Ухвала КЦС ВС № 591/1950/19

Ухвала 05 серпня 2020 року м. Київ справа № 591/1950/19 провадження № 61-6881св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ», розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми, у складі судді Сидоренко А. П., від 26 грудня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І., Собини О. І., від 04 березня 2020 року, ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ» (далі - ТОВ «ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ») про визнання договору купівлі-продажу недійсним. Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що18 квітня 2016 року АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ» уклали договір купівлі-продажу однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , проте вона вважає, що цей договір не відповідає чинному законодавству України та є недійсним з тих підстав, що зазначена квартира була передана нею в іпотеку АТ КБ «ПриватБанк» за кредитними зобов`язаннями. Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26 червня 2013 року за невиконання нею боргових зобов`язань перед банком на вказану квартиру звернено стягнення, як на предмет іпотеки, і надано право АТ КБ «ПриватБанк» здійснювати її продаж. Оскільки вона була власником і одночасно іпотекодавцем квартири, купівля-продаж якої оскаржується, то на підставі положень статті 38 Закону України «Про іпотеку» вона мала пріоритетне право на викуп квартири, проте АТ КБ «ПриватБанк» взагалі не надіслав їй такого повідомлення з пропозицією купити цю квартиру і продав спірну квартиру без її відома. Вважає, що АТ КБ «ПриватБанк» не мало достатнього обсягу дієздатності для продажу вказаної квартири, оскільки вона не відмовлялась і не ухилялася від пріоритетного права викупу квартири. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , від 18 квітня 2016 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Карімовою Н. С. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 26 грудня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно положень статті 38 Закону України «Про іпотеку» неповідомлення всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти договір купівлі-продажу предмета іпотеки є підставою відповідальності іпотекодержателя перед такими особами за відшкодування завданих збитків, проте зазначені обставини не є підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Сумського апеляційного суду від 04 березня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору. Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог. Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції про те, що недотримання положень статті 38 Закону України «Про іпотеку» щодо неповідомлення всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти договір купівлі-продажу предмета іпотеки є підставою відповідальності іпотекодержателя перед такими особами за відшкодування завданих збитків, проте зазначені обставини не є підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним. Короткий зміст вимог касаційної скарги У квітні 2020 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 грудня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 березня 2020 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що висновки місцевого суду про те, що недотримання положень статті 38 Закону України «Про іпотеку» щодо неповідомлення всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти договір купівлі-продажу предмета іпотеки не є підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним є неправильними. Місцевим та апеляційним судом повно і всебічно не з`ясовано обставини справи, зокрема щодо не надано оцінки діям іпотекодержателя щодо неповідомлення іпотекодавця про намір реалізації предмета іпотеки. Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції 08 липня 2020 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою. Відзиву на касаційну скаргу не подано Позиція та висновки Верховного Суду Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСТЕЙТ СЕЛЛІНГ» про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26 грудня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 04 березня 2020 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді А. І. Грушицький І. В. Литвиненко І. М. Фаловська