Постанова Київський апеляційний суд № 753/23183/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № 33/824/1348/2020 Постанова винесена суддею Комаревцевою Л.В. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 травня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., за участю захисника Чубарова Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в с т а н о в и в: Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Крім того, стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. Як встановив суддя місцевого суду, ОСОБА_1 21 листопада 2019 року о 00 год. 10 хв., по пр-ту Бажана, 1-О в м. Києві керував автомобілем «ВАЗ 21033», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, підвищена жвавість мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Чубаров Д.В. просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року та провадження в справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. За позицією захисника, наявні у справі докази не підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України та відповідно наявність в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, отже висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Обґрунтовуючи апеляційній вимоги, захисник посилається на порушення працівниками поліції процедури огляду водія на стан сп`яніння, визначеної положеннями ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок) та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція). Зокрема, зазначає про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу, що підтверджується відеозаписом, а в матеріалах справи відсутнє направлення водія на огляд, що свідчить про те, що працівник поліції в установленому законом порядку на направляв ОСОБА_1 у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, як зазначає захисник, поліцейським при оформленні адміністративного правопорушення не було дотримано положень п. 11 ч. 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, оскільки не було роз`яснено ОСОБА_1 права, передбачені Конституцією України та ст. 268 КУпАП, що доводиться відеозаписом. Захисник також порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, поважність причин пропуску якого обґрунтував тим, що ОСОБА_1 не був присутнім на розгляді справи, поштою постанову не отримував, а з матеріалами справи та змістом судового рішення ознайомився 21.02.2020. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув,клопотання про відкладення розгляду справи не подав, а тому його неявка, з огляду на положення ч. ч. 5, 6 ст. 294 КУпАП, не перешкоджає апеляційному перегляду постанови судді місцевого суду. Заслухавши пояснення захисника на підтримкуапеляційних вимог та клопотання, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду апелянтом пропущений із поважних причин, оскільки розгляд справи відбувся у відсутність ОСОБА_1 , копію постанови він отримав 21.02.2020, а з апеляційною скаргою звернувся захисник 24.02.2020, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню, водночас апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП визначена адміністративна відповідальність також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, за змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Апеляційним переглядом установлено, що суддя місцевого суду при розгляді справи щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП дотримав положення процесуального закону і правильно застосував норми матеріального права. З матеріалів справи убачається, що вимоги п. 2.5 ПДР України, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виконано не було, а тому суддя місцевого суду дійшов правильного висновку про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такий висновок підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 262389 від 21 листопада 2020 року, який складений уповноваженою на те особою за участі двох свідків та ОСОБА_1 , а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Зокрема, в протоколі вказані відомості щодо часу та місця керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зазначені виявлені у нього поліцейським ознаки наркотичного сп`яніння та дії водія щодо ухилення від огляду. При цьому твердження захисника про порушення процесуальних прав ОСОБА_1 суперечить змісту протоколу, з якого слідує, що останньому були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що свідчить його підпис у протоколі, а своїм правом щодо надання пояснень по суті правопорушення ОСОБА_1 не скористався (а.с. 1). Не викликають жодних сумнівів у їх достовірності письмові поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за змістом яких 21 листопада 2019 року о 00 год. 20 хв. в їх присутності водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі відмовився (а.с. 2). Підтверджуються фактичні обставини правопорушення також відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського, з якого вбачається, що працівник поліції двом свідкам повідомив причину зупинки водія ОСОБА_1 та виявлені в нього ознаки наркотичного сп`яніння, після чого запропонував водію пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога та роз`яснив наслідки відмови, але ОСОБА_1 від огляду відмовився (а.с. 3). Доводи захисника про те, що в порушення вимог ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції водію не було запропоновано пройти огляд на місці із застосуванням спеціального технічного засобу, не заслуговують на увагу, оскільки у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, визначені в пункті 4 розділу I Інструкції, про що зазначено в протоколі, отже огляд повинен був проводитися виключно в закладі охорони здоров`я відповідно до п. 12 розділу ІІ згаданої Інструкції, проте ОСОБА_1 від такого огляду відмовився, що й утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Що стосується направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке відсутнє в матеріалах справи, що, на думку захисника, є істотним порушення вимог законодавства, то такі твердження є безпідставними, оскільки доказами у справі доведено, що ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а тому, враховуючи, що законом не передбачено примусове доставляння водія до закладу охорони здоров`я, у поліцейського не було достатніх підстав для оформлення письмового направлення ОСОБА_1 на такий огляд, який за змістом ст. 266 КУпАП проводиться виключно в присутності поліцейського. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновки судді місцевого суду в постанові від 13 лютого 2020 року відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на належних і допустимих у розумінні ст. 251 КУпАП доказах, отже судове рішення постановлено з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП та відсутні законні підстави для його скасування із закриттям провадження в справі, як про це просить захисник. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із санкції зазначеної матеріальної норми та в межах строків, передбачених ст. 38 КУпАП. За вказаних обставин апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, п о с т а н о в и в: Поновити захиснику ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року. Апеляційну скаргу захисника Чубарова Дениса Вікторовича залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.П. Павленко