випадку із тяжким наслідком, що стався 17.07.2016 року із зварювальником ФОП ОСОБА_6 ОСОБА_5 на території ПАТ «Івано-Франківськцемент». До складу комісії включено: голова комісії ОСОБА_24 - головний державний інспектор сектору розслідування, аналізу та обліку аварій і виробничого травматизму Управляння Держпраці в Івано-Франківській області, члени комісії: ОСОБА_17 - головний спеціаліст Управління праці та сімейної політики Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації, ОСОБА_18 - представник трудового колективу ФОП ОСОБА_23 , ОСОБА_7 - заступник директора по охороні праці ТОВ «Стальконструкція ІФ», ОСОБА_20 - головний технічний інспектор ради профспілок Івано-Франківської області. За інформацією в листі Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Вінницькій області №01-376 від 20.07.2016 року, адресованому Управлінню ВД Фонду у Івано-Франківській області (аркуш 4 матеріалів розслідування) щодо участі в розслідуванні нещасного випадку, оглянутому в засіданні апеляційного суду, ФОП ОСОБА_23 19.07.2016 року повідомив відділення ВД Фонду у м. Вінниці про нещасний випадок зі зварювальником ОСОБА_5 , що стався 17.06.2016 року о 8 год. 40 хв. на будівництві вагоноперекидача на ПАТ «Івано-Франківськцемент». Отримавши дані щодо повідомлення про прийняття працівника на роботу ОСОБА_5 , зареєстрованого у Вінницькій ОДПІ ГУДФС у Вінницькій області 17.07.2016 року о 23 год. 01 хв., є підстави вважати, що на момент настання нещасного випадку трудові відносини між ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не були оформлені у відповідності до закону. Керуючись пунктом 13 Порядку до складу комісії не входить представник Фонду за місцем настання нещасного випадку, тому підстав для прийняття участі в розслідуванні нещасного випадку представниками Фонду немає. В силу пункту 10 Порядку саме на роботодавця покладено обов`язок повідомлення Фонду за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок. Директор ТОВ «Стальконструкція ІФ», вважаючи, що ОСОБА_5 не перебував у трудових відносинах з товариством, не повідомив Управління ВД ФСС України у Івано-Франківській області про нещасний випадок, що стався зі ОСОБА_5 17.07.2016 року. Щодо не включення в склад спеціальної комісії по розслідуванню нещасного випадку, що стався зі ОСОБА_5 на території ПАТ «Івано-Франківськцемент», представника цього товариства та уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праціто пунктом 38, яким визначено хто входить в склад спеціальної комісії, не передбачено включення таких осіб в склад спеціальної комісії. З урахуванням встановлених обставин та наведених норм матеріального права, апеляційний суд вважає, що доводи апелянта про те, що при проведенні спеціального розслідування нещасного випадку, що стався зі ОСОБА_5 , до складу комісії із спеціального розслідування не було включено ПАТ «Івано-Франківськцемент», на території якого стався нещасний випадок, а також не включено представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків та уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, що є порушеннямпроцедури проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, є безпідставними і на правильність судового рішення не впливають. Твердження представника апелянта, що вищевказані нею порушення стали підставою для відмови в призначенні страхових виплат потерпілому ОСОБА_5 , що підтверджується листом Вінницького відділення Фонду соціального страхування України у Вінницькій області від 16.11.2017 року №379-09-02-04, який долучений до матеріалів справи, є суб`єктивним трактуванням апелянтом змісту вказаного листа. Адже, саме неналежне оформлення ТОВ «Стальконструкція ІФ» трудових відносин із ОСОБА_5 позбавило його права на страхування від нещасного випадку на виробництві та права на отримання страхових виплат. Більше того, апелянтом дане питання не піднімалось ні в момент створення Управлянням Держпраці в Івано-Франківській області 20.07.2016 року комісії по спеціальному розслідуванню нещасного випадку, ні в момент подання 27.11.2017 року до Івано-Франківського міського суду позову про скасування Акту форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, та Акту форми Н-5 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17.07.2016 року. В силу частини 6 статті 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Щодо доводів апелянта про неповідомлення представника ТОВ «Стальконструкція ІФ» Камінського Я.В., як члена комісії з розслідування нещасного випадку, про дату і час засідання комісії чи ознайомлення з Актами та їх підписання, то судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, зокрема протоколу огляду місця, де 17.07.2016 року стався нещасний випадок з тяжким наслідком із ОСОБА_5 від 22.07.2016 року (т. 1 а.с. 53), член комісії - заступник директора по охороні праці ТОВ «Стальконструкція ІФ» ОСОБА_7 приймав участь в огляді місця, де стався нещасний випадок, однак протокол не підписав. Після цього представник ТОВ «Стальконструкція ІФ» Камінський Я.В. самоусунувся від участі в розслідуванні нещасного випадку, що підтверджується інформацією в листі Управління Держпраці в Івано-Франківській області за №13-09/4639 від 12.09.2016 року, адресованому директору ТОВ «Стальконструкція ІФ» (т. 1 а.с. 70), у зв`язку з чим Управління Держпраці просило надати необхідні документи для розслідування нещасного випадку із зазначенням переліку таких документів, на що директор товариства відповів відмовою (т. 1 а.с. 71), посилаючись на те, що всі заходи по охороні праці на об`єкті, які необхідно здійснювати згідно чинного законодавства, повинні бути надані роботодавцем ОСОБА_5 , яким є ПП «ОСОБА_25». Згідно ухвали слідчого судді Тисменицького районного суду від 09.03.2017 року (т. 1 а.с. 91-92) старшому слідчому Тисменицького ВП ГУНП України в Івано-Франківській області було надано тимчасовий доступ до оригіналів документів з можливістю їх вилучення, які зберігаються в приміщенні ТОВ «Стальконструкція ІФ», а саме інструктажів з охорони праці, протоколів навчань з охорони праці, наявних медичних оглядів та наряд-допуск до виконання робіт, загальну характеристику діяльності ТОВ «Стальконструкція ІФ» та проект монтажу металевих конструкцій будівлі вагоноперекидача з галереєю та будівлі дробарко-сортувальної пересипної №1. За даними повідомлення Тисменицького відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області від 24.05.2017 року №4806/108/47/02-2017, адресованого Управлінню Держпраці (т. 1 а.с. 93), під час проведення тимчасового доступу до речей і документів та обшуку в приміщенні ТОВ «Стальконструкція ІФ» будь-якої затребуваної ними документації виявлено та вилучено не було. На підставі встановлених обставин 26.06.2017 року комісією з спеціального розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_5 на території ПАТ «Івано-Франківськцемент», складено Акт форми Н-5 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17.07.2016 року (т. 1 а.с. 8-11) та Акт №1 форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом (т. 1 а.с. 12-15). Вказані акти членом комісії ОСОБА_7 не підписані. Матеріали справи не містять даних щодо його повідомлення про засідання комісії, щодо його явки на засідання комісії та/чи відмову від підписання акту. Однак, згідно протоколу засідання комісії з спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17.07.2016 року із ОСОБА_5 від 26.06.2017 року (т. 1 а.с. 74), комісія одноголосно прийняла рішення подавати на затвердження начальнику Управління Держпраці в Івано-Франківській області Акти за формою Н-5 та формою Н-1 без підпису члена комісії ОСОБА_7 у зв`язку з ігноруванням останнім обов`язків члена комісії. Оскільки ні положеннями Порядку, ні іншим нормативним актом не встановлено, що недотримання процедури проведення розслідування нещасного випадку тягне за собою недійсність актів, то доводи апелянта з цього приводу не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Більше того, розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їх обставин та причин. Завданням розслідування нещасних випадків є: - визначення дійсних причин нещасного випадку, що стався та розробка на цій основі вичерпних заходів щодо попередження подібних випадків; - встановлення посадових та інших осіб, відповідальних за порушення, які фактично призвели до нещасного випадку, з метою залучення їх до відповідальності відповідно до чинного законодавства; - створення належної документальної основи для вжиття вичерпних заходів щодо забезпечення повної реалізації встановлених чинним законодавством гарантій і прав працівників, постраждалих в результаті нещасного випадку, та членів їх сімей. Акт форми Н-5 проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17.07.2016 року (т. 1 а.с. 8-11) та Акт №1 форми Н-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом (т. 1 а.с. 12-15), складені комісією з спеціального розслідування нещасного випадку, що стався зі ОСОБА_5 на ПАТ «Івано-Франківськцемент» 17.07.2016 року, в основному відповідає Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1232, та меті розслідування нещасних випадків на виробництві. Комісією встановлено, що ОСОБА_5 на момент настання нещасного випадку був допущений до виконання робіт посадовими особами ТОВ «Стальконструкція ІФ» без належного оформлення трудових відносин, відповідного навчання та інструктажів з питань охорони праці. Роботи проводились за відсутності проектної документації на будівництво виробничого об`єкта, відповідно працівникам не був доведений технологічний процес виконання даних робіт, що стало основною причиною настання нещасного випадку. Директор ТОВ «Стальконструкція ІФ» ОСОБА_8 не розробив положення інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівника, не розробив проектну документацію на будівництво виробничого об`єкта, не проконтролював якість виконання зварювальних робіт, допустив до роботи працівника без навчання та перевірки знань з охорони праці, залучив працівника до роботи не за спеціальністю, чим порушив вимоги статті 13 Закону України «Про охорону праці». Відповідно до підпункту 1 пункту 15 Порядку даний нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, складено Акт форми Н-1 та взято на облік підприємством. В пункті 12 Акту форми Н-1 визначено заходи щодо усунення причин настання нещасного випадку. Таким чином, недотримання спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку, що стався 17.07.2016 року, окремих процедурних питань Порядку, які не вплинули на результат розслідування, його повноту, об`єктивність, відповідність меті та завданню розслідування, не свідчить про недійсність складених комісією Актів форми Н-5 та Н-1. Також з урахуванням періоду, що минув з часу настання нещасного випадку (4 роки) колегія суддів вважає недоцільним проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався зі ОСОБА_5 17.07.2016 року на території ПАТ «Івано-Франківськцемент». Посилання апелянта на те, що спірні правовідносини у даній справі стосуються оспорення рішення комісії з розслідування нещасного випадку на предмет його повторного розслідування з дотриманням Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року №1232, а тому є безпідставним посилання в рішенні суду першої інстанції на преюдиційність рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2019 року, яким встановлено факт перебування ОСОБА_5 у трудових відносинах із ТОВ «Стальконструкція ІФ», не беруться судом до уваги, оскільки однією з підстав позову позивач (апелянт) зазначав, що ОСОБА_5 на час настання нещасного випадку був працівником ФОП ОСОБА_6 і не перебував в трудових відносинах з ТОВ «Стальконструкція ІФ». Не приймаються до уваги також доводи апелянта про безпідставність посилання суду на преюдиційність рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2019 року, так як вказана справа розглянута судом без їх участі, без залучення ФОП ОСОБА_6 та оцінки вищенаведених доказів трудових правовідносин ОСОБА_13 із ФОП ОСОБА_6 , оскільки такі не узгоджуються з приписами частини 4 статті 82 ЦПК України. Інші доводи апеляційної скарги стосуються переоцінки доказів, що в силу дії статті 367 ЦПК України є поза компетенцією апеляційного суду. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права або неправильно застосовано норми матеріального права. Вирішуючи спір, суд першої інстанції, врахувавши наведені норми матеріального права та обставини справи, правильно визначився з характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову. Судове рішення відповідає завданню цивільного судочинства, визначеному ЦПК України, зокрема принципу справедливості та неупередженості. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція ІФ» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 20 січня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуюча М.Д. Горейко Судді: Л.В. Василишин Р.Й. Матківський Повний текст постанови складено 07 серпня 2020 року