Постанова 4824 № 363/1127/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2020 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Гладій С.В., за участі захисника ОСОБА_1 - адвоката Литвишка Ю.А., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 20 травня 2020 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И В: Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 20 травня 2020 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Згідно з постановою суду, 22 лютого 2020 року о 21 год. 00 хв. у Київській області в м. Вишгород, по вул. Генерала Кульчицького, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, млява мова, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з припаркованим автомобілем «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.5, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху. Не погоджуючись рішенням суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Вишгородського районного суду Київської області від 20 травня 2020 року в частині притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу цього адміністративного правопорушення, а в решті постанову залишити без змін. Як зазначає ОСОБА_1 , він в присутності двох свідків на пропозицію працівників поліції пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відмовився, що знайшло своє підтвердження в поясненнях свідків, але він не відмовлявся від проходження медичного огляду в закладах охорони здоров`я, оскільки був впевнений у своїй тверезості, але, на його переконання, матеріали провадження не містять даних щодо пропонування йому працівниками поліції пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я в присутності свідків. Вказує ОСОБА_1 і на те, що в оскаржуваній постанові не наведено жодного доказу його вини, як і не зазначені відомості про фіксування подій на нагрудну камеру працівників поліції. А тому вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, просить провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду провадження, в суд апеляційної інстанції не з`явився, неявка якого не перешкоджає апеляційному розгляду, з урахуванням і того, що його інтереси представлені адвокатом Литвишком Ю.А. Вислухавши пояснення захисника Литвишка Ю.А. на підтримку доводів апеляційної скарги поданої ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід прийти до наступного висновку. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, як указано в ст. 294 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону під час розгляду матеріалів за протоколами про адміністративні правопорушення, складених стосовно ОСОБА_1 , винність якого у порушенні ним п.п. 2.5, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху за обставин викладених в постанові, підтверджується дослідженими і оціненими у сукупності доказами в справі, за які настає відповідальність за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1 не оспорював того, що в часі, дні та місті, зазначених в протоколах про адміністративні правопорушення він дійсно, керуючи автомобілем «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з припаркованим автомобілем «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Що стосується складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнення ОСОБА_1 за цим законом до адміністративної відповідальності, то, як зазначає останній, у суду не було законних підстав для винесення такого рішення, оскільки матеріали провадження не містять докази його винуватості у вчиненні даного правопорушення. Однак, не дивлячись на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його винуватість в порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху підтверджується сукупністю досліджених доказів в справі. Так, ОСОБА_1 в суді першої інстанції пояснював, що оскільки не перебував в стані алкогольного сп`яніння, то і відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки почував себе втомленим. Разом з тим, відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 510130 від 22 лютого 2020 року, в означений день, о 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 в м. Вишгороді по вул. Генерала Кульчицького, керував автомобілем «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, млява мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2). Обставини вчиненого правопорушення, що викладені в протоколі, засвідчили свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що узгоджується з поясненнями останніх від 22 лютого 2020 року (а.с. 4, 5). Так, свідок ОСОБА_4 у власноручно викладених поясненнях від 22 липня 2020 року зазначає, що був залучений в якості свідка працівником поліції за фактом засвідчення того, що гр. ОСОБА_5 , який керував автомобілем «Опель Астра», синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння в законному порядку - «продути» прилад «Драгер» або прослідувати до медичного закладу Вишгородської ЦРЛ, від чого ОСОБА_1 категорично відмовився. Аналогічні пояснення надані і свідком ОСОБА_3 . Будь-яких підстав ставити під сумнів вказані пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - судом не встановлено, як і не наведено обґрунтування неприйняття цих пояснень в апеляційній скарзі. В матеріалах справи наявна також розписка ОСОБА_6 від 22 липня 2020 року, відповідно до якої він отримав автомобіль «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , та зобов`язується забрати ключі, доставити даний автомобіль до місця стоянки: в/ч-3027, вул. Генерала Кульчицького, 1, м. Вишгород, при цьому не передавати автомобіль і ключі до повного витверезіння ОСОБА_7 (а.с. 7). Що стосується тверджень ОСОБА_1 про те, що в постанові суду першої інстанції не наведено жодного доказу його вини, як і не зазначені відомості про фіксування подій на нагрудну камеру працівників поліції, то і ці обставини не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи. За відсутності відеозапису досліджуваних подій, в матеріалах справи наявні власноручно виконані пояснення водія автомобіля «TOYOTA», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , який, окрім обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка мала 22 липня 2020 року о 21 год., зазначив додатково про те, що водій автомобіля «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , мав ознаки сп`яніння, у зв`язку з чим він просив медосвідування винуватця ДТП - ОСОБА_1 (а.с. 22). Ці пояснення знайшли своє відображення і в поясненнях ОСОБА_8 , яка перебувала в автомобілі «TOYOTA» в якості пасажира. Так, ОСОБА_8 , описавши події дорожньо-транспортної пригоди, окремо зазначила, що водій автомобіля «OPEL ASTRA» був «дуже п`яний, з явними ознаками алкогольного сп`яніння» (а.с. 23). Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він не перебував в стані сп`яніння та були відсутні ознаки перебування його в стані алкогольного сп`яніння, - спростовуються дослідженими матеріалами справи і, в свою чергу, не впливають на висновки суду, оскільки, відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За наведеним, в сукупності, суд першої інстанції прийшов до ґрунтовного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху. Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП. З огляду на викладене, в сукупності, слід прийти до висновку, що підстав для скасування постанови суду і закриття провадження за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, не встановлено. На підставі викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 20 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік - залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.В.Гладій