Постанова 4852 № 280/8135/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 січня 2024 року м. Дніпросправа № 280/8135/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 280/8135/23 за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: У жовтні 2023 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Куліченко Оленою Миколаївною від 29.10.2021 ВП № НОМЕР_1 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови № НОМЕР_2 виданої 16.09.2019 Олександрівським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 67 549, 61 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 280/8135/23 в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено. Судом зазначено, що у випадках передбачених чинним законодавством, після повернення виконавчого документа або закриття виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не стягнуто, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору є обов`язком, а не правом державного виконавця. Судом досліджено, що строк пред`явлення до виконання виконавчого документа, а саме постанови про стягнення виконавчого збору, дотримано, оскільки питання щодо стягнення виконавчого збору виконувалось під час виконання виконавчого листа № 2/331/15/13 виданого 28.02.2013 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя. Тобто, фактично постанова від 16.09.2019 пред`явлена до виконання та виконувалась в межах виконавчого провадження. Враховуючи обставини, що виконавчий збір стягнуто не в повному обсязі, державний виконавець і відкрив виконавче провадження та виніс оскаржувану постанову, оскільки така процедура передбачена нормами чинного законодавства. Суд вказав, що відкриття 29.10.2021 виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору на підставі постанови про стягнення виконавчого збору ВП № НОМЕР_2 від 16 вересня 2019 року не є новим пред`явленням до виконання даного документа, а є лише належним способом його повного виконання, оскільки даний документ виконано не у повному обсязі. Крім того, суд врахував, що постанова ВП № НОМЕР_2 від 16 вересня 2019 року про стягнення виконавчого збору не є скасованою, саме вона була підставою для прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 29.10.2021, відповідно і підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 29.10.2021 відсутні. Не погодившись з рішенням суду, Швец подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 280/8135/23, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує, що у виконавчому проваджені НОМЕР_1 вістуні заява стягувача або інший документ, що передбачені ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначає, що згідно змісту постанови ВП НОМЕР_2 про стягнення виконавчого збору, строк пред`явлення цієї постанови до виконання складає три місяці, однак постанова звернута до примусового виконання тільки 29.10.2021 року, тобто, поза межами строку пред`явлення виконавчого документу до виконання. Вважає, що державний виконавець прийняв постанову про стягнення з боржника виконавчого збору завчасно, ще до закінчення виконавчого провадження. Звертає увагу, що державний виконавець не проводив виконавчих дій стосовно забезпечення примусового виконання рішення суду за виконавчих листом №2/331/15/13, не стягував у примусовому порядку суму, яку вказано у виконавчому листі, а отже у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору, про який вказано у постанові ВП НОМЕР_2 від 16.09.2019 року. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає: Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до постанови про стягнення виконавчого збору ВП НОМЕР_2 від 16.09.2019, постановою від 30.08.2016 відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 2/331/15/13 виданого 28.02.2013 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором у сумі 686 851, 69 грн, судовий збір у сумі 3 219, 00 грн. 16 вересня 2019 року Головним державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Куліченко Оленою Миколаївною винесена постанова ВП № НОМЕР_2 про стягнення виконавчого збору у розмірі 69 007,07 гривень у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа № 2/331/15/13 виданого 28.02.2013 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, в якій, зокрема, зазначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків від суми стягнення. 29.10.2021 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2 за виконавчим листом № 2/331/15/13 виданим 28.02.2013 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, зі змісту вказаної постанови вбачається, що закінчено ВП згідно заяви стягувача від 25.10.2021, відсутня заборгованість за виконавчим документом. Виконавче провадження закрите на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, 40 Закону України "Про виконавче провадження". 29.10.2021 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, виконавчий документ Постанова про стягнення виконавчого збору ВП НОМЕР_2 від 16.09.2019, сума стягнення 67 549,61 грн. 05.05.2023 ВП НОМЕР_1 за виконавчим документом Постанови НОМЕР_2 від 16.09.2019 про стягнення виконавчого збору, передали до Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Позивач вважаючи протиправною спірну постанову від 29.10.2021 ВП НОМЕР_1, звернувся до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною першою, другою та четвертою статті 27 Закону № 1404 визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Частиною шостою цієї ж статті передбачено, що у разі наступних пред`явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання. Згідно зі статтею 40 Закону № 1404 у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. За змістом пункту 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження». Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження. Відтак, у випадках передбачених чинним законодавством, після повернення виконавчого документа або закриття виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не стягнуто, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору є обов`язком, а не правом державного виконавця. Наведений висновок узгоджується із позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 30.06.2021 у справі №460/2478/19. Зі змісту матеріалів справи вбачається, що 16 вересня 2019 року Головним державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Куліченко Оленою Миколаївною винесена постанова ВП № НОМЕР_2 про стягнення виконавчого збору у розмірі 69 007,07 гривень у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа № 2/331/15/13 виданого 28.02.2013 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, в якій зокрема зазначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків від суми стягнення. 29.10.2021 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2 за виконавчим листом № 2/331/15/13 виданим 28.02.2013 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, зі змісту якої вбачається, що закінчено ВП згідно заяви стягувача від 25.10.2021, відсутня заборгованість за виконавчим документом. Виконавче провадження закрите на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір стягнуто у сумі 1457,46 грн. Крім того, 29.10.2021 прийнята спірна постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, виконавчий документ - постанова про стягнення виконавчого збору ВП НОМЕР_2 від 16.09.2019, сума стягнення 67 549,61 грн. Отже, у зв`язку із закінченням виконавчого провадження НОМЕР_2, враховуючи, що виконавчий збір не стягнуто повністю, колегія суддів дійшла висновку, що державний виконавець з метою дотримання свого обов`язку, передбаченого ч.3 ст.40 Закону №1404, правомірно виніс спірну постанову про відкриття ВП НОМЕР_1 за виконавчим документом - постановою про стягнення виконавчого збору ВП НОМЕР_2 від 16.09.2019. Аргументи апеляційної скарги, зокрема стосовно відсутності документів, які визначені ч.1 ст. 26 Закону №1404, цей висновок не спростовують. Також, апеляційний суд зазначає, що статтею 40 Закону №1404 встановлено, що стягнення виконавчого збору проводиться в межах "основного" виконавчого провадження. Відповідно в період здійснення "основного" виконавчого провадження постанова про стягнення виконавчого збору автоматично є такою що, пред`явлена до виконання. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 у справі № 0940/1786/18. В свою чергу, постанова про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2 винесена 29.10.2021 та саме в цей же день прийнята спірна постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1. Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що строк пред`явлення постанови про стягнення виконавчого збору ВП № НОМЕР_2 від 16.09.2019 року до виконання не пропущено. Натомість, зворотні доводи скаржника свого підтвердження не знайшли. Разом з тим, колегія суддів відхиляє аргументи скаржника стосовно того, що постанова про стягнення виконавчого збору ВП № НОМЕР_2 прийнята передчасно, а також, що у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору, про який вказано у постанові ВП НОМЕР_2 від 16.09.2019 року, оскільки правомірність цієї постанови не є предметом розгляду даного спору, ця постанова є чинною та не оскаржена. Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 29.10.2021 року. Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №280/8135/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко