Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 400/24/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 400/24/20 Суддя (судді) першої інстанції: Л.В. Трофімова ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Земляної Г. В. суддів Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В. за участю секретаря Скидан С. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №400/24/20 (розглянуто у відкритому судовому засіданні) за позовом Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» до відповідача Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження 46708585, прийняв рішення, - В С Т А Н О В И Л А : У січні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Первомайський кар`єр «Граніт» (надалі - позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив суд, з урахуванням уточненої позовної заяви, визнати протиправним та скасувати рішення державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Коломієць І.Г., прийняте у формі постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.02.2015 року ВП №46708585 з примусового виконання виконавчого листа Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.08.2011 № 2а-1827/11/1470. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження №46708585 є протиправною. Виконавчий лист №2а-1827/11/1470 виданий про стягнення з позивача - боржника коштів на користь управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області, проте, в оскаржуваній постанові стягувачем зазначено управління ПФУ в м. Черкасах. Заява про примусове виконання рішення суду у справі №2а-1827/11/1470 надійшла до відповідача 27.02.2015 року за підписом першого заступника начальника управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, проте, 20.02.2012 року проведено державну реєстрацію припинення УПФУ в Первомайському районі Миколаївської області. Державним виконавцем не вчинялись дії щодо правонаступництва УПФУ в Первомайському районі Миколаївської області на УПФУ в м. Черкасах. Також стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого листа №2а-1827/11/1470 до виконання, останній день пред`явлення до виконання є 21.06.2012 року, заява про примусове виконання рішення суду надійшла до відповідача 27.02.2015. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі №400/24/20 матеріали адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 27.02.2015 року ВП № 46708585 передано за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у задоволенні позовних вимог Приватному акціонерному товариству «Первомайський кар`єр «Граніт» - відмовлено повністю. Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням, позивачем (надалі - апелянт) подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що рішення суду прийняте з порушенням вимог матеріального права. Апелянт зазначає, що в матеріалах справи № 400/24/20 були відсутні на момент прийняття рішення судом першої інстанції будь які докази, якими підтверджувався механізм переходу підприємства з одного місця обліку на інше, правовий зв`язок в частині справи № 2а-1827/11/1470 між переходом підприємства на облік до іншого територіального органу ПФУ й переходом відповідних прав стягувача, обсяг переданої документації Управлінню ПФУ в м. Черкасах та документальне підтвердження того, що дійсно права стягувана по справі № 2а-1827/11/1470 переходили до УПФУ в м. Черкасах і в цій частині УПФУ в м. Черкасах є сингулярним правонаступником Управління ПФУ в Первомайському районі. Отже, у справі № 2а-1827/11/1470 підтвердженням факту переходу прав стягувана від одного територіального органу ПФУ до іншого могла бути виключно ухвала про заміну стягувана, якою було б здійснене процесуальне правонаступництво станом на 24.02.2015 року, тобто на дату пред`явлення Управління ПФУ в м. Черкасах виконавчого документа на примусове виконання. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності та доводи, які викладені у апеляційній скарзі підтримує у повному обсязі. Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суду не повідомив. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Представник третьої особи проти апеляційної скарги заперечував у повному обсязі з підстав викладених у письмовому відзиві та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні представник третьої особи підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу та зауважив, що позивачем порушено терміни звернення до суду, а судом першої інстанції безпідставно поновлено. Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню частково, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011року позов Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт" (55213, Миколаївська область, Первомайський район, с. Болеславчик, вул. Гранітна, 1, ЄДРПОУ 00292356, р/р НОМЕР_1 , Філія відділення ПІБ, МФО 326449) на користь Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області (55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Революції, 36, код 20904867, р/р НОМЕР_2 ВАТ "Ощадбанк" м. Миколаїв, МФО 326461) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень 2011 року в сумі 17668 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 69 коп. Управлінням пенсійного фонду України в м. Черкасах подано до виконавчої служби заяву про відкриття провадження від 24.02.2015 року № 3703/11 (стор. 209 том 1) зазначено: про переведення боржника з УПФУ в Первомайському районі Миколаївської області та взяття на облік як страхувальника в УПФУ в м. Черкасах з направленням для виконання виконавчого листа від 09.08.2011 року №2а-1827/11/1470. У зв`язку із зміною місцезнаходження юридичної особи за адресою: вул. М. Красовського (вул. Євгена Кухарця), буд. 8, м. Черкаси боржник був взятий на облік відповідним територіальним органом Фонду, що підтверджується Актом від 18 лютого 2011 року, який міститься в матеріалах справи. Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №46708585 від 27.02.2015 року, за виконавчим документом Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.08.2011 №2а-1827/11/1470 з можливістю ознайомлення з матеріалами проваджень, унесених до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень у мережі інтернет. Позивач не погоджуючись із постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 27.02.2015 року та звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заява про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом 2а-1827/11/1470 датована 24.02.2015 року, а оскаржувана постанова про відкриття ВП № 46708585 від 27.02.2015 року, відповідачем не порушено строк на відкриття виконавчого провадження. Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Як передбачено ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України). Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України. При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Перевіряючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення в оскаржуваній частині та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме поновлено позивачу строк звернення з адміністративним позовом з послідуючим прийняттям рішення по суті, незважаючи на порушення строку звернення до суду. Так, колегія суддів зазначає, що законодавство обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Як встановлено Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.10.2012 року по справі №18/5026/1169/2012 (ЄДРСР 26519806) адресою відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» було визначено: вул. М. Красовського, буд. 8, м. Черкаси. У зв`язку із зміною місцезнаходження юридичної особи за адресою: вул. М. Красовського (вул. Євгена Кухарця), буд. 8, м. Черкаси боржник був взятий на облік пенсійним фондом в Черкаській області. Також, у постанові Черкаського окружного адміністративного суду від 18.02.2013 року, яка набрала законної сили 29.03.2013 року, по справі № 823/245/13-а (29489747) зазначено: що на обліку в УПФУ в м. Черкасах перебуває 24 особи, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б - з» статті 13 Закону №1788-XII як колишні працівники відповідача. Згідно наданого управлінням Пенсійного фонду відповідачу розрахунку за період з червня 2012 року до січня 2013 року фактичні витрати позивача на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах склали 204 976 грн 63 коп. У постанові Вищого Господарського суду України від 20.11.2012 року по справі №10/5026/290/2011 (ЄДРСР 27626979) зазначено, що з моменту відкриття ліквідаційної процедури, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про передчасний характер звернення УПФ України в м. Черкаси Черкаської області на стадії санації ВАТ «Первомайський кар`єр «Граніт» з заявою до господарського суду про визнання поточної кредиторської заборгованості, а також, про відсутність правових підстав для розгляду судом по суті вказаних вимог пенсійного Фонду. Розпорядник майна боржника, арбітражний керуючий Звєздічев М.О. у клопотанні по справі про банкрутство № 10/5026/290/2011 (ЄДРСР 82130615) зазначив, що під час реалізації плану санації боржником частково погашено вимоги конкурсних кредиторів другої черги: Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 19434,62 грн, Первомайського міськрайонного центру зайнятості у сумі 28752,56 грн, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у сумі 20499,51 грн, Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах у сумі 197540,78 грн. У постанові Черкаського окружного адміністративного суду від 24 липня 2014 року по справі №823/2002/14 (ЄДРСР 39966327) зазначено, що станом на час звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону №1788-XII (Список 2) за період з січня 2010 року по травень 2014 року у сумі 91871 грн 14 коп. Позивачем 19.05.2014 направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, про що свідчить лист щодо направлення розрахунків від 19.05.2014 №8773/04 (а.с.53 т.1). У визначені терміни заборгованість сплачена не була. Суд вирішив стягнути з відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт», ідентифікаційний код 00292356, зареєстрованого: 18016, м. Черкаси, вул. Маршала Красовського, 8 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, що знаходиться за адресою: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код - 37930126, заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з січня 2010 року по травень 2014 року у сумі 91871 (дев`яносто одну тисячу вісімсот сімдесят одну) грн 14 коп. Таким чином, судом встановлено, що товариство по вищезазначеним справам було стороною, а отже позивач знав про наявність боргу згідно виконавчих проваджень (наявність постанов про відкриття виконавчих проваджень) та в любий час міг звернутися, як юридична особа до суду з 2012 року оскаржити виконавче провадження в частині відкриття. Так, у постанові про відкриття виконавчого провадження №46708585 від 27.02.2015 року (стор. 212 т.1) зазначено про стягнення з позивача на користь УПФУ в м. Черкасах боргу в сумі 17668,69 грн за виконавчим документом Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.08.2011 року №2а-1827/11/1470 з можливістю ознайомлення з матеріалами проваджень, унесених до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень у мережі інтернет. Держаним виконавцем 29.06.2017 року зупинено ВП 46708585 з підстав пункту 4 частини 1 статті 34, статті 35 Закону № 1404 за наявної ухвали Господарського суду Черкаської області від 14.02.2011 року №10/5026/290/2011 про порушення провадження у справі про банкрутство боржника (стор. 213 т. 1). Постановою ВП 46708585 від 15.07.2019 року з підстав припинення процедури санації поновлено вчинення виконавчих дій і за наявної мирової угоди у справі №10/5026/290/2011 закінчено виконавче провадження про стягнення на користь УПФУ у м. Черкасах боргу в сумі 17668,69 грн, а стягнення витрат за проведення виконавчих дій виділено в окреме провадження (стор. 217 т. 1). Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що 24.04.2018 року постановою старшого державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаської області Постоєнка М.В. на підставі статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі провадження № № 44750721, 44751057, 44751170, 44751246, 44848328, 45459405, 45203801, 45836170, 45906876, 45906902, 45906929, 45906960, 45906991, 45907037, 46033166, 46033199, 46172965, 46472158, 46588983, 46682248, 4670858 (описка 46708585), 46875532, 47564169, 47814309, 48171217, 48306751, 48545185, 49413122, 49666535, 49762542, 49806541, 51400481, 51692513, 52854668, 54127470, 54308866, 54627468, 56066894, 56094782, 56095017, 56095171 об`єднано у зведене виконавче провадження № 56260898. Так, Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.06.2019 року по справі № 10/5026/290/2011 задоволено клопотання розпорядника майна боржника (Звєздічев М.О.) №02-10/14 від 26.04.2019 року про припинення процедури санації, затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі. Затверджено мирову угоду від 25.04.2019 року, укладену між боржником (ПАТ «Первомайський кар`єр «Граніт»), в особі керуючого санацією - директора ОСОБА_1, який діє на підставі Статуту та ухвали Господарського суду Черкаської області від 27.02.2012 року, та комітетом кредиторів боржника, зокрема і ГУ ПФУ в Черкаській області (ЄДРСР 89087146). При даних обставинах враховуючи, що керуючий санацією директор Костін Артем Михайлович (ПАТ «Первомайський кар`єр «Граніт») знав про наявність виконавчого провадження та не був позбавлений права оскаржити його до суду, проте, не скористався даним правом. Судом першої інстанції встановлено та в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представником Пенсійного фонду підтверджено, що заборгованість за січень 2011 року з відшкодування витрат ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах позивачем за виконавчим провадженням №46708585 сплачено, що підтверджується квитанцією №14191 від 27.03.2017 року в сумі 17668,69 грн (стор.140 т.1). Дані обставини свідчать про обізнаність юридичної особи (позивача) про наявність боргу перед пенсійним фондом та відкриття виконавчого провадження в 2015 році, оскільки останнім погашено борг за виконавчим провадженням №46708585 в сумі 17668,69 грн. Тому, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що вперше про порушення свого права представник позивача (адвокат) дізнався лише після 09 грудня 2019 року, коли ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, зокрема і з ВП №46708585, оскільки, як свідчать матеріали справи, що під час виконавчого провадження сторонами, а саме позивачем, в особі керуючого санацією - директор ОСОБА_1 (ПАТ «Первомайський кар`єр «Граніт») укладено мирову угоду та сплачено кошти, за виконавчим листом виданим Миколаївським окружним адміністративним судом. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що перебіг строку звернення до суду з даним позовом розпочинається коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення свого права, що кореспондуються з вимогами ст. 122 КАС України. У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії"). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Оскільки, матеріалами справи підтверджено, що про порушення свого права позивач був обізнаний, починаючи з 2012 року, однак своє право на звернення до суду позивач реалізував лише у грудні 2019 року, після виконання рішення суду, тобто після спливу шестимісячного строку, передбаченого ст.122 КАС України, при цьому не надавши доказів поважності причин пропуску даного строку, тому колегія суддів приходить до висновку, що наявні передбачені процесуальним законом підстави для залишення цього позову без розгляду. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зміна представника товариства не свідчить про необізнаність останнього з наявністю рішень суду, де він є стороною по справі та відкриттям виконавчих проваджень про примусове виконання рішення суду. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі №813/558/18 та у постанові від 24 січня 2019 року у справі №802/28/16-а. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи пункту 1 частин 1, 2 статті 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу апелянта задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати, а позовну заяву залишити без розгляду. На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 311, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» - задовольнити частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020року - скасувати, а позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Первомайський кар`єр «Граніт» - залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Г.В. Земляна Судді: Є. І. Мєзєнцев В. В. Файдюк