Постанова 4817 № 596/625/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 596/625/25Головуючий у 1-й інстанції Цвинтарна Т.М. Провадження № 22-ц/817/586/26 Доповідач - Хома М.В. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 червня 2026 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючої - Хома М.В. суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тесля Петро Олексійович, на заочне рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 липня 2025 року, постановлене суддею Цвинтарною Т.М. у справі №596/625/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,- В С Т А Н О В И В: У травні 2025 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання чотирьох неповнолітніх дітей. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що з 14 лютого 2012 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . В зареєстрованому шлюбі у них народилось четверо дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти фактично проживають з позивачкою, батько не надає коштів на придбання для дітей продуктів харчування, одягу, взуття, ліків та інших речей першої необхідності. Позивачка не має можливості самостійно забезпечити належний матеріальний стан дітям, оскільки троє дітей мають інвалідність з дитинства та потребують її присутності вдома. Відповідач працездатного віку, має задовільний стан здоров`я, а тому здатний забезпечити матеріальне утримання дітей. Просила стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн на кожну дитину з моменту пред`явлення позову і до досягнення повноліття. Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області (заочним) від 21 липня 2025 року позов задоволено. Вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 07 травня 2025 року і до досягнення дітьми повноліття. Здійснено розподіл судових витрат. Допущено стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць до негайного виконання. Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 20 лютого 2026 року поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 липня 2025 року. В задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 липня 2025 року відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Тесля П.О. просить змінити рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 липня 2025 року, визначити розмір аліментів на утримання кожної дитини у твердій грошовій сумі по 2000 грн щомісячно замість 2500 грн. Посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, недоведеність встановлених судом обставин, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що відповідачем були надані докази поважності причин неявки в судові засідання та докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема щодо його матеріального становища, стану здоров`я, відсутності нерухомого майна та земельних ділянок у власності, а також перебування на його утриманні матері похилого віку. Зазначає, що зазначені обставини не були належним чином враховані судом першої інстанції як при вирішенні питання про перегляд заочного рішення, так і при визначенні розміру аліментів. У відзиві ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, вказує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження його матеріального стану, доводи є формальними і такими, що не відповідають встановленим обставинам. Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, врахувавши, що відповідач є працездатним, його стан здоров`я задовільний, інших утриманців, крім дітей, не має, приймаючи до уваги інтереси дітей та забезпечення їх гармонійного розвитку, розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов`язку батьків щодо утримання дітей, матеріальне становище сторін, суд прийшов до висновку про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі по 2500,00 грн на кожну дитину. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Обставини справи. ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 14 лютого 2012 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Заводською селищною радою Чортківського району Тернопільської області 14 лютого 2012 року. В зареєстрованому шлюбі у них народилось четверо дітей: - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 21 вересня 2012 року Заводською селищною радою Чортківського району Тернопільської області, актовий запис № 25; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 25 липня 2017 року Заводською селищною радою Чортківського району Тернопільської області, актовий запис № 05; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого 05 січня 2021 року Заводською селищною радою Чортківського району Тернопільської області, актовий запис № 03; - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого 18 травня 2023 року Чортківським відділом державної режстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №

132. Позивачка ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 в такому складі сім`ї: ОСОБА_5 син, ОСОБА_3 син, ОСОБА_4 дочка, ОСОБА_6 дочка, ОСОБА_8 мати, що підтверджується довідкою про склад сім`ї №238, виданою Гримайлівською селищною радою Чортківського району Тернопільської області 03 вересня 2024 року. Відповідач ОСОБА_1 проживає окремо від позивачки з дітьми, за адресою АДРЕСА_2 . Діти сторін по справі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дітьми з інвалідністю, що підтверджується копіями посвідчення серії НОМЕР_6 , посвідчення серії НОМЕР_7 , посвідчення серії НОМЕР_8 . Їхнім законним представником є ОСОБА_2 . Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права. Статтею 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно з ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Частиною 2 ст.150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, тобто, вони обидва повинні нести обов`язок належного забезпечення своїй дитині належних умов для життя та гармонійного розвитку. Згідно з ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містить незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини. При цьому, частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги обов`язок обох батьків утримувати до повноліття своїх дітей, керуючись інтересами дитини, яка має право на достойний рівень матеріального забезпечення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на дітей у розмірі 2 500 грн на кожну дитину. Колегія суддів вважає, що такий розмір аліментів на утримання дітей буде необхідним та достатнім для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Доводи апеляційної скарги про скрутне матеріальне становище, відсутність нерухомого майна та земельних ділянок, а також необхідність надання допомоги матері похилого віку самі по собі не спростовують встановленого законом обов`язку щодо утримання власних дітей та не свідчать про неможливість виконання такого обов`язку у визначеному судом розмірі. Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що встановлений судом розмір аліментів є об`єктивно непосильним для нього або що його матеріальний стан істотно погіршиться при сплаті аліментів у визначеному судом першої інстанції розмірі. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом, що саме по собі не є підставою для скасування або зміни судового рішення. Твердження апеляційної скарги про те, що суд не надав оцінки поданим відповідачем доказам спростовуються змістом оскаржуваного судового рішення та ухвали про перегляд заочного рішення, у яких наведено мотиви рішення, зазначено встановлені обставини справи та правові норми, які суд застосував при вирішенні спору. Незгода сторони з висновками суду не свідчить про відсутність мотивування судового рішення. Доводи апеляційної скарги про неповне з`ясування обставин справи, недоведеність встановлених судом обставин, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є загальними, не містять посилань на конкретні порушення, які могли б вплинути на правильність вирішення спору, а тому не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваних судових рішень. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тесля Петро Олексійович - залишити без задоволення. Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 липня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 15 червня 2026 року. Головуюча М.В. Хома Судді Б.О. Гірський Н.М. Храпак