Постанова Сумський апеляційний суд № 592/7190/20

Справа №592/7190/20 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Катрич О. М. Номер провадження 33/816/365/20 Суддя-доповідач Литовченко Н. О. Категорія 126 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2020 року суддя Сумського апеляційного суду Литовченко Н. О. ,за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Дубровної В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 червня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підданий адміністративному стягненню за ч.3 ст.126 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 червня 2020 року ОСОБА_1 був підданий адміністративному стягненню за ч.3 ст.126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 3 місяці, у зв`язку із тим, що він 07 червня 2020 року о 09-00 год. в м. Суми, по вул. Іллінська, 7А, керував автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом, відповідно до постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 26 березня 2019 року, за що передбачена відповідальність ч.3 ст.126 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі закрити. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 вказує на те, що судом першої інстанції належним чином не встановлені обставини даного правопорушення, зокрема, суд не переконався у наявності виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 , зазначеного у протоколі щодо нього та не встановив чи отримував він постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом. При цьому, апелянт зазначає, що виконавчого провадження, зазначеного поліцейськими в протоколі, взагалі не існує, оскільки заборгованість по аліментах у розмірі 37631,33 грн. ним погашена у повному обсязі. Також ОСОБА_1 зазначає, що він працює водієм, тому у разі позбавлення його права керування транспортним засобом він втратить джерело до існування, не зможе сплачувати борги по аліментах, утримувати свою родину та допомагати хворій матері. Апелянт скаржиться й на порушення його права на захист, оскільки він не був повідомлений належним чином про час та дату розгляду даного провадження і воно було розглянуто за його відсутності, що позбавило можливості надати суду свої пояснення. Крім того, про прийняття судом оскаржуваної постанови йому стало відомо 07 липня 2020 року, що підтверджується копією поштового конверта з відтиском поштової печатки, тому просив поновити йому строк апеляційного оскарження постанови суду, пропущений з поважних причин. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Дубровної В.В. на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи суддею 26 червня 2020 року був здійснений без участі ОСОБА_1 , при цьому апелянт у доводах своєї апеляційної скарги зазначає, що копію постанови отримав 07 липня 2020 року. Зі штампу суду вбачається, що апеляційна скарга подана 17 липня 2020 року, тобто у межах десятиденного строку, передбаченого законом для подачі апеляційної скарги на постанову судді з того часу, як апелянт отримав постанову суду. За таких обставин, вважаю за можливе поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки він був пропущений з поважних причин. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Однак, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, суд всупереч вимог зазначених статей закону, суд першої інстанції вказаних вимог закону в повному обсязі не дотримався. Так, встановлені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини його вчинення, які були покладені суддею в основу рішення, не були належним чином перевірені судом, шляхом дослідження інших доказів. Частина 3 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив свою позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпція факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом». Висновки суду про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на протоколі про адміністративне правопорушення відносно нього, згідно зі змістом якого 07 червня 2020 року о 09-00 год. в м. Суми, по вул. Іллінська, 7А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом від 16.03.208, провадження №3359160046761487, за що передбачена відповідальність ч.3 ст.126 КУпАП. Разом з тим, з наявної у матеріалах справи копії постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами вбачається (а.с.2), що вона датована іншою датою (26.03.2019) та їй присвоєно інший номер (ВП № 46761487), а виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого листа № 2-4511/03, що також суперечить вказаному в протоколі номеру провадження. Таким чином, зпівставивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та постанову державного виконавця щодо тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення не була доведена поза розумним сумнівом, оскільки судом першої інстанції було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі зовсім іншої постанови державного виконавця, ніж вказано у протоколі. Крім того, вважаю, що розгляд даної адміністративної справи без участі ОСОБА_1 позбавив його можливості надати особисті пояснення з приводу адміністративного правопорушення та подати суду докази у справі про адміністративне правопорушення відносно нього, що призвело до порушення його права на захист. Таким чином, суддею при винесенні постанови було поверхово та неповно досліджено матеріали справи, не враховано усіх обставин справи. Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. Враховуючи вищевикладене та відповідно до чинного законодавства України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 також тлумачаться на його користь. Відповідно до ч. 8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність прийнятої суддею постанови щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, у зв`язку з чим вказане судове рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю. Керуючись ст.294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 червня 2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 червня 2020 року відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.126 КУпАП скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуЛитовченко Н. О.