Постанова 4852 № 205/1616/20(2а/205/80/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 липня 2020 року м. Дніпросправа № 205/1616/20(2а/205/80/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2020 (головуючий суддя Шавула В.С.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача інспектора роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Мазур Германа Євгеновича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача інспектора роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Мазур Германа Євгеновича про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення. В подальшому ухвалою суду першої інстанції залучено третю особу - Департамент патрульної поліції Національної поліції України. Позов обґрунтовано тим, що постановою інспектора роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Мазура Г.Є. серії ЕАК №2144932 від 22.02.2020 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Позивач вважає вищезазначену постанову необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, у зв`язку з чим, вимушений був звернутись до суду з даним позовом, в якому просить визнати постанову серії ЕАК №2144932 від 22.02.2020 року по справі про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її на підставі відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2020 позов задоволено. Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2144932 від 22.02.2020 року, винесену інспектором УПП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Мазуром Г.Є., згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн., за правопорушення передбачене ч.1 ст.121 КУпАП - скановано. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за правопорушення передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП закрито. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що відповідач достатніми, достовірними та належними доказами не спростував доводів та обґрунтувань позову, тому дійшов висновку, що постанова серії ЕАК №2144935 від 22.02.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за правопорушення передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП, є безпідставною. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що якщо відповідач не надав відеозапис самого факту правопорушення, це не означає, що особа, яка вчинила проступок має уникнути адміністративної відповідальності, враховуючи принцип невідворотності для особи, яка вчинила проступок. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного. Судом першої інстанції встановлено, що постановою серії ЕАК № 2144932 від 22.02.2020 року, прийнятою інспектором УПП у Дніпропетровській області лейтенантом поліції Мазуром Г.Є., на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. (а.с.3). Відповідно до вказаної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 22.02.2020 року об 12-33 год. в м. Дніпро по пр.. Слобожанський, 5, водій ОСОБА_1 керував ТЗ марки «Scania P94LB», д/н НОМЕР_1 , без задніх захисних бризковиків, чим порушив п.31.4.7.е. ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП. Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Конституції України, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), норми Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 «Про Правила дорожнього руху». Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19). Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини. Частиною 1 ст.121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п. 31.4.7(е) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 «Про Правила дорожнього руху» забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, а саме: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики. Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ст. 222 КУпАП). Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що оскільки законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, то з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. При цьому зміст постанови про накладення адміністративного стягнення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. Зокрема, у постанові про накладення адміністративного стягнення потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів (саме така позиція висловлена в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті") Позивач стверджує, що не порушував правил дорожнього руху та рухався із дотриманням вимог передбачених даними правилами. При цьому будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній позивачем постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема показання свідків чи будь-яких інших доказів передбачених ст.251 КУпАП матеріали справи не містять. В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Колегія суддів апеляційної інстанції, вказує на те, що бездоганне виконання суб`єктом владних повноважень процесуальних/процедурних норм є запорукою притягнення винної особи до відповідальності. Однак порушення таких приписів може бути покладено в основу скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Колегія суддів апеляційного суду враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів. Доведення «поза розумним сумнівом» означає, що позиція представлена суб`єктом владних повноважень, має бути доведена таким чином, щоб у «розумної (розсудливої) людини» не лишилося «розумного сумніву» що особа винна. Натомість, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення. Оскільки не доведена вина особи на яку накладено адміністративне стягнення, то в силу принципу «поза розумним сумнівом» відповідач не довів правомірності своїх дій та рішень. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що постанова у справі про адміністративне правопорушення містить лише відомості, внесені особою яка може бути зацікавленою, отже підтвердження зазначених фактів іншими безсторонніми особами матеріали справи не містять. На думку колегії суддів апеляційної інстанції ця обставина обґрунтовано ставить під сумнів надання доказів відповідачем щодо вчинення правопорушення відповідачем. Аналогічна правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі № 201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17. На думку колегії суддів апеляційної інстанції рішенням суду права, свободи та інтереси позивача захищені, а права та інтереси відповідача не порушені. Доводи апеляційної скарги спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування. В силу ч. 3 ст. 272 КАС України справи, визначені статтею 286 КАС не підлягають оскарженню в касаційному порядку. З огляду на характер спірних правовідносин, судові витрати розподілу не підлягають. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2020 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Повний текст постанови виготовлено 05.08.2020. Головуючий суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова