Постанова 4808 № 351/154/20

Справа № 351/154/20 Провадження № 22-ц/4808/844/20 Головуючий у 1 інстанції Сегін І. Р. Суддя-доповідач Василишин П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 серпня 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: судді-доповідача Василишин Л.В., суддів: Максюти І.О., Матківського Р.Й. секретаря Бойчука Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_1 на рішення Снятинського районного суду від 18 травня 2020 року у складі судді Сегіна І.Р.. ухвалене у м.Снятин, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку,- в с т а н о в и в: У січні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вищевказаним позовом. Свої вимоги позивач мотивувала тим, що з 11.04.2019 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з відповідачем не склалося і на даний час вони проживають окремо. Син проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Позивачка знаходиться у відпустці по догляду за сином до досягнення ним трирічного віку, тому не має змоги працювати та належним чином самостійно забезпечити сину належне утримання. Просила суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 2000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення ним повноліття, а також аліменти на її утримання до досягнення сином трирічного віку у розмірі 1000 грн. РішеннямСнятинського районного суду від 18 травня 2020 року позов задоволено частково. Вирішено стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1500 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на утримання дружини - ОСОБА_2 у розмірі 500 грн. щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку. В решті позову відмовлено. Стягнення аліментів розпочато з 23.01.2020 року. У відповідності зі ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на утримання позивачки ОСОБА_2 Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 630 грн. 60 коп. судового збору. ОСОБА_1 на рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт повністю не погоджується з рішенням суду щодо стягнення з нього аліментів на утримання позивачки та частково не погоджується з рішенням в частині стягнення аліментів на утримання сина в розмірі 1500 грн. Обгрунтовуючи скаргу, ОСОБА_1 зазначив, що з доходів отримує лише державну соціальну допомогу як особа з інвалідністю ІІІ групи, розмір якої станом на 01.01.2020 року становить 982,8 грн. Відповідно до ч.2 ст.84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Враховуючи вказані обставини, апелянт вважає необгрунтованим висновок суду щодо його матеріальної спроможності утримувати позивачку. В частині стягнення аліментів на утримання дитини, апелянт просить у відповідності до положень ст.182 СК України, врахувати стан його здоров`я та рівень доходів. З наведених підстав ОСОБА_1 просив скасувати оскаржуване рішення, відмовити у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення з нього аліментів на утримання дружини, а в частині стягнення аліментів на утримання дитини просив стягувати аліменти з державної соціальної допомоги, що виплачується ОСОБА_1 як особі з інвалідністю ІІІ групи, в розмірі 50% від суми цієї допомоги. В засідання апеляційного суду сторони нез`явилися. Вислухавши доповідача, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги. Відповідно до ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольняючи позов частково та стягуючи з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1500 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, суд першої інстанції виходив із положень сімейного законодавства щодо обов`язку батьків утримувати неповнолітніх дітей. При цьому суд зіслався на те, що відповідач є інвалідом ІІІ групи і йому протипоказана важка праця. В частині стягнення аліментів на утримання дружини в розмірі 500,0 грн. щомісячно, суд керувався приписами ч.1 ст.75 СК України, ч. 2, 3 ст. 84 СК України. Колегія суддів частково погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Відповідно до ст.18 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991року), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. За приписами ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу. За змістом ст.ст.180, 181 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Переглядаючи справу, колегія суддів звертає увагу на такі обставини справи. Матеріалами справи встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4). Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають окремо. За даними довідки про склад сім`ї Устянської сільської ради від 16.01.2020р. неповнолітній ОСОБА_3 , 2019 р.н., проживає та перебуває на утриманні матері ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , (а.с.6). Із довідки до акту огляду МСЕК № 393257 слідує, що у відповідача ОСОБА_1 третя група інвалідності, пов`язана із протипоказаннями щодо роботи із тривалою ходою та переохолодженням (а.с.15). Відповідно до довідки КНП «Городенківська ЦРЛ» від 03.02.2020р. відповідач ОСОБА_1 знаходиться на «Д» обліку та являється інвалідом ІІІ групи, діагноз: обпітеруючий тромбофлебіт судин обох н/к, потребує постійного лікування та протипоказана праця з довготривалим стоянням та важка фізична праця (а.с.16). Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Городенківської РДА № 123 відповідач отримує державну соціальну допомогу інвалідам 2 групи, в період з серпня 2019р. по січень 2020 р. включно ним отримано 9532 грн. (а.с.24). Відповідно до квитанцій АТ ПриватБанк від 13.12.2019р., 16.01.2020р. відповідачем сплачено кошти на утримання сина в розмірі по 854, 27 грн. (а.с.20). Згідно квитанцій Аптек від 13.12.2019р., 20.12.2019р., 24.12.2019р., 27.12.2019р., 10.01.2020р., 17.01.2020р. та ін. відповідачем ОСОБА_1 придбано дитячі продукти харчування: пюре, йогурти та ін. (а.с.21,22,23). За приписами ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Згідно ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Згідно ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН Про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Виходячи зі встановлених, на підставі поданих сторонами доказів, фактичних обставин справи та вищевказаних норм матеріального права, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог про стягнення аліментів з відповідача у розмірі 1500,0 грн. Відповідач не надав суду доказів, які відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України доводили б, що він в силу матеріального становища та стану здоров`я повністю не спроможний сплачувати аліменти в розмірі, визначеному судом першої інстанції. Суд враховує те, що відповідач є інвалідом ІІІ групи та отримує у зв`язку з цим державну соціальну допомогу. Однак апеляційний звертає увагу на те, що з представлених апелянтом медичних довідок вбачається, що третя група інвалідності ОСОБА_1 пов`язана із протипоказаннями щодо роботи з тривалою ходою та переохолодженням (а.с.15) та з довготривалим стоянням і важка фізична праця (а.с.16). Водночас доказів про повне медичне протипоказання працювати апелянтом не представлено. Відтак доводи апеляційної скарги про те, що апелянт не має можливості працювати та відповідно заробляти кошти на утримання дитини на увагу не заслуговують, оскільки не звільняють його від обов`язку утримувати доньку в обсязі, необхідному та достатньому для забезпечення її розвитку. З огляду на зміст апеляції, обставина щодо відсутності роботи є тимчасовою, що не може розцінюватися як підстава для стягнення суми, яку визнає апелянт. Тому враховуючи встановлені обставини щодо матеріального становища обидвох сторін, обов`язок батьків спільно брати участь у вихованні та утриманні дітей, апеляційний суд вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1500,0 грн. Переглядаючи спір в апеляційному порядку в частині стягнення аліментів на утримання дружини, колегія суддів звертає увагу на наступне. Відповідно до ст.84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі (ч.ч.1,2 ст.77 СК України). Згідно ч.1 ст.80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Задовольняючи частково позов в цій частині, суд першої інстанції зіслався на те, що з позивачкою проживає дитина, яка не досягла трьох років, а тому вона на підставі ст.84 СК України має право на отримання аліментів від чоловіка, батька дитини. При цьому, судом не взято до уваги положення ч.4 ст.84 СК України про те, що право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, але за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. З огляду на розмір отримуваної відповідачем соціальної допомоги в середньому 1638грн., яка як вбачається з матеріалів справи, є єдиним його доходом та наявність обов`язку щодо сплати аліментів на дитину, такі обставини вказують на відсутність можливості надавати матеріальну допомогу дружині. Інших доказів про таку спроможність, наявність інших доходів та активів стороною позивача не представлено. Відповідно до ст.12, ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76). Враховуючи вищенаведені обставини, апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність позивачкою обставини щодо фінансової спроможності відповідача надавати їй матеріальну допомогу у формі аліментів на підставі ст.84 СК України. Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Розглянувши справу в межах заявленого позову та в межах доводів апеляційної скарги, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів на дружину з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині. В решті рішення суду слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382,383 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Рішення Снятинського районного суду від 18 травня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дружини - ОСОБА_2 у розмірі 500 грн. щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дружини до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку відмовити. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 04 серпня 2020 року. Суддя-доповідач: Василишин Л.В. Судді: Максюта І.О. Матківський Р.Й.