Постанова 4811 № 450/1223/14-ц

Справа № 450/1223/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є. Провадження № 22-ц/811/596/20 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. Категорія:84 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді Шандри М.М. суддів: Левика Я.А., Приколоти Т.І. секретаря: Бадівської О.О. за участю: приватного виконавця виконавчого округу Львівської області - Білого А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 січня 2020 року у справі за скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білого Андрія Миколайовича, ВСТАНОВИЛА: 16 січня 2020 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла скарга представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білого А.М., у якій він просив скасувати постанову приватного виконавця Білого А.М. про відкриття виконавчого провадження № 60841742 від 10 грудня 2019 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Довіра та гарантія». Крім того просив поновити строк на подання скарги. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 січня 2020 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про поновлення строку для подання скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білого Андрія Миколайовича відмовлено. Скаргу представника ОСОБА_3 і Павлівни ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білого Андрія Миколайовича залишено без розгляду. Повернути ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840 грн 80 коп. згідно з квитанцією № 54 від 15 січня 2020 року та у розмірі 420 грн 40 коп., згідно з квитанцією № 55 від 15 січня 2020 року, сплачений на рахунок UA058999980313131206000013390, отримувач коштів УК у Пустом.р/Пустомитiв.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38047883, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998. Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що нормами ЦПК України не встановлено присічного строку, який би позбавив сторону у виконавчому провадженні можливості подати скаргу на рішення виконавця, а навпаки законодавчо встановив право сторони на подання такої скарги та можливість клопотати про поновлення строку для подання скарги на оскарження дій і рішень виконавця. Звертає увагу на те, що первинно ОСОБА_1 скаргу на дії виконавця та на постанову від 10.12.2019 було подано до Залізничного районного суду м. Львова в строки, визначені чинним законодавством для її оскарження в судовому порядку. Вважає, що у матеріалах справи є документальне обгрунтування поважності приичин пропуску строку для подання скарги на постанову про відкриття виконавчого провадження до Пустомитівського районного суду Львівської області, однак, залишивши скаргу без розгляду, такими діями Пустомитівський районний суд Львівської області позбавив ОСОБА_1 доступу до правосуддя. Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції і поновити строк на подання скарги на дії приватного виконавця. У судовому засіданні апеляційної інстанції приватний виконавець Білий А.М. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду без змін. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без участі скаржника та його представника. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задовольнити частково з таких підстав. Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що ухвала таким вимогам не повністю відповідає. Судом установлено, що 10.12.2019 приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білий А.М. відкрив виконавче провадження № 60841742 з примусового виконання виконавчого листа № 450/1223/14-ц, виданого 06.12.2019 Пустомитівським районним судом Львівської області про стягнення солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 823 513,20 грн та 1 827,00 грн судового збору (а.с.51 т.3). Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно з ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. З даною скаргою ОСОБА_1 звернулася до суду 16.01.2020. Поважність причин пропуску строку для звернення до суду зі скаргою заявник мотивує тим, що 10 грудня 2019 року приватним виконавцем Білим А.М. ухвалена оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження, яка надійшла їй 20 грудня 2019 року. 29 грудня 2019 року заявником подана позовна заява до Залізничного районного суду м. Львова про скасування вищезазначеної постанови, однак ухвалою суду від 10 січня 2020 року у відкритті провадження відмовлено. З даною ухвалою заявник ознайомилася 14 січня 2020 року. Відтак, вважає причини пропуску строку для звернення зі скаргою на дії державного виконавця поважними. Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання скарги на дії приватного виконавця Білого А.М. та залишаючи скаргу ОСОБА_1 без розгляду, районний суд виходив з того, що заявник пропустила строк звернення до суду зі скаргою на дії приватного виконавця без поважних причин, належних доказів поважності причини пропущення строку не надала. Проте повністю з такими висновками суду погодитися не можна. Згідно із частиною 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсноз істотними обставинами, перешкодамичи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Установлено, що ОСОБА_1 в десятиденний строк після отримання копії оскаржуваної постанови звернулася до Залізничного районного суду м. Львова з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білого А.М. про скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 10.12.2019. Ухвалою суду від 10.01.2020 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 відмовлено, роз`яснено позивачу, що вона має право звернутися до Пустомитівського районного суду Львівської області за правилами цивільного судочинства (а.с.50 т.3). Дійшовши висновку про те, що звернення до суду із адміністративним позовом про оскарження дій державного виконавця не є належною підставою для поновлення строку на звернення зі скаргою в порядку статті 447 ЦПК України, суд першої інстанції не врахував, що заявник скористалася своїм процесуальним правом на оскарження дій приватного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, проте справа не підлягала розгляду в порядку адміністративного судочинства, про що постановлена ухвала суду від 10.01.2020, після чого звернулася до суду в передбачений ст.447 ЦПК України строк, тобто 16.01.2020. Відмовивши у поновленні строку, суд фактично відмовив заявнику у реалізації її прав на судовий захист. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. При цьому, виходячи з принципу верховенства права, положень статтей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень статті 15 ЦК України та положень статтей 2, 4, 10, 447 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу, очевидним стає висновок про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав та свобод, у тому числі шляхом оскарження дій державного виконавця. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом порушені як норми процесуального закону, так і гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка передбачає право на справедливий судовий розгляд, на справедливі судові процедури. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Виходячи з вищевикладеного, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновок суду щодо відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку для подання скарги та залишення скарги без розгляду є необґрунтованим та не відповідає нормам діючого законодавства, а тому ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 січня 2020 року скасувати, ухвалити нову постанову, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено:07.08.2020 Головуючий Судді