Постанова 4824 № 755/337/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи 755/337/20 номер апеляційного провадження: 22-ц/824/8681/2020 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 серпня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Білич І.М. суддів: Гуля В.В., Лапчевської О.Ф. розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Гоголєвої Олени Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 березня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Дніпровського районного суду міста Києва Яровенко Н.О. по цивільній справі № 755/593/2020 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів. в с т а н о в и л а: У січні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про зміну способу та розміру стягнення аліментів. Обгрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі судового наказу від 19.12.2018 року виданого Деснянським районним судом міста Києва з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 2002 року народження та ОСОБА_6 2004 року народження мають стягуватися аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.12.2018 року і до досягнення дітьми повноліття. Однак, відповідач сплачує аліменти не регулярно, та не надає звіт про свої доходи на запит працівника відділу виконавчої служби. Враховуючи рівень витрат в м. Києві, позивач вважала, що сума у розмірі 1500 гривень, яку відповідач сплачує щомісячно, є недостатньою для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Тому просила змінити спосіб стягнення аліментів з існуючого способу та розміру - а саме: стягнення 1/3 частини заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.12.2018 року і до досягнення дітьми повноліття на встановлення розміру аліментів 4 000,00 гривень щомісячно, на кожну дитину, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття. Рішенням Дніпровськогорайонного суду міста Києва від 13 березня 2020 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заявленого позову. Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просив рішення змінити, виключивши з другого абзацу описової частини обставини про те, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах та проживали однією сімєю. А саме виключити: « З травня 2001 року сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах. За час спільного проживання у них народилися дві доньки: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . З травня 2017 року позивач та відповідач не проживають однією сімєю.» Обґрунтовуючи апеляційну скаргу порушеннями судом вимог ст.ст. 263 -265 ЦПК України. Так, суд першої інстанції зазначає обставини про спільне проживання сторін по справі, їх перебування у фактичних шлюбних відносинах, тоді, як даний факт оспорюється в іншій цивільній справі і ніякими належними доказами не підтверджується в даній справі позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів. Даний факт не має ніякого значення для вирішення справи про стягнення аліменгтів, а тому вважав, що є всі підстави для виключення частини тексту другого абзацу рішення суду, а саме, щодо перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах та їх спільне проживання. Вказуючи при цьому на те, що у даній категорії справ встановлюються та досліджуються лише докази в частині погіршення чи поліпшення матеріального стану сторін по справі, а не їх спільне проживання в шлюбі чи без, а тому інші аргументи судом не повинні зазначатися. Відзив на апеляційну скаргу подано не було. Відповідно до ч. 1ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки ( пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. У порядку ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників процесу про розгляд справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню,виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до положень ст. 265 ЦПК України рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. За ч. 2 ст. 265 ЦПК України в описовій частині рішення зазначається: 1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; 2) заяви, клопотання; 3) інші процесуальні дії у справі ( забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо). Тобто відповідно до положень чинного процесуального законодавства в описовій частині рішення суд не має права надавати оцінку позиціям осіб, які беруть участь у справі, та доказам. Відповідно до тексту оскаржуваного судового рішення вбачається, що судом першої інстанції при його написанні, були дотримані зазначені вище положення ч. 2 ст. 265 ЦПК України. Описова частина рішення містить в собі лише узагальнену позицію позивача, якою вона мотивувала свої підстави для звернення до суду, що не суперечить нормам процесуального права. Адже відсутність у вступній частині рішення відомостей про позицію позивача не дає уявлення про підстави вимоги позивача. Зазначене підтверджується тим, що в описовій частині рішення суд першої інстанції не надає оцінку позиціям осіб, які беруть участь у справі, та доказам щодо обставин як перебування позивача та відповідача по справі у фактичних шлюбних відносинах та проживали однією сімєю так і часу їх існування. Відсутня така оцінка і в мотивувальній частині рішення. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм процесуального права і підстав для виключення з описової частині рішення викладеної судом першої інстанції узагальненої позиції позивача щодо мотивування підстав звернення до суду з заявою про стягнення аліментів нема. Керуючись ст.ст. 7, 369, 374, 375, 381, 387 ЦПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу адвоката Гоголєвої Олени Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 13 березня 2020 року, залишити без змін. Постанова набирає чинності з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. суддя-доповідач: судді: