Ухвала КАС ВС № 200/12468/19-а

УХВАЛА 07 серпня 2020 року м. Київ справа № 200/12468/19-а адміністративне провадження № К/9901/18828/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - ГУ ДПС) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інком» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, У С Т А Н О В И В : 23.07.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2020. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Системний аналіз наведених положень КАС дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. У касаційній скарзі зазначено, що вона подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України, щодо необхідності відступлення від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №826/548/17, від 12.06.2018 у справі №822/2198/17, від 05.06.2018 у справі №2а-1570/6063/12, від 21.08.2018 у справі № 826/17880/15, від 04.04.2018 у справі №808/2519/15, від 26.06.2018 у справі №826/548/17, від 12.06.2018 у справі №822/2198/17, від 21.08.2018 у справі №826/17880/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 27.03.2018 у справі №816/809/17. Проте скаржник не зазначає ані в чому він вбачає подібність правовідносин (у наведених справах зі справою, у якій подано касаційну скаргу), ані від якого саме висновку Верховного Суду він вважає за необхідне відступити. Довід про необхідність відступу обгрунтований посиланням на те, що суд апеляційної інстанцій неправильно застосував висновок Верховного Суду щодо застосування норм у подібних відносинах, оскільки надані позивачем первинні документи не підтверджують фактичне виконання господарський операцій. Зміст цього доводу не відповідає нормі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС. При цьому доводи касаційної скарги зводяться до того, що така обставина, як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, має бути врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним. Разом з тим, саме такий висновок зробив Верховний Суд при застосуванні норм до подібних правовідносин. Досліджуючи характер господарських операцій, на підставі оцінки первинних документів у сукупності зі встановленими обставинами у справі, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що операції мали реальний зміст. Судами попередніх інстанцій був врахований факт кримінальних проваджень відносно контрагентів позивача, а тому доводи скаржника про не врахування судами цієї обставини не відповідають дійсності. Фактично, доводи ГУ ДПС у касаційній скарзі зводяться до того, що суд надав неправильну правову оцінку встановленим обставинам, що не узгоджується із визначеною ним підставою для касаційного оскарження судових рішень - пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. З урахуванням змін до КАС, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить викладення підстав касаційного оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2020 та постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2020. Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області повернути скаржнику. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. СуддяЄ.А. Усенко