Постанова Донецький апеляційний суд № 233/8654/19

Єдиний унікальний номер 233/8654/19 Номер провадження 22-ц/804/1703/20 Номер провадження 22-ц/804/1703/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 серпня 2020 року Донецький апеляційний суд в складі колегії: судді-доповідача: Новікової Г.В. суддів: Гапонова А.В., Тимченко О.О., за участю секретаря Кіпрік Х.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 лютого 2020 року (ухваленого під головуванням судді Мартишевої Т.О. у м. Костянтинівка Донецької області, повний текст складено 26 лютого 2020 року) у цивільній справі №233/8654/19 за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання виплатити суми недоотриманої пенсії у порядку спадкування за законом, - В С Т А Н О В И В: У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 ,яка з 01 серпня 2014 року перебувала на обліку у Костянтинівсько-Дружківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за віком та як внутрішньо переміщена особа. Пенсії за період з 01 серпня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із проведенням антитерористичної операції її мати не отримувала. Тому після смерті матері залишилась спадщина у вигляді недоотриманої пенсії за період з 01 серпня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1. У встановленому порядку позивачем у нотаріальній конторі отримано свідоцтво про право на спадщину за законом на суму, повідомлену відповідачем - 35 439,63 грн., що складається з сум недоотриманої пенсії матір`ю позивачки. 23 травня 2019 року представником позивачки отримано у поштовому відділенні суму недоотриманої пенсії у розмірі 35 352,67 грн., при цьому у разовому дорученні відповідачем зазначено період виплати з 01 травня 2016 року по 01 квітня 2018 року, тобто не зараховано суми недоотриманої пенсії за увесь період, починаючи з 01 серпня 2014 року. Просила стягнути з відповідача на її користь суму недоотриманої пенсії, яка належала її матері ОСОБА_2 , за період часу з 01 серпня 2014 року ІНФОРМАЦІЯ_1 в повному обсязі з урахуванням суми, виплаченої в розмірі 35 352,67 грн.. Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 24 лютого 2020 року позовні вимоги задоволені частково: зобов`язано Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити на користь позивача недотриману пенсію, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , за період з 01 серпня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 86,96 грн.; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768,40 грн. . Апеляційна скарга Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області ухвалою Донецького апеляційного суду від 24 липня 2020 року повернута апелянту як неподана у зв`язку із не усуненням недоліків. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає оскаржуване рішення таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Судом першої інстанції не правильно відмовлено з тих причин, що ОСОБА_2 не нараховувалася пенсії за життя за період з 01.08.2014 року по 30.04.2016 року. Вважає,що зупинення виплати пенсії на підставі списків, отриманих в порядку обміну інформацією з УСЗН не передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім того, пунктом 12 постанови КМУ від 05.06.2016 року №365 передбачено зупинення саме соціальних виплат, а не пенсій. Тому вважає, що відповідач порушив Конституційні права її матері на отримання пенсії за життя. Позиція відповідача щодо того, що сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 визначається з урахуванням положень ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а отже відповідно до розміру виплат на які пенсіонер мав право за життя, але не отримав за минулий час, однак не більше ніж на три роки до дня звернення за отриманням пенсії є помилковою. Крім того стаття не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки вини ОСОБА_2 в неотриманні пенсії не має. Також не може бути застосована і ст. 46 України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки її мати - власник пенсії померла. Враховуючи зазначене на думку позивача при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст.1227 ЦК України та ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки не отримана її матір`ю пенсія входить до складу спадщини. При цьому остання стаття немає словосполучення «нарахована пенсія». Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. В судове засідання, проведене в режимі відеоконференції з Костянтинівським міськрайонним судом, з`явилися представник ОСОБА_1 за дорученням-ОСОБА_7 та представник Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за дорученням - Ошовська О.В .. Позивачка ОСОБА_1 зареєстрована в м. Жданівка Донецької області, в населеному пункті, на території якого відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження і поштовий зв`язок з яким відсутній. Відповідно до ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» від 12 серпня 2014 року №1632-VII у випадку коли остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Повідомлення для ОСОБА_1 про дату, час, та місце судового засідання із посиланням на веб-адресу ухвали суду про призначення справи до розгляду в Єдиному державному реєстрі судових рішень, оприлюднено на офіційному веб-сайті Донецького апеляційного суду 10.06.2020 року, тобто із дотриманням строку встановленого ч.1 ст. 1-1 зазначеного закону. (а.с.92). Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Крім того в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить розглядати справу за її відсутності (а.с.74) Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що спадкоємець має право на отримання пенсії, що залишилась після смерті спадкодавця, яка не була виплачена за її життя, без будь-яких часових обмежень у розмірі, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, та Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області було не в повному обсязі виплачено позивачеві спадщину в вигляді недоотриманої її матір`ю ОСОБА_2 за життя пенсії. Такий висновок відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть. Після смерті ОСОБА_2 спадкоємцями є чоловік- ОСОБА_5 та донька померлої, кожен по 1/2 частині спадщини, яка складається із недоотриманої пенсії у сумі 35439,63 грн., яка знаходиться у Костянтинівсько-Дружківському об`єднаному управлінні Пенсійного Фонду України Донецької області та яка належала спадкодавцю,що підтверджується довідкою, виданою 21.05.2019 року Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного Фонду України Донецької області. Державним нотаріусом Сьомої донецької державної нотаріальної контори Дубінською Л.І. ОСОБА_1 видано 22 травня 2019 року свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті її матері ОСОБА_2 на ? частини спадщини, яка складається з недоотриманої пенсії у сумі 35439,63 грн. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 .. Згідно разового доручення Костянтинівського УПФУ №914680300364/89 від 23 травня 2019 року позивачці ОСОБА_1 було виплачено призначену за життя її матері пенсію в сумі 35352,67 грн., що не оспорюється позивачем. В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що вона є спадкоємицею після смерті її матері ОСОБА_6 та має право на не отриману нею за життя пенсію за період з 01.08.2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням частково виплаченої їй суми 35352,67 грн.. Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України). Проте, існують такі спадкові права, які можуть переходити у порядку спадкування, але їхній перехід може бути обмежений на підставі прямої вказівки закону. Так у відповідності до статті 1227 ЦК України, згідно з якою суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя (виплати нараховані, але не отримані спадкодавцем), передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. При вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини. Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 243/2404/19-ц та у справі №431/6232/18-ц від 14.04.2020 року. Відповідно до статті 1300 ЦК України зміни до свідоцтва про право на спадщину можуть бути внесені нотаріусом або в сільських населених пунктах - уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини лише за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину. На вимогу одного із спадкоємців зміни до свідоцтва про право на спадщину можуть бути внесені за рішенням суду. У зазначених випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину. Відповідно до статті 1301 ЦК України якщо буде встановлено, що особа, якій видане свідоцтво про право на спадщину, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом, свідоцтво про право на спадщину за рішенням суду визнається недійсним. На час розгляду справи апеляційним судом свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видано ОСОБА_1 , недійсним не визнано і таких позовних вимог не заявлялося. Оскільки свідоцтво про право на спадщину є діючим, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач має обов`язок здійснити ОСОБА_1 виплату недоотриманих пенсійних виплат у сумі 86,96 грн., що належали ОСОБА_6 та на час її смерті зберігалися у Костянтинівсько-Дружківському об`єднаному управлінні Пенсійного Фонду України Донецької області, так як спадщина складалася з недоотриманої пенсії у сумі 35439,63 грн. і із якої було відповідачем виплачено лише 35352,67 грн.. Також суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що положення частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину Посилання на те, що відповідачем безпідставно не нараховувалася ОСОБА_6 пенсія за період з 01.08.2014 року по 30.04.2016 року і яка повинна була ввійти до складу спадщини є безпідставними. Як зазначено у відзиві на позовну заяву Костянтинівсько-Дружківським об`єднаним управлінням Пенсійного Фонду України Донецької області пенсійна справа ОСОБА_6 взята на облік в лютому 2015 року і з цього часу до 30.04.2016 року виплати не нараховувалися. Дії управління ні ОСОБА_6 за життя , ні спадкоємцями не оскаржувалися, а в послідуючому свідоцтво про право на спадщину також не було оспорене. За таких обставин у суду першої інстанції при розгляді позову про стягнення суми недоотриманої пенсії в порядку спадкування, не було підстав для перевірки правильності зазначеного в свідоцтві про право на спадщину розміру спадщини. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права. Інші наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновкам суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення немає. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покладаються на неї. Керуючись ст. ст.368, 375, 382,384 ЦПК України, апеляційний суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду від 24 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 05 серпня 2020 року. Судді: