Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 130/191/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 130/191/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вернік В.М. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 05 серпня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора роти №3 батальйону патрульної поліції у м.Вінниці Управління патрульної поліції у Вінницькій області Дзяда Олександра Олександровича на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №3 батальйону патрульної поліції у м.Вінниці Управління патрульної поліції у Вінницькій області Дзяда Олександра Олександровича, Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, В С Т А Н О В И В : в січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти №3 батальйону патрульної поліції у м.Вінниці Управління патрульної поліції у Вінницькій області Дзоз Олександра Олександровича та Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14.04.2020 позов задоволено: визнано неправомірною та скасовано постанову поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону патрульної поліції в м.Вінниці Управління патрульної поліції у Вінницькій області Дзяда Олександра Олесандровича серії ДП18 №77922 від 13.01.2020 року про накладення за ч.1 ст.122 КУпАП адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 255 гривень, провадження в адміністративній справі щодо останнього закрито. У задоволенні позовних вимог адміністративного позову до другого відповідача Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема апелянт зазначає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.122 КУпАП підтверджується відеозаписом з бодікамер інспекторів, де видно знак 3.34 «зупинка заборонена» в зоні якого перебував позивач. Також апелянт посилається на те, що на час виникнення спірних відносин законодавством було передбачено спрощену процедуру розгляду посадовою особою УПП справи про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, що виключає необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо. Позивач в судове засідання не з`явився. 20.07.2020 на адресу позивача, яка зазначена у матеріалах справи, було направлено повістку про виклик до суду разом із копією ухвали про відкриття апеляційного провадження та копією апеляційної скарги, однак поштовий коверт повернувся на адресу суду із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Однак, колегія суддів рахує, що позивач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи з моменту оприлюднення судом апеляційної інстанції на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі (20.07.2020). Крім цього, ч. 5 ст. 286 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи. Таким чином позивач повідомлений про розгляд справи, а тому його неявка не перешкоджає її розгляду. Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити. 04.08.2020 колегією суддів в судовому засіданні оголошена перерва до 05.08.2020. 05.08.2020 сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Із наявної в матеріалах справи копії постанови серії ДП18 №779222 від 13.01.2020 винесеної поліцейським взводу №1 роти №3 батальйону патрульної поліції у м.Вінниці управління патрульної поліції у Вінницькій області Дзядом О.О. слідує, що ОСОБА_1 о 12 годині 00 хвилин 13.01.2020 року, керуючи транспортним засобом "Renault Trafic", державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Хмельницьке шосе в м.Вінниця, здійснив стоянку в зоні дії дорожнього знаку "Зупинку заборонено", чим порушив п.8.4 "в" ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Вказаною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 в частині оскарження постанови поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону патрульної поліції в м.Вінниці Управління патрульної поліції у Вінницькій області Дзяда О.О. серії ДП18 №779222 від 13.01.2020 є обґрунтованими та доведеним позивачем, стороною відповідача належних та допустимих доказів на спростування врахованих судом доводів позивача не представлено Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступні обставини. Згідно з ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України). Згідно п. 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують правила дорожнього руху несуть відповідальність згідно із законодавством. Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів, встановлено ч.1 ст. 122 КпАП України. За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За правиламист. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Згідно з ч.2-3 ст.283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Так, до суду першої інстанції відповідачем подано диск з відеозаписом подій, що відбувалися під час притягнення до відповідальності позивача, що на думку апелянта підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке і була винесена оскаржувана постанова. Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не може вважати зазначений диск належним та допустимим доказом вини позивача з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення. Таким чином, в порушення вимог статті 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, не надано інших доказів вчинення правопорушення. З цього приводу колегія суддів зазначає, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Отже, у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення (а.с.7) посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 08.04.2020 у справі №337/346/17. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що оскаржувана постанова у відповідності до вимог ч.3 ст.283 КУпАП не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис події проступку, а тому відповідачем не надано будь-яких належних та достатніх доказів на спростування викладених в позовній заяві обставин та правомірності винесення оскаржуваної постанови. Отже, виходячи з наведеного, постанова серії ДП18 №779222 від 13.01.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є протиправною та підлягає скасуванню. Щодо не дотримання порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем, про що зазначено позивачем у позові, колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції було встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач виявив бажання скористатись правовою допомогою. Однак, інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій, що такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 18 лютого 2020 року по справі №524/9827/16-а, від 15 квітня 2020 року по справі № 524/3644/17. Також слід зазначити, що Інструкцією № 1395 пунктом 4 розділу 1 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. З огляду на вищевказане, твердження позивача про те, що інспектор патрульної поліції мав скласти протокол про адміністративне правопорушення є необґрунтованим, оскільки в даному випадку вказаний протокол не складається. Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. На думку відповідача, позивачем було вчинено, передбачене частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розгляд якого відповідно до статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції органів Національної поліції, тому поліцейським правомірно на місці вчинення правопорушення винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Таким чином, враховуючи, що на час розгляду справи, відповідачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. Колегія суддів звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено на відповідача. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Інспектора роти №3 батальйону патрульної поліції у м.Вінниці Управління патрульної поліції у Вінницькій області Дзяда Олександра Олександровича залишити без задоволення, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 14 квітня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.