Постанова Київський апеляційний суд № 363/4007/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 жовтня 2023 року м. Київ Унікальний номер справи № 363/4007/23 Суддя в суді першої інстанції: Олійник С.В. Провадження № 33/824/4497/2023 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участю секретаря судового засідання Котляр К.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 23 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - в с т а н о в и в : Постановою судді Вишгородського районного суду Київської області від 23 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Відстрочено виконання постанови в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. на строк шість місяців, тобто до 23 лютого 2024 року. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. (а.с. 14-16). Не погодившись з вказаною постановою, 30 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування вимог скарги зазначав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена. Вказував, що він не керував транспортним засобом, а сидів у машині на місці водія. Звертав увагу на те, що на відеозаписі працівників поліції не зафіксовано моменту зупинки та факту руху ОСОБА_1 за кермом автомобіля. У матеріалах справи також відсутні будь-які докази, що могли б підтвердити керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також будь-які докази про факт зупинки такого транспортного засобу. Зазначав, що відеозапис з нагрудної камери працівників поліції не може бути належним та допустимим доказом з огляду на порушення його цілісності та безперервності. Крім того, вважає, що протокол про адміністративне правопорушення також не може вважатись об'єктивним доказом по справі, оскільки він складений працівником поліції, який є зацікавленою особою. Посилався на висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 квітня 2020 року по справі № 489/4827/16, а саме що свідчення службової особи - інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху. ОСОБА_1 вказував, що свідки також є зацікавленими особами, адже, в нього стався з ними конфлікт. Крім того, пояснення свідків писав поліцейський. Звертав увагу на те, що працівниками поліції не було відсторонено його від керування транспортним засобом, що також свідчить про те, що він не керував транспортним засобом. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Апелянт ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Прокурор був належним чином повідомлений про розгляд справи апеляційним судом, до суду не прибув, проте неявка прокурора за чинним законодавством України не перешкоджає розглядові адміністративної справи (а.с. 35-39). Відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод для апеляційного перегляду справи. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступного висновку. Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку. За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 484316 від 15 липня 2023 року; рапортом інспектора ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Надточія Сергія від 15 липня 2023 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до Вишгородської ЦРЛ; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору Драгер, а також у медичному закладі Вишгородська ЦРЛ, крім того, повідомив що перед керуванням транспортним засобом випив 50 грам алкогольних напоїв; заявою ОСОБА_1 від 23 серпня 2023 року про часткове визнання вини. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 484316 від 15 липня 2023 року, о 20 год. 00 хв. в м. Вишгород по вул. Ягідна, 5-А водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Fiat» р.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1). До протоколу долучено: пояснення свідків, акт огляду, направлення на огляд водія до закладу охорони здоров`я, рапорт, відеозапис. З протоколу вбачається, що у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» зазначено, що ОСОБА_1 від підписання протоколу про адміністративне правопорушення відмовився, водночас, у графі міститься його підпис. Згідно з ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. За змістом складеного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився від підписання протоколу (а.с. 1). Протокол про адміністративне правопорушення підписаний також поліцейським, який його склав та своїм підписом підтвердив, що ОСОБА_1 були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу Драгер (а.с. 3). Також до протоколу додано направлення водія на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до Вишгородської ЦРЛ (а.с. 4). У поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказано, що 15 липня 2023 року, о 20 год. 15 хв. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я (а.с. 6-7). Пунктом 2.5. ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вимогам ст. 256 КУпАП судом не встановлено. Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук, виявлені працівниками поліції 15 липня 2023 року у ОСОБА_1 в розумінні п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - працівники поліції визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що 15 липня 2023 року о 20 год. 15 хв. на блок-посту працівники патрульної поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, при цьому, ОСОБА_1 цього факту не заперечував, відповівши, що дійсно випив 50 грамів алкоголю. З відеозапису вбачається, що працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу Драгер або проїхати до закладу охорони здоров`я, проте, ОСОБА_1 відмовився, зазначав, що факт перебування в стані алкогольного сп`яніння не заперечує. З відеозапису вбачається, що жодних заперечень щодо дій працівників поліції ОСОБА_1 не висловлював, не заперечував щодо керування транспортним засобом та не скористався своїм правом зазначити відповідні заперечення в протоколі. З відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, тому працівник поліції склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 10). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом, а лише сидів на місці водія. Апеляційний суд перевірив та відхилив такі доводи апелянта, оскільки за змістом відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, ОСОБА_1 не висловив заперечення щодо керування транспортним засобом «Fiat» р.н. НОМЕР_1 , який стояв з увімкненою аварійною сигналізацією на блок-посту, де працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували пройти огляд та склали протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 просив працівників поліції не складати протокол, а дозволити постояти на блок-посту до витверезіння. Вищенаведені пояснення ОСОБА_1 надані ним та зафіксовані нагрудною боді-камерою працівника поліції спростовують доводи апелянта, що він не керував транспортним засобом та таких заперечень під час зупинки транспортного засобу і складання протоколу ОСОБА_1 не зазначав. Відповідно до п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Оскільки у матеріалах справи міститься відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, присутність двох свідків є необов`язковою, тому апеляційний суд відхилив доводи апелянта, що пояснення свідків у справі є неналежними доказами. Також необґрунтованими є посилання апелянта на те, що відеозапис з нагрудної камери працівника поліції не може бути належним та допустимим доказом з огляду на те, що відео є неповним та неінформативним, оскільки у матеріалах справи наявний відеозапис з нагрудної камери працівника поліції на компакт-диску, на якому зафіксовано неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд і відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Долучений до матеріалів справи відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року під час проведення огляду та вимог ст. 266 КУпАП. Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_4 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відсутність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення даних про відсторонення водія від керування транспортним засобом не є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції справу розглянуто повно, об`єктивно та всебічно, а висновки суду щодо доведення винуватості ОСОБА_4 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних по справі доказах. Отже, відсутні підстави для скасування постанови Вишгородського районного ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 23 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя _________________ Б.Б. Левенець