Постанова 4854 № 815/2518/18

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 серпня 2020 р.м.ОдесаСправа № 815/2518/18 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Стас Л.В.. суддів: Турецької І.О., Шеметенко Л.П., за участю секретаря - Худика С.А. за участю представника відповідача - Бутрик А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року по справі за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення ВСТАНОВИВ: Державне підприємство «Дослідне господарство «Южний» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (далі - Позивач) звернувся з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області ( далі - Відповідач) про: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0078811317 від 20.02.2018 року, про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає суми нарахованих штрафних санкцій та пені необґрунтованими, оскільки їх розміри документально не підтверджені, а рішення №0078811317 від 20.02.2018р. таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року - в задоволенні позову - відмовлено. В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована доводами, аналогічними обґрунтуванню позову. Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів. Судом встановлено, що 20 лютого 2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» винесене рішення №0078811317 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким вирішено застосувати до Державного підприємства "Дослідне господарство "Южний" Одеської Державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України штраф у розмірі 257280,25 гривень (20% суми недоїмки з 01.01.2015 року) за період з 02.12.2015р. до 07.02.2018р. та нарахувати пеню у розмірі 161477,47 гривень (0,1% суми недоїмки), що у сумі складає 418757,72 гривень (а.с.8). Розрахунок штрафних санкцій було проведено відповідно до даних інформаційної системи органу доходів і зборів, зокрема, витягу з інтегрованої картки платника податку (а.с.116-148,205-206). Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся з даним адміністративним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що спірне рішення №0078811317 від 20.02.2018 року прийнято на підставі розрахунку електронного реєстру щодо своєчасності сплати єдиного соціального внеску. Доказів того, що єдиний соціальний внесок сплачувався своєчасно позивачем надано не було. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2464-VI). Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI під єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування розуміється консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Платниками єдиного внеску за приписами пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Відповідно до частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема: 1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; 2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; 3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки; 4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю. Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону №2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. У відповідності до приписів статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь). Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. При цьому, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Так, частинами десятою та одинадцятою статі 25 Закону №2464-VI передбачено, що орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладає штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум, а також за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладає штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення. Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки. Згідно з ч.11 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Як зазначено у п.1 ч.10 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. Податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок (ч.5 ст.45 Бюджетного кодексу України). Відповідно до п.22.4 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Як передбачено п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом. У ч.6 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зазначено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»). Згідно з п.1 розділу VIІ «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону. Суд першої інстанції, обґрунтовуючи своє рішення, посилався на данні, що містились у письмових поясненнях відповідача від 12.10.2018 року № 335/9/15-32-10-03-12. Водночас, відповідно до змісту поданих позивачем письмових доказів, дані ДФС у Поясненнях від 12.10.2018 року №335/9/15/-32-10-03-12 (що стали обґрунтуванням оскаржуваного рішення) суттєво відрізняються від фактичних. Суд першої інстанції ці суперечності не усунув, не звернув увагу на доводи позивача, що відповідачем так і не було представлено детального розрахунку по штрафним санкціям по кожному несвоєчасно сплаченому платежу окремо, у в зв`язку з чим неможливо встановити достовірність нарахованих санкцій, дати їх нарахування, суми несвоєчасно сплачених платежів, на які нараховувались ці санкції, та періоди нарахування. З метою повного з`ясування обставин справи та перевірки усіх доводів сторін, Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року була призначена судово - економічна експертиза, на вирішення якої було поставлене питання : «Чи підтверджується документально заборгованість Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» перед бюджетом, у вигляді штрафу у розмірі 257280,25грн. (25% суми недоїмки з 01.01.2015 року) за період з 02.12.2015 року до 07.02.2018 року та пені у розмірі 161477,47грн. (0,1% суми недоїмки) відповідно до Рішення №0078811317 від 20.02.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Головного управління ДФС в Одеській області?». Згідно висновку експерта № 44 від 29.05.2020 року : «Для документального дослідження та підрахунку розміру нарахованих штрафних санкцій згідно винесеного податкового повідомлення - рішення №0078811317 від 20.02.2018 року про застосування штрафних санкцій за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску всього в сумі 418757,72грн. необхідно провести співставлення нарахованих сум податку, які збільшували остаточний розмір недоїмки в періодах її виникнення з застосованими штрафними санкціями перелік яких наведено вище за текстом. Для такого співставлення необхідно провести власний розрахунок та порівняти нараховані суми єдиного внеску згідно інтегрованої картки платника з розрахунками штрафних санкцій. В матеріалах справи відсутні будь - які розрахунки штрафних санкцій до вищезазначених повідомлень - рішень, а отже документально підтвердити розмір недоїмки до якої застосовувались штрафні санкції згідно податкового повідомлення - рішення №0078811317 від 20.02.2018 року та розрахунку штрафних санкцій до нього документально не надається за можливе. Таким чином, за результатами проведеної експертизи по наданим документам встановлено, що заборгованість Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» перед бюджетом, у вигляді штрафу у розмірі 257280,25грн. (25% суми недоїмки з 01.01.2015 року) за період з 02.12.2015 року до 07.02.2018 року та пені у розмірі 161477,47грн. (0,1% суми недоїмки) відповідно до Рішення №0078811317 від 20.02.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску Головного управління ДФС в Одеській області документально підтвердити не надається за можливе». Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів зазначає, що за приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно частини 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Частиною 2 статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Таким чином, оцінюючи в сукупності встановлені судом обставини, а також дані, наведені у висновку експерта № 44 від 29.05.2020 року, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено обґрунтованості оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одним із принципів адміністративного судочинства є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, зміст якого зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні. Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судом принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції не встановлено в повній мірі фактичні обставини справи, та не надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів, наведених позивачем, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено повно та правильно, а отже і наведені скаржником доводи в апеляційній скарзі щодо цього спростовують неправильних по суті висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. ст. 242 КАС України КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.ст. 315, 317 КАС України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення на підставі неправильного застосування норм матеріального права. Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Керуючись ст.ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Южний» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» - задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року по справі за позовом Державного підприємства « Дослідне господарство « Южний» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення - скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов Державного підприємства «Дослідне господарство « Южний» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» - задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0078811317 від 20.02.2018 року, про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 418 757,72 гривень. Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства « Дослідне господарство « Южний» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 05528906) судовий збір за подачу позову в сумі 6 281 ( шість тисяч двісті вісімдесят одну) грн. 37 коп. та апеляційної скарги у розмірі 9 950 (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят ) грн. 70 коп. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 06 серпня 2020 р. Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.