Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/12675/20

Справа № 127/12675/20 Провадження № 33/801/587/2020 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Вишар І. Ю. Доповідач: Шемета Т. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 серпня 2020 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2020 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, ІПН НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - встановив: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп. на користь держави. В Постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 , 30.05.2020 року, о 14 год. 50 хв., на а/д с. Чернятин с. Северинівка, Жмеринського р-н, Вінницької обл. в порушення вимог п. 2.9 (а) ПДР України, керував автомобілем марки "Мерседес Бенц Спрінтер" д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2. 9 (а) Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» № 6810: прилад зафіксував результат 0,48 проміле,. Не погоджуючись із такою постановою суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Панасюка І. І., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2020 року, і закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 516076 від 30.05.2020 року складений з порушеннями, так як свідки не були очевидцями події, а також їхні пояснення зафіксовані на заздалегідь підготовлених бланках. Зазначає, що працівники поліції помилково встановили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження медичного огляду. Звертає увагу, що на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського не прослідковується наявність свідків під час проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Одночасно, з апеляційною скаргою заявник подає клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, в якому зазначає, що 06.07.2020 року до Вінницького міського суду була подана заява про видачу копії постанови суду від 26.06.2020 року, яку він отримав 09.07.2020 року, апеляційну скаргу подав 16.07.2020 року безпосередньо до суду першої інстанції. В судове засідання апеляційного суду призначене на 30.07.2020 року ОСОБА_1 не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, від його адвоката Панасюка І. І. надійшло клопотання про відкладення у звязку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, яке було задоволено. В судове засідання призначене на 06.08.2020 року ОСОБА_1 не зявився, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином в розумінні ст. 277-2 КУПаП (телефонограмою), причининеявки суду невідомі. Його представник адвокат Панасюк І. І. вдруге подав клопотання про відкладення розгляду справи. У відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП, дана категорія справ до вичерпного переліку справ, розгляд яких проводиться за обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не відноситься. З метою дотримання строку розгляду апеляційної скарги, визначеного ч. 4 ст. 294 КУпАП, приходжу до висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника про відкладення та можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідалності. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Вирішуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід зазначити таке. Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Постанова Вінницького міського суду Вінницької області ухвалена 26 червня 2020 року (а. с. 14), відповідно до розписки ОСОБА_1 ознайомився з винесеною по справі постановою 26 червня 2020 року, однак доказів її вручення розписка не містить (а. с. 15) копія постанови отримана адвокатом заявника 09 липня 2020 року, що підтверджується відміткою про отримання на клопотанні про її видачу ( а. с. 16). Апеляційна скарга на вказану постанову подана 16 липня 2020 року згідно штемпеля вхідної кореспонденції Вінницького міського суду Вінницької області вх. № 49126 (а. с. 22). З огляду на наведене, причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, тому такий строк слід поновити. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Визнаючи ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що його вина підтверджується наявними у справі матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 516076 від 30.05.2020 року; чеком-роздруківкою приладу «Драгер» № 6810, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння; довідкою поліції; копією постанови версії БАА № 345691, відеозаписом проходження медичного огляду на стан сп`яніння. Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкціії про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція) якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: -поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); -лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Як свідчать матеріали справи за згодою водія ОСОБА_1 огляд його на стан алкогольного сп`яніння було проведено на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» № 6810, який показав результат 0,48 проміле ( а. с. 4). Дана обставина також підтверджується, дослідженим у судовому засіданні, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого встановлено, що ОСОБА_3 підтвердив факт перебування за кермом після вживання алкогольних напоїв (а. с. 8). Щодо доводів апеляційної скарги про пояснення свідків, необхідно зазначити, що будь-яких зауважень, щодо протоколу, відсутності пояснень свідків, ОСОБА_3 при підписанні Протоколу про адміністративне правопорушення не висловив. Крім того в апеляційній скарзі заявник не спростовує факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Отже суд першої інстанції вірно оцінив наявні матеріали справи, а саме: -протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 516076 від 30.05.2020 року; - чек-роздруківка приладу «Драгер» № 6810; - акт огляду на стан алкогольного сп`яніння; -довідка поліції; -копія постанови версії БАА № 345691, -відеозапис з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, та дійшов вірного висновку, що вони в сукупності підтверджують факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційний суд розцінює виключно як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності, вони не спростовують правильності та законності постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2020 року та не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, подана апеляційна скарга не може бути задоволена. Постанова судді про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення є законною та обґрунтованою. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, - постановив: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його захисником адвокатом Панасюком Ігорем Івановичем, залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду Т. М. Шемета