Постанова 4852 № 340/1909/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 серпня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1909/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 (головуючий суддя Петренко О.С.) у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанов,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , 12.06.2020 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд: 1) поновити строк на оскарження постанов; 2) визнати незаконною та скасувати постанову Кіровоградського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 12.09.2016 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 62 773,91 грн.; 3) визнати незаконною та скасувати постанову Кропивницького районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 09.04.2020 року про відкриття провадження у ВП №61744695. Позов обґрунтовано тим, що з реєстру виконавчих провадження стало відомо про відкриття нового виконавчого провадження № 61744695 зі стягнення коштів з ОСОБА_1 . При цьому, 04.06.2020 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №61744695, йому стало відомо про постанову, датовану 12.09.2016 про стягнення зі ОСОБА_1 виконавчого збору на підставі якої 09.04.2020 року заступником начальника Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Когадько Ю.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення зі ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 62773,91 грн. Зазначає про протиправність дій відповідача при винесенні оскаржуваних постанов. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 позов повернуто позивачу. Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивач пропустив передбачений Кодексом адміністративного судочинства України 10-ти денний строк звернення до суду, для оскарження постанови від 09.04.2020 року про відкриття виконавчого провадження та про оскарження постанови від 12.09.2016 року та ним на виконано вимоги ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, а саме не надано доказів поважності причин пропуску цього строку, а тому клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом у справі №340/1909/20, визнано як необґрунтоване, задоволенню не підлягає, а адміністративний позов - підлягає поверненню. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. Посилається на те, що про існування постанови про стягнення виконавчого збору, датованої 12.09.2016 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.04.2020 стало відомо при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, а саме 04.06.2020, тому строк на оскарження постанови від 12.09.2016 пропущений з поважних причин. До суд позивач звернувся 12.06.2020, строк на оскарження постанови вважається не пропущеним, оскільки про неї стало відомо 04.06.2020. Від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, залишивши рішення суду першої інстанції без змін. Вказує на те, що боржником та представником було відомо про постанову від 12.09.2016, оскільки про неї йдеться мова при розгляді справи № 340/744/20 щодо скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 07.02.2019, тому строк оскарження боржником пропущений без поважних причин. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Клопотань про розгляд справи за участю сторін до суду апеляційної інстанції не надходило. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Положеннями частини 1 та 2 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Так, ст.287 КАС України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Вимогами п. 1 ч. 2 передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що вирішальним для визначення строків звернення до адміністративного суду є встановлення факту, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі 826/5240/18. З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ухвали суду від 17 червня 2020 року про залишення позову без руху, позивачем було надано до суду пояснення, доводи якого зводяться до того, що позивач дізнався про порушення своїх прав 04.06.2020 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження № 61744695, а саме про постанову від 12.09.2016, на підставі якої 09.04.2020 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 62 773,91 грн. Також позивач вказує, що під час розгляду у Кіровоградському окружному адміністративному суді справи №340/744/20 оскаржувалась постанова Кіровоградського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 07.2.2019 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 62 773,90 грн. До заяви представником позивача долучено фотокопію заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №61744695, на якій проставлено підпис про ознайомлення та дату 04.06.2020. Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем було виконано вимоги ухвали суду від 17.06.2020, а саме, надано у встановлений судом строк заяву про поновлення строку та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку. На думку, колегії суддів апеляційної інстанції момент ознайомлення позивача з матеріалами виконавчого провадження (04.06.2020р.) має суттєве значення для вирішення питання про поважність пропуску строку звернення до суду, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що державним виконавцем виконана вимога Закону України «Про виконавче провадження» щодо надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що у справі №340/744/20 за позовом ОСОБА_1 до Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови, яка розглянута Кіровоградським окружним адміністративним судом 20.03.2020, предметом спору було скасування постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 62773,90 грн. у виконавчому провадженні №37486932, однак у справі, що розглядається (№ 340/1909/20) позивач просить: - поновити строк на оскарження постанов; - визнати незаконною та скасувати постанову Кіровоградського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 12.09.2016 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 62773,91 грн. у виконавчому провадженні № 37486932; - визнати незаконною та скасувати постанову Кропивницького районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 09.04.2020 року про відкриття провадження у ВП №61744695. Тобто, позивач у позові просить скасувати постанови у різних виконавчих провадженнях, а саме: у ВП №61744695, та у №37486932. Цій обставині суд першої інстанції оцінку не надав. У справі № 340/744/20 за позовом ОСОБА_1 до Кропивницького районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про скасування постанови - питання щодо виконавчого провадження №61744695 не досліджувалось. Крім того, суд першої інстанції не врахував і того, що приписами ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції як станом на 12.09.2016, так і станом на 20.03.2020) визначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Оскільки матеріали справи не містять доказів належного повідомлення боржника про початок примусового виконання рішень (матеріали справи не містять доказів належного направлення постанов про відкриття виконавчого провадження та їх отримання), то не можна дійти висновку, що боржник ( ОСОБА_1 ) був належним чином повідомленим про початок примусового виконання рішень. Також, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до вимог ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Аналогічна норма закріплена також у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У свою чергу, Європейським судом з прав людини також вказується про те, що при застосуванні процедурних правил національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення від 8 грудня 2016 року "ТОВ "Фріда" проти України"). Разом з цим, колегія суддів апеляційної інстанції також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у справі "Беллет проти Франції", в якому Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Тобто, можливо дійти висновку, що суд не позбавлений можливості ідентифікувати надані позивачем до суду докази після відкриття провадження у справі та у випадку встановлення їх недостовірності або невідповідності дійсним обставинам справи та встановлення факту пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом, залишити адміністративний позов без розгляду на підставі приписів ст. 240 КАС України. На підставі викладеного, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до обмеження права позивача на судовий захист, регламентованого, зокрема, статтею 55 Конституції України та статтею 5 КАС України, а також неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви. За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. На думку колегії суддів апеляційної інстанції неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи потягло неправильний висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви. Доводи апеляційної скарги дають підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 з направленням справи для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 311, 312, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 скасувати. Справу направити до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Повний текст постанови 06.08.2020. Головуючий суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова