Постанова 4824 № 761/10725/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/7763/2020 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 серпня 2020 року місто Київ справа №761/10725/19 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Ратнікової В.М., Пікуль А.А. за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Притули Н.Г., повний текст рішення складено 24 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: В березні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом, в якому просила: зобов`язати ПАТ «КБ «Надра» подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення і виключення з реєстру приватного обтяження, зареєстрованого 07 серпня 2013 року за реєстраційним №13837284, боржник - ОСОБА_2 , підстава обтяження - договір «Автопакет» №6/4/16/2008/840-К/140 від 07 березня 2008 року, об`єкт обтяження - автомобіль легковий ТОYОТА CAMRY 2.4, 2007 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 . В обґрунтування вимог посилалася на те, що вона на підставі біржової угоди від 25 лютого 2009 року придбала у ОСОБА_3 транспортний засіб марки TOYOTA CAMRY 2.4, 2007 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_3 . Вказувала, що 16 лютого 2010 року вказаний транспортний засіб було зареєстровано МРЕВ-11 міста Києва за нею, а 27 липня 2017 року автомобіль було нею перереєстровано у зв`язку із встановленням газобалонного обладнання. Зазначала, що згідно листа Регіонального сервісного центру в місті Києві від 11 лютого 2019 року №31/26-68 станом на 06 лютого 2019 року з автомобілем ТОYОТА CAMRY, номер кузова НОМЕР_1 , будь-які інші реєстраційні операції не здійснювалися, за іншими власниками транспортний засіб не реєструвався. Позивач вказувала, що 18 липня 2018 року вона звернулась до ТСЦ №6141 РСЦ в Тернопільській області із заявою щодо укладення договору купівлі-продажу та перереєстрацію на нового власника автомобіль ТОYОТА CAMRY, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_3 . Зауважувала, що під час перевірки даного транспортного засобу по наявних автоматизовано-пошукових базах співробітниками ТСЦ №6141 РСЦ в Тернопільській області, їй було повідомлено, що автомобіль ТОYОТА CAMRY, номер кузова НОМЕР_1 але з державним номером НОМЕР_2 внесений в Єдиний реєстр обтяжень нерухомого майна. Посилалась на те, що з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 18 липня 2018 року встановлено, що 07 серпня 2013 року за реєстраційним №13837284 реєстратором ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було зареєстроване приватне обтяження відносно вищенаведеного автомобіля на підставі кредитного договору «Автопакет» №6/4/16/2008/840-к/140 від 07 березня 2008 року, де обтяжувачем виступає ПАТ «КБ «Надра», а боржником ОСОБА_2 Зазначала, що приватне обтяження на автомобіль ТОYОТА CAMRY 2.4, 2007 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 з державним номером НОМЕР_2 , який було анульовано і знищено на момент реєстрації обтяження, було зареєстроване відповідачем в Державному реєстрі обтяжень лише 07 серпня 2013 року, тобто через три роки, отже, вважає, що вона є добросовісним набувачем транспортного засобу. Вказувала, що обтяження належного їй на праві власності транспортного засобу - автомобіля TOYOTA CAMRY, номер кузова НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 , накладене реєстратором ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 07 серпня 2013 року за реєстраційним №13837284 без законних підстав обмежує здійснення власником своїх повноважень на розпорядження зазначеним майном, оскільки вона не є за законом чи договором відповідальна по кредитному зобов`язанню третьої особи, в забезпечення якого зареєстроване оспорюване обтяження, тому відомості про таке обтяження підлягають вилученню з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано ПАТ «КБ «Надра» подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення і виключення з реєстру приватного обтяження, зареєстрованого 07 серпня 2013 року за реєстраційним №13837284, боржник - ОСОБА_2 , підстава обтяження - автомобіль легковий ТОYОТА CAMRY 2.4, 2007 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 . Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач ПАТ «КБ «Надра» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог посилався на те, що судом першої інстанції в резолютивній частині рішення невірно зазначено підставу обтяження, оскільки автомобіль марки TOYOTA CAMRY, рік випуску - 2007 , білого кольору, заводський номер кузова НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_2 є об`єктом обтяження, а не підставою. Вказував, що 11 березня 2008 року о 14:27 год. до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено запис про обтяження спірного транспортного засобу. Термін дії даного (первинного) обтяження до 11 березня 2013 року. Зазначав, що позивач придбала автомобіль 25 лютого 2009 року, а зареєструвала 16 лютого 2010 року, тобто на дату придбання та реєстрації позивачем автомобіля в ДРОРМ містився запис про обтяження. Зауважував, що через те, що продовження обтяження було зареєстроване лише 07 серпня 2013 року, запис про первинне обтяження згодом був автоматично вилучений, але на дату придбання та реєстрації автомобіля він був актуальним, однак суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не взяв це до уваги, а обмежився аналізом лише більш пізніх витягів Посилався на те, що ПАТ «КБ «Надра» не надавало згоди на реалізацію спірного легкового автомобіля і за такою згодою боржник до банку не звертався. Вказував, що суд першої інстанції не залучив боржника ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи. Від представника позивача до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Представник позивача у судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки на момент придбання автомобіля позивачем не існувало зареєстрованого обтяження автомобіля, тому ОСОБА_1 є добросовісним набувачем та обтяження автомобіля є перешкодою останній у вчиненні права розпорядження власністю. Колегія суддів не погоджується зтаким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про заставу» та статтею 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов'язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Частиною четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Відповідно до частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором. Згідно з частиною першою статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. Відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених у законі, майно або майнові права, що становлять предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу й у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу. Статтею 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, визначає Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Згідно зі статтею 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо іншого не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач дав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна. Згідно зі статтею 10 вказаного Закону в разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна. Відповідно до частин першої, другої статті 12 зазначеного Закону взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. За таких обставин реалізація (продаж) майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи. Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України наведеними у постановах від 03 квітня 2013 року в справі №6-7цс13, від 19 листопада 2014 року в справі №6-168цс14 та Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року в справі №463/3582/17. Згідно зі статтею 42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України. Статтею 43 вказаного Закону визначені підстави реєстрації відомостей про обтяження майна та припинення обтяжень. Відомості про звернення стягнення на предмет обтяження згідно зі статтею 24 цього Закону реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів та посилання на звернення стягнення на предмет обтяження. Статтею 44 вищезазначеного Закону встановлений порядок внесення записів до Державного реєстру. Так, записи до Державного реєстру вносяться держателем або реєстраторами Державного реєстру протягом робочого дня, в який подано заяву обтяжувача. Моментом реєстрації обтяження є день, година та хвилина внесення відповідного запису до Державного реєстру, а моментом припинення реєстрації обтяження є день, година та хвилина реєстрації в Державному реєстрі відомостей про припинення обтяження. Записи зберігаються в Державному реєстрі протягом п'яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п'ятирічний строк. Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням боржником предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. Аналогічні висновки викладеніВерховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року в справі №333/6700/15-ц, від 11 вересня 2019 рокув справі №573/1105/17, від 25 листопада 2019 року в справі №757/17150/17-ц,від 18 грудня 2019 року в справі №619/4033/18, від 05 лютого 2020 року у справі №761/11267/18, від 07 квітня 2020 року у справі №761/48585/18. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказувала на те, що приватне обтяження на автомобіль ТОYОТА CAMRY 2.4, 2007 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який було анульовано і знищено на момент реєстрації обтяження, було зареєстровано відповідачем в Державному реєстрі обтяжень лише 07 серпня 2013 року, тобто через 3 роки після того, як вона автомобіль зареєструвала на своє ім`я, отже вона є добросовісним набувачем транспортного засобу. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що на дату придбання та реєстрації позивачем транспортного засобу (25 лютого 2009 року та, відповідно, 16 лютого 2010 року) в ДРОРМ містився запис про його обтяження з терміном дії до 11 березня 2013 року, але через те, що продовження обтяження було зареєстроване лише 07 серпня 2013 року, запис про первинне обтяження згодом був автоматично вилучений. Як вбачається з матеріалів справи, 07 березня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», ОСОБА_2 , як позичальником та ОСОБА_4 , як поручителем був укладений договір «Автопакет» №6/4/16/2008/840-К/140 за умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 38729,00 доларів США, зі сплатою 14,8% річних, строком до 06березня 2015 року. Пунктом 3.1.1. вказаного договору визначено, що в якості забезпечення виконання позичальником зобов`язань щодо погашення кредиту/кредитної лінії, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, позичальник передає в заставу предмет застави - автомобіль ТОYОТА CAMRY, 2007 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить заставодавцю на праві приватної власності. Відповідно до п.3.1.4. договору «Автопакет» на термін дії цього договору позичальник не має права, без згоди банку, розпоряджатись будь-яким чином предметом застави в цілому, або окремим майном, що входить до його складу, а саме: відчужувати у будь-який спосіб (продавати, дарувати, обмінювати), знищувати, передавати у володіння і користування (оренду, лізинг) третім особам, використовувати предмет застави в процесі підприємницької (офіційно зареєстрованої чи фактичної) діяльності (в таксі, тощо), а також укладати відносно предмету застави або його частини будь-які інші угоди. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначала, що спірний автомобіль придбала у ОСОБА_2 за біржовою угодою від 25 лютого 2009 року та з 16 лютого 2010 року позивач є власником автомобіля ТОYОТА САМRY, 2007 року випуску, номер кузова 6 НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_3 . З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору, банк звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 17 липня 2013 року (справа №644/4833/13-ц) стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за договором «Автопакет» №6/4/16/2008/840-К/140 від 07 березня 2008 року в розмірі 661616,66 грн. На виконання даного рішення 22 листопада 2013 року було видано виконавчий лист, який пред`явлено на виконання до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (ВП №53261081). 27 липня 2017 року спірний автомобіль було перереєстровано позивачем у зв'язку із встановленням газобалонного обладнання. Позивач вказувала, що 18 липня 2018 року вона звернулась до ТСЦ №6141 РСЦ в Тернопільській області із заявою щодо укладення договору купівлі-продажу та перереєстрацію на нового власника спірного автомобіля, однак під час перевірки даного транспортного засобу по наявних автоматизовано-пошукових базах співробітниками ТСЦ №6141 РСЦ в Тернопільській області, їй було повідомлено, що автомобіль ТОYОТА CAMRY, номер кузова НОМЕР_1 але з державним номером НОМЕР_2 внесений в Єдиний реєстр обтяжень нерухомого майна. 30 січня 2019 року позивач звернулася до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» з заявою про припинення приватного обтяження. Однак, листом від 07 лютого 2019 року №13-7-1128 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» повідомила позивача про неможливість задоволення її заяви, оскільки інформація щодо якої вона зверталася є банківською таємницею в рамках договору з ОСОБА_2 . Згідно листа Регіонального сервісного центру в місті Києві МВС України від 11 лютого 2019 року №31/26-68 станом на 06 лютого 2019 року з автомобілем ТОYОТА CAMRY, номер кузова НОМЕР_1 , будь-які інші реєстраційні операції не здійснювалися, за іншими власниками транспортний засіб не реєструвався. Як вбачається з копії витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 20 лютого 2019 року, 07 серпня 2013 року 16:05:49 за №13837284 було зареєстроване приватне обтяження автомобіля легкового, номер об`єкта: НОМЕР_5, номер державної реєстрації НОМЕР_2 , ТОYОТА САМRY, 2007 року випуску, білого кольору, тип обтяження - застава рухомого майна, реєстратором: Державне підприємство «Інформаційнийцентр» Міністерства юстиції України; підстава обтяження - договір «Автопакет» №6/4/16/2008/840-К/14 від 07 березня 2008 року, відділення ПАТ КБ «Надра» ХРУ, обтяжувач - ПАТ «КБ «Надра», боржник - ОСОБА_2 , строк виконання зобов`язання - 06 березня 2015 року, термін дії обтяження - 07 серпня 2018 року (а.с.10-11, 42). 12 липня 2018 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була зареєстрована зміна терміну дії обтяження - до 12 липня 2023 року(а.с.95-96). В той же час, з копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №17424248, оригінал якого був оглянутий у судовому засіданні суду першої інстанції вбачається, що 11 березня 2008 року 14:27 було зареєстроване обтяження на транспортний засіб автомобіль ТОYОТА CAMRY, номер об`єкта НОМЕР_5, д.н.з. НОМЕР_2 . У вказаному витязі зазначено, що обтяжувачем є Філія ВАТ КБ «Надра», боржником - ОСОБА_2 , вид обтяження - приватне обтяження, підстава обтяження - договір «Автопакет» №6/4/16/2008/840-К/140 від 07 березня 2008 року, термін дії обтяження до 11 березня 2013 року. Відомості про обмеження відчуження - за погодженням з обтяжувачем (а.с.40). Як вбачається з відповіді заступника генерального директора ДП «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України Павленка І.В. від 22 листопада 2019 року №4714/13.1-15 на лист Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» щодо надання інформації з Державному реєстрі обтяжень рухомого майна частиною 2 статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що записи зберігаються у Державному реєстрі протягом п`яти років з моменту їх внесення. Обтяжувач має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і подальше виключення запису або про продовження строку дії реєстрації на не більш як п`ятирічний строк. У разі, якщо протягом всього терміну дії обтяження, обтяжувачем не було подано заяву про внесення змін в частині подовження строку дії на наступні п`ять років, то від дня закінчення терміну дії стан реєстрації автоматично змінюється на «Запис автоматично вилучений по завершенню п'ятирічного терміну зберігання» після чого подальші реєстраційні дії щодо запису у Державному реєстрі є неможливими. Відтак, відповідно до копії Витягу про реєстрацію обтяжень рухомого майна від 11 березня 2008 року №17424248, що є додатком до листа, п`ятирічний термін зберігання запису від 11 березня 2008 року №6756260 закінчився 11 березня 2013 року. Оскільки записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження або закінчення строку дії запису про обтяження (ст.43, 44 Закону), інформація про такі записи у витягу з Державного реєстру буде відсутня (а.с.91-92). Таким чином, з матеріалів справи, а саме з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №17424248 від 11 березня 2008 року вбачається, що застава спірного транспортного засобу була належним чином зареєстрована 11 березня 2008 року з терміном дії до 11 березня 2013 року. В подальшому, оскільки продовження обтяження було зареєстровано лише 07 серпня 2013 року, запис про первинне обтяження був автоматично вилучений. З матеріалів справи вбачається, що договірні відносини між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 , які виникли на підставі кредитного договору та договору застави транспортного засобу автомобіля марки ТОYОТА CAMRY, номер кузова НОМЕР_1 на даний час не є припиненими. Позивач доказів того, що рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 17 липня 2013 року по справі №644/4833/13-ц про стягнення заборгованості виконано не надала. Отже, на час відчуження заставленого транспортного засобу, приватне обтяження, за яким обтяжувачем є ПАТ «КБ «Надра» не було припинено, згоди на відчуження заставного майна банк не надавав. А відтак, підстав для задоволення позову ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає. Щодо заперечень представника позивача про несвоєчасне подання відповідачем доказу, а саме листа заступника генерального директора ДП «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України Павленка І.В. від 22 листопада 2019 року колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з журналу судового засідання від 04 листопада 2019 року суд ухвалив оголосити по справі перерву для направлення запиту до ДП «Національні інформаційні системи» для вирішення розбіжностей в документах. 04 листопада 2019 року судом першої інстанції було направлено до ДП «Національні інформаційні системи» запит про надання інформації чи було 11 березня 2008 року о 14:27 зареєстровано приватне обтяження, застава рухомого майна на підставі договору автопакет №6/4/16/2008/840-К/140 від 07 березня 2008 року, об`єкт обтяження - ТОYОТА CAMRY, номер кузова 6 НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_2 та про надання повного витягу з реєстру обтяжень рухомого майна щодо вказаного автомобіля - з дня реєстрації першого обтяження автомобіля по день надання відповіді на запит. З журналу судового засідання від 13 листопада 2019 року вбачається, що по справі було оголошено перерву, у зв`язку з ненадходженням відповіді на запит суду. 27 листопада 2019 року ПАТ «КБ «Надра» до суду першої інстанції подав заяву про доручення доказів до матеріалів справи, а саме відповіді заступника генерального директора ДП «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України Павленка І.В. від 22 листопада 2019 року, яка надійшла на запит ПАТ «КБ «Надра» від 18 листопада 2019 року. Отже, ПАТ «КБ «Надра» з об`єктивнихпричинне міг надати вказаний доказ раніше, оскільки відповідь надійшла на адресу відповідача лише 25 листопада 2019 року, однак на день ухвалення рішення вказаний лист був наявний у матеріалах справи. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Виходячи з положень ст.141 ЦПК України, колегія суддів вважає необхідним стягнути з позивача на користь ПАТ «КБ «Надра» судові витрати у розмірі 1152,60 грн. Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - задовольнити. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 15 січня 2020 року скасувати та ухвалити нове. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про зобов`язання вчинити дії відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», місцезнаходження: місто Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456 судові витрати у розмірі 1152 грн. 60 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 06 серпня 2020 року. Головуючий: Судді: