Постанова 4824 № 753/14682/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 753/14682/18 Головуючий у суді першої інстанції: Мицик Ю.С. Апеляційне провадження № 22-ц/824/9030/2020 Суддя - доповідач: Гаращенко Д.Р. 05 серпня 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі: Головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р. суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А. розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в особі представника Крилової Олени Леонідівни на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИЛА: У серпні 2018 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Просило суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 114 203,10 грн.; стягнути судові витрати з відповідача у розмірі 1 762,00 грн. В обґрунтування позову зазначило, що ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк») з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 28 лютого 2011 року, та отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Сторони визначили, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві. Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому в договорі. В порушення умов договору відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного внесення платежів за договором не виконав, внаслідок чого станом на 31 травня 2018 року утворилась заборгованість у розмірі 114 203,10 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 463,92 грн., заборгованість за процентами за користуванням кредитом у період з 28 лютого 2011 року по 30 грудня 2017 року у розмірі 108 739,18 грн.; Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором у розмірі 7 385,74 коп. Вирішено питання судових витрат. У решті вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції АТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу. Просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами за період з 01 вересня 2014 року по 31 травня 2018 року та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову; стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування апеляційних вимог зазначило, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, суд не повно та не всебічно дослідив усі обставини справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Апелянт не погоджується з висновком суду в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом за період з 01 вересня 2014 року по 31 травня 2018 року в розмірі 8 082, 39 грн. Зазначив, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за кредитним договором перед відповідачем виконало в повному обсязі. Відповідач не дотримувався умов кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, що підтверджується розрахунком. Апелянт вважає, що розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, 28 лютого 2011 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № б/н на відкриття карткового рахунку та обслуговування картки, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 10 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В анкеті-заяві міститься інформація про те, що ОСОБА_1 ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, та погодився з ними. Відповідно до наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач не виконував своїх зобов`язань за кредитним договором № б/н від 28 лютого 2011 року, внаслідок чого, станом на 31 травня 2018 року, утворилася заборгованість у розмірі 114 203,10 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 5 463,92 грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 108 739,18 грн. Встановлено, що розрахунок заборгованості містить розмір відсоткової ставки. Задовольняючи частково позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції дійшов висновку, що підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 463,92 грн. та заборгованість за процентами підлягає задоволенню лише до моменту збільшення процентної ставки за користування кредитом, тобто за період з 28 лютого 2011 року по 31 серпня 2014 року включно, виходячи із відсоткової ставки в розмірі 2,5% в місяць, тобто 30 % в рік, оскільки зміна відсоткової ставки за користування кредитом без згоди відповідача є незаконною. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне. Відповідно до змісту ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається. У відповідності до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 приєднався до запропонованих АТ КБ «Приватбанк» умов договору. Як встановлено судом, відповідач ознайомився з умовами та правилами надання банківських послуг (28 лютого 2011 року), а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді та погодився з ними, що засвідчив своїм підписом (а.с. 10-11). У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може збільшене банком в односторонньому порядку.Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителів та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановленим кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. Відповідно до «Умов та правил надання банківських послуг» розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком у випадку інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку та погодження клієнта на нові умови, а також шляхом надсилання СМС-повідомлень. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що боржник вважається належно повідомленим про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом у односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника лист про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові. Як вбачається зі змісту позовної заяви та розрахунку заборгованості, розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами, станом на 28 лютого 2011 року (дата укладання договору між сторонами) становить 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Вказана відсоткова ставка діяла починаючи з 28 лютого 2011 року (дата укладання договору між сторонами) по 31 травня 2018 року. З 01 вересня 2014 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК" в односторонньому порядку збільшив процентну ставку до 34,80 %, а з 01 квітня 2015 року збільшив до 43,20%. Колегія суддів вважає, що з урахуванням збільшення відсоткової ставки банком у односторонньому порядку (ст. 1056-1 ЦК України), без повідомлення позичальника, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що стягненню підлягає заборгованість по процентам, нарахована за період з 28 лютого 2011 року (дата визначена позивачем у розрахунку заборгованості) по 31 серпня 2014 року (остання дата, коли проценти нараховувалися по відсотковій ставці 30,00% «Загальна заборгованість за процентами (накопичувальним підсумком»), що складає 1921,82 грн. Доводи апелянта про те, що розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, колегія суддів відхиляє, оскільки Банк порушив процедуру нарахування процентів, збільшивши ставку в односторонньому порядку, що суперечить укладеному між сторонами договору та цивільному законодавству. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Колегія суддів вважає, що зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає повністю, доводи апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції на законність та обґрунтованість рішення не впливають. В частині стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитом та частини процентів за користування кредитом, рішення суду сторонами не оскаржене, а тому апеляційний суд не перевіряє правильність висновків суду першої інстанції в цій частині. Враховуючи викладене, апеляційна скарга представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в особі представника Крилової Олени Леонідівни залишити без задоволення. Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді Т.О. Невідома А.А. Пікуль