Постанова Вінницький апеляційний суд № 232/3672/12
від 05.08.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 232/3672/12 Провадження № 22-ц/801/1437/2020 Категорія: 43 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В. Доповідач:Сопрун В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2020 рокуСправа № 232/3672/12м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі: головуючого Сопруна В.В., суддів Берегового О.Ю., Марчук В.С., за участю секретаря судового засідання Богацької О.М., за участю сторін: ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , представників ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №232/3672/12 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Вінницька міська рада, Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про виділ в натурі частки із спільного майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки майна зі спільної часткової власності, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2020 року про призначення експертизи, яка постановлена суддею Ан О.В. в приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області, о 14 год 13 хв, повний текст складено 25 травня 2020 року, в с т а н о в и в: В листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із спільного майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою. В січні 2013 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із спільного майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 січня 2013 року зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом. ОСОБА_1 просила суд: 1) виділити їй в натурі у власність 33/100 частки будинковолодіння АДРЕСА_1 , в тому числі приміщення у житловому будинку, значеному на плані літерою «А»,: кухню 1-2 площею 4,9 кв.м.; кімнату 1-3 площею 9,8 кв.м.; кімнату 1-4 площею 16,0 кв.м.; вольєр К; погріб з шиєю Ж; сараї Г, г; та відповідна частина огорожі № 1-3; 2) встановити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 при якому ОСОБА_1 у постійне користування виділяється частина цієї земельної ділянки, площа якої відповідає розміру належної їй частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за цією ж адресою (33 / 100 частки). ОСОБА_3 просила суд: 1) виділити їй в натурі 67/100 частки у спільній частковій власності на житловий будинок за АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, а саме: частину житлового будинку «А» площею 38,5 кв.м. (приміщення №2: кухню 2-1 площею 5,9 кв.м.; кімнату 2-2 площею 7,1 кв.м.; кімнату 2-3 площею 9,9 кв.м.; кімнату 2-4 площею 15,6 кв.м.); прибудову незакінченого будівництва «А1»; сарай «В»; погріб «Е»; убиральню «М»; навіс «Л»; огорожу № 1; ворота з хвірткою № 2; вигрібну яму № 4; 2) стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію в сумі 31433 грн за відхиленням фактичного розміру частки у спільному майні від частки, визначеної правовстановлюючими документами. 22 січня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду клопотання про призначення експертизи (т.6 а.с.5), просив призначити судову комплексну будівельно-технічну та земельну експертизу проведення якої доручити спеціалістам ТОВ «Консалтинг центр Професіонал» та на вирішення яких поставити наступні питання: 1) Визначити можливі варіанти виділу в натурі 33/100 часток будинковолодіння за АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_1 , в тому числі наступних приміщень, якими вона фактично користується: у житловому будинку, позначеному на плані літерою «А», кухні 1-2 площею 4,9 кв.м.; кімнати 1-3 площею 9,8 кв.м.; кімнати 1-4 площею 16,0 кв.м.; а також вольєра К; погріб з шиєю Ж; сараїв Г, г; та відповідної частини огорожі № 1-3; 2) Визначити можливі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованою за АДРЕСА_1 при яких у користування ОСОБА_1 переходить частина цієї земельної ділянки, площа якої відповідає розміру належної останній частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за цією ж адресою (33/100 частки). Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2020 року клопотання задоволено, призначено судову комплексну будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу. Провадження у справі на період проведення експертизи зупинено. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною, необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права. Просив ухвалу суду про призначення експертизи скасувати та відмовити в задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення експертизи у зазначеній цивільній справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що справа перебуває в провадженні суду з 2012 року, у якій було проведено чотири судових експертизи. Вважає безпідставне та необґрунтоване призначення ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2020 року комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи призведе до затягування розгляду справи на тривалий час. Крім того, зазначив, що в оскаржуваній ухвалі, суд першої інстанції не обґрунтував, які сумніви в їх правильності викликають попередні висновки експертів. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав. Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості. Висновки суду першої інстанції зроблені без урахування всіх обставин справи, та з порушенням норм процесуального права. 22 січня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду клопотання про призначення експертизи (т.6 а.с.5), на вирішення яких поставити наступні питання: 1) Визначити можливі варіанти виділу в натурі 33/100 часток будинковолодіння за АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_1 , в тому числі наступних приміщень, якими вона фактично користується: у житловому будинку, позначеному на плані літерою «А», кухні 1-2 площею 4,9 кв.м.; кімнати 1-3 площею 9,8 кв.м.; кімнати 1-4 площею 16,0 кв.м.; а також вольєра К; погріб з шиєю Ж; сараїв Г, г; та відповідної частини огорожі № 1-3; 2) Визначити можливі варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою, розташованою за АДРЕСА_1 при яких у користування ОСОБА_1 переходить частина цієї земельної ділянки, площа якої відповідає розміру належної останній частки у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за цією ж адресою (33/100 частки). Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2020 року клопотання про призначення комплексної експертизи було задоволено. За правилами ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Відповідно до ч.1 ст.102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Згідно ч.1 ст.104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Таким чином, за змістом наведених норм, при призначенні експертизи у справі, суд бере безпосередню участь у визначенні та формулюванні питань, які ставляться експерту для вирішення. При цьому, суд враховує право сторін запропонувати питання, які на їхню думку, потребують вирішення, а також бере до уваги заперечення сторін щодо тих чи інших питань. Відповідно до наведеної норми ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Як вбачається з матеріалів справи, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи Подільського центру судових експертиз №1341 від 25 квітня 2013 року (т.1 а.с.62 - 76), призначеної на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 15 лютого 2013 року (т.1 а.с.57 - 58), пропонується виділити в натурі наступні приміщення житлового будинку, господарські будівлі та споруди: Співвласнику 33/100 часток будинковолодіння ОСОБА_1 пропонується виділити: частину житлового будинку «А» пл.25,8 м.кв., а саме кімната 1-3 пл.9,8 м.кв., кімната 1-4 пл.16,0 м.кв.; частину прибудови «а2» пл.4,9 м.кв., а саме кухня 1-2 пл.4,9 м.кв.; сарай «Г»; сарай «г»; погріб з шиєю «Ж»; 33/100 частини огорожі №1; огорожу №3; вольєр «К». Співвласнику 67/100 часток будинковолодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 пропонується виділити: частину житлового будинку «А» пл.38,5 м.кв., а саме кухня 2-1 пл.5,9 м.кв., кімната 2-2 пл.7,1 м.кв., кімната 2-3 пл.9,9 м.кв., кімната 2-4 пл.15,6 м.кв.; сарай «В»; погріб з шиєю «Е»; убиральню «Д»; 67/100 частин огорожі №1; ворота з хвірткою №2. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи ВВ КНДІСЕ №742/743/744/14-21 від 14 жовтня 2014 року (т.2 а.с.2 - 28), призначеної на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 16 січня 2014 року (т.1 а.с.217 - 220), можливий варіант виділу в натурі частки, наближеної до 67/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_3 , в тому числі наступних приміщень, якими вона фактично користується, а саме: квартира №2 загальною площею 38,5 м. кв., що знаходиться в житловому будинку під літ. «А » і складається з: приміщення кухні площею 5,9 м .кв. (позначене на плані БТІ 2-1 ); приміщення кімнати площею 7,1 м. кв . (позначене на плані БТІ 2-2 ); приміщення кімнати 9,9 м.кв. (позначене на плані БТІ 2-3); приміщення кімнати 15,6 м.кв. (позначене на плані БТІ 2-4). Господарські будівлі: літ. «А1» прибудова (незакінчене будівництво), площею 53,1 м.кв. - дозвіл виконавчого комітету Вінницької міської ради на індивідуальне будівництво №02-694 від 16 жовтня 1991 року; сарай літ. «В», площею 12,7 м.кв.; погріб з шиєю літ. «Е», площею 4,3/7,8 м.кв.; убиральня літ. «Д», площею 0,9 м.кв.; Ѕ частина огорожі №1; Ѕ частина воріт з хвірткою №2; Ѕ частина огорожі №3; без урахування самочинно збудованих будівель: Фундаменти «Ф» та «Ф1», площами 33,6 м.кв. та 20,2 м.кв. відповідно, наданий у дослідницькій частині висновку та відображений у додатках до висновку (див. стор.22 - 29 дослідницької частини висновку та додатки 1,2 до висновку). Виділена в натурі частка співвласника ОСОБА_3 , якою вона фактично користується, більша ніж розмір її частки - 67/100 у праві часткової власності в домоволодінні АДРЕСА_1 . Відступ від частки 67/100 ОСОБА_3 в одиницях ринкової вартості становить на 36906,50 грн більше. Площа, якою фактично користується ОСОБА_3 менша ніж площа, яка належить їй, як власнику 67/100 часток на 4,6 м.кв., без урахування площі приміщень прибудови літ. «А1» (незавершене будівництво) (див. стор. 28, 29 дослідницької частини висновку). Згідно висновку експертів за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи ВВ КНДІСЕ №1262/1263/1264/15-21 від 11 лютого 2016 року (т.3 а.с.28 - 58), призначеної на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 06 липня 2015 року (т.2 а.с.223 - 224), можливий варіант виділу в натурі частки, наближеної до 67/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 , власником яких є ОСОБА_3 , в тому числі наступних приміщень, якими вона фактично користується, а саме: квартира №2 загальною площею 38,5 м. кв., що знаходиться в житловому будинку під літ. «А » і складається з: приміщення кухні площею 5,9 м .кв. (позначене на плані БТІ 2-1 ); приміщення кімнати площею 7,1 м. кв . (позначене на плані БТІ 2-2 ); приміщення кімнати 9,9 м.кв. (позначене на плані БТІ 2-3); приміщення кімнати 15,6 м.кв. (позначене на плані БТІ 2-4). Господарські будівлі: літ. «А1» прибудова (незакінчене будівництво), площею 53,1 м.кв. - дозвіл виконавчого комітету Вінницької міської ради на індивідуальне будівництво №02-694 від 16 жовтня 1991 року; сарай літ. «В», площею 12,7 м.кв.; погріб з шиєю літ. «Е», площею 4,3/7,8 м.кв.; убиральня літ. «Д», площею 0,9 м.кв.; Ѕ частина огорожі №1; Ѕ частина воріт з хвірткою №2; Ѕ частина огорожі №3; без урахування самочинно збудованих будівель: Фундаменти «Ф» та «Ф1», площами 33,6 м.кв. та 20,2 м.кв. відповідно, наданий у дослідницькій частині висновку та відображений у додатках до висновку (див. стор.25 - 33 дослідницької частини висновку та додатки 1,2 до висновку). Площа, якою фактично користується ОСОБА_3 на 4,6 м.кв. менша від площі, належної їй, як співвласнику 67/100 часток у праві власності житлового будинку, господарських будівель та споруд. Ринкова вартість 1 м.кв. житлової площі частини будинку, якою фактично користується ОСОБА_1 , становить 2834,34 грн; вартість 1 м.кв. житлової площі, якою фактично користується ОСОБА_3 та яка визначена з урахуванням зношення відповідної частини будинку, становить 2066,62 грн. Відповідно до положень «Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна», затвердженої наказом за №55 Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року, компенсація за відступ від частки у праві власності визначається з урахуванням вартості житлового будинку, господарських будівель та споруд, які входять до складу досліджуваного домоволодіння (див. стор.33 - 34 дослідницької частини висновку). Розмір грошової компенсації співвласнику 33/100 частки ОСОБА_1 за відступ від частки у праві власності становить 4369,50 грн. Ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , без урахування вартості земельної ділянки, станом на час проведення експертизи становить 459915 грн. Згідно висновку експерта за результатами проведення повторної комісійної судової будівельно-технічної експертизи ВНДЕКЦ №33/№ОС-279 від 30 листопада року (т.4 а.с.2 - 44), призначеної на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 09 серпня 2016 року (т.3 а.с.143 - 145), можливі варіанти розподілу приміщень житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , без врахування самочинно збудованих будівель, наближені до ідеальних часток 67/100 і 33/100, з визначенням грошової компенсації одній із сторін за відхилення від ідеальної частки, надані у дослідній частині висновку та наведені у додатку
4. Площа частини житлового будинку з прибудовами, що розташований по АДРЕСА_1 , якою фактично користується ОСОБА_3 , становить 38,5 м.кв., що на 10,9 м.кв. менше, ніж площа, що належить ОСОБА_3 , як співвласнику 67/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. Грошова компенсація ОСОБА_1 (співвласника 33/100 частки) на користь ОСОБА_3 (співвласника 67/100 частки) за відхилення від ідеальної частки становить: згідно варіанту першого - 31433 грн; згідно варіанту другого - 32980,50 грн. Таким чином, апеляційним судом встановлено, що у даній справі було проведено чотири судових експертизи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»). У пункті 3 постанови №11 Пленуму «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних, і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року Вищий спеціалізований суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що, розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс Проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші). Доводи апеляційної скарги про затягування розгляду справи, внаслідок призначення комплексної експертизи та зупинення провадження у справі заслуговують до уваги, оскільки, як вбачається справа перебуває в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області з листопада 2012 року (майже 8 років), у справі призначалось чотири судові експертизи. Отже, колегія суддів, приходить до висновку, що призначенням зазначеної експертизи безпідставно затягується розгляд справи, який триває з 2012 року та не сприяє ефективному способу захисту порушеного, невизнаного чи оспорюваного права позивача. Призначаючи у справі п`яту судову експертизу, суд не визначився у правовому полі, що є предметом доказування, для з`ясування яких обставин необхідна зазначена експертизи і відповідь на поставлене питання та яке значення це буде мати при ухваленні рішення суду, чи стосується це предмету доказування. З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції призначив експертизу в порушення вимог процесуального закону та всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи. Таким чином, колегія суддів, приходить до висновку що доводи апеляційної скарги є підставними, а ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права. Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2020 року про призначення експертизи скасувати. В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення експертизи відмовити. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складено 05 серпня 2020 року. Головуючий Сопрун В.В. Судді Береговий О.Ю. Марчук В.С.