Ухвала КАС ВС № 500/2768/19

УХВАЛА 06 серпня 2020 року м. Київ справа № 500/2768/19 адміністративне провадження № К/9901/19080/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача: Желтобрюх І.Л., суддів: Блажівської Н.Є., Усенко Є.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року у справі №500/2768/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області про визнання дій протиправними, скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії, встановив: Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправними дії ГУ ДПС у Тернопільській області щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 9 листопада 2019 року №2707-54 на суму 13253,94 грн; скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 7 листопада 2019 року №Ф-2707-54 на суму 13253,94 грн; зобов`язано ГУ ДПС у Тернопільській області внести коригування до інформаційної системи органів доходів і зборів шляхом виключення з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 13253,94 грн станом на 7 листопада 2019 року. 3 серпня 2020 року відповідачем до Верховного Суду подано касаційну скаргу на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року у справі №500/2768/19. При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, віднесено до категорії справ незначної складності. Відкриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції відніс таку до категорії справ незначної складності і розглянув справу за правилами спрощеного провадження. Сума оскаржуваного у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення з позивача грошових коштів, не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже зазначена справа відноситься до категорії справ незначної складності. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Виняткові обставини, за яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, скаржником не наведені й судом не встановлені. Скаржник у касаційній скарзі не наводить обґрунтованих доводів, які б спростовували правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції, натомість, його доводи зводяться до переоцінки встановлених судами у цій справі обставин. Суд касаційної інстанції, в свою чергу, перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі вже встановлених ними обставин справи, та не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у судових рішеннях судів попередніх інстанцій, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (стаття 341 КАС України). Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2020 року у справі №500/2768/19. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх Судді Н.Є. Блажівська Є.А. Усенко