Постанова КГС ВС № Б8/183-11

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2020 року м. Київ Справа № Б8/183-11 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ткаченко Н.Г. - головуючого, Пєскова В.Г., Огородніка К.М., розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2017 про визнання недійсним договору іпотеки в межах справи № Б8/183-11 за заявою Державного підприємства" Морський торговельний порт "Чорноморськ"(ДП Іллічівський морський торговельний порт) до Приватного підприємства „Лекс" про банкрутство,- ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.11.2011 порушено провадження у справі № Б8/183-11 про банкрутство ПП "Лекс". Постановою Господарського суду Київської області від 15.10.2012 у справі № Б8/183-11 боржника- ПП "Лекс" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2017 у справі № Б8/183-11 (суддя Наріжний С.Ю.) заяву ліквідатора банкрута про визнання недійсним договору іпотеки задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки від 19.07.2016, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2017 у справі № Б8/183-11 щодо визнання недійсним договору іпотеки. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 у справі № Б8/183-11 (судді : Поляков Б.М., Грек Б.М., Козир Т.П.) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2017 про визнання недійсним договору іпотеки на підставі ч. 2 ст. 261 ГПК Україна. В касаційній скарзі ОСОБА_1 , просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2017 про визнання недійсним договору іпотеки у справі № Б8/183-11 скасувати, ухваливши нове рішення про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 27.07.2017 щодо визнання недійсним договору іпотеки. Не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції скаржник посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права, а саме ч. 2 ст. 261 ГПК України. У відзиві ОСОБА_5 (- ОСОБА_5 ) просить касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати. У відзиві ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. просить оскаржувану ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 залишити без змін, як таку що прийнята з урахуванням обставин справи та з дотримання вимог закону. Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 17.02.2020, що підтверджується витягом із протоколу, для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № Б8/183-11 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Жуков С.В., Білоус В.В. Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 26.03.2020, що підтверджується витягом із протоколу, у зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В., для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № Б8/183-11 визначено колегію суддів у складі : Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Білоус В.В., Банасько О.О. Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 06.04.2020, що підтверджується витягом із протоколу, у зв`язку з відпусткою судді Білоуса В.В., для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № Б8/183-11 визначено колегію суддів у складі : Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Банасько О.О., Огороднік К.М. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № Б8/183-11 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2017 про визнання недійсним договору іпотеки в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та повідомлено учасників справи про їх право, передбачене ст. 295 ГПК України, на подання відзивів на касаційну скаргу та доказів надсилання їх копій іншим учасникам справи до 29.04.2020. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 30.04.2020 надійшло від ОСОБА_4 клопотання про надання додаткового строку на надання відзиву касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду апеляційної інстанції від 08.01.2020. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № Б8/183-11 задоволено клопотання ОСОБА_4 та продовжено строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2017 про визнання недійсним договору іпотеки . Правом на подання відзиву ОСОБА_4 не скористалась. Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 03.08.2020, що підтверджується витягом із протоколу, у зв`язку з відпусткою судді Банасько О.О., для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № Б8/183-11 визначено колегію суддів у складі : Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідач), Пєсков В.Г., Огороднік К.М. Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, доводи відзивів на касаційну скаргу, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав. Суд апеляційної інстанції відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2017 про визнання недійсним договору іпотеки, виходив з наступного. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, у межах справи Б8/183-11 про банкрутство ПП "Лекс", ліквідатор банкрута звернувся до суду першої інстанції із заявою про визнання недійсним договору іпотеки від 19.07.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , предметом якого є майно банкрута - ПП "Лекс", а саме двокімнатна квартира, загальною площею 203,2 кв.м., за адресою : АДРЕСА_1 . Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2017 задоволено дану заяву ліквідатора банкрута та визнано недійсним договір іпотеки від 19.07.2016, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Не погодившись з прийнятою ухвалою господарського суду першої інстанції від 27.07.2017, ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ПП "Лекс", при цьому з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що ОСОБА_1 не була повідомлена про результати розгляду зазначеної заяви ПП "Лекс", а про наявність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 27.07.2017, дізналася лише 16.10.2019 з листа ОСОБА_5 , після чого вона 17.10.2019 ознайомилася з текстом оскаржуваної ухвали із Єдиного державного реєстру судових рішень. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені ОСОБА_1 обставини не є підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 27.07.2017 у випадку пропуску такого строку більше ніж один рік, при цьому такі обставини не входять до переліку виключень, вказаних у ч. 2 ст. 261 ГПК України, а тому відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2017, оскільки ще 23.02.2017 ОСОБА_1 зверталась до Господарського суду Київської області з клопотанням, в якому просила суд повідомляти її про розгляд справи Б8/183-11, при цьому у цьому клопотанні ОСОБА_1 зазначила свою фактичну адресу: АДРЕСА_2 ; за вказаною ОСОБА_1 адресою місцевий господарський суд неодноразово надсилав копії процесуальних документів, що стосуються розгляду заяви ліквідатора банкрута про визнання недійсним договору іпотеки від 19.07.2016, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , проте вказана кореспонденція поверталася поштовою установою за закінченням терміну зберігання і ОСОБА_1 не була позбавлена можливості отримувати поштову кореспонденцію за вказаною адресою, а також не була позбавлена можливості слідкувати за ходом розгляду справи через відкриті джерела інформації, зокрема через Єдиний державний реєстр судових рішень, а також шляхом звернення безпосередньо до суду. Але з такими висновками апеляційного господарського суду повністю погодитись не можна, з огляду на наступне. Статтею 256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Як вбачається із матеріалів справи, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2017 подана після спливу одного року, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали суду першої інстанції. При цьому, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 посилалась на необізнаність існування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, оскільки не отримувала (та не могла отримувати) повідомлень про розгляд справи, а також копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 27.07.2017, а про наявність цього судового рішення дізналась лише 16.10.2019, внаслідок чого 17.10.2019 ОСОБА_1 . ознайомилась з текстом оскаржуваної ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень. Апеляційний господарський суд розглянувши подане клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, послався на те, що судом неодноразово надсилались копії процесуальних документів на вказану ОСОБА_1 у клопотанні від 23.02.2017 на фактичну адресу АДРЕСА_2 , а отже скаржник не була позбавлена можливості отримувати поштову кореспонденцію за вказаною нею адресою у клопотанні, тому посилання скаржника на необізнаність з фактом розгляду даної справи, зокрема і щодо оскаржуваної ухвали суду від 27.07.2017 є безпідставним. Разом з тим, суд апеляційної інстанції неналежним чином не дослідив фактичні обставини справи та не надав належної оцінки доводам заявника апеляційної скарги в обґрунтування поданого нею клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 27.07.2017, а саме щодо місцезнаходження ОСОБА_1. Так, апеляційним судом залишено поза увагою доводи скаржника про те, що фактичною адресою ОСОБА_1 , на час постановлення оскаржуваної ухвали суду та до теперішнього часу, є АДРЕСА_3 , тобто місце проживання заявника знаходиться в зоні проведення АТО (ООС), а не за адресою : АДРЕСА_2 , яка була зазначена у клопотанні від 23.02.2017, при цьому, адреса у м. Києві не зазначалась, як адреса для листування і що у м. Києві ОСОБА_1 перебувала лише декілька днів, з причин вказаних у цьому клопотанні. Відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1 - 4 пункту 6 цього Інформаційного листа ВГСУ. При цьому за підпунктом 4 п. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-06/1290/14 від 12.09.2014, учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов: якщо неможливо здійснити повідомлення учасника судового процесу в спосіб, зазначений в підпунктах 1, 2, 3 пункту 6 цього листа, інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис. Апеляційний господарський суд належним чином не перевірив чи було вижито Господарським судом Київської області відповідних заходів щодо повідомлення учасників даної справи про дату і час її розгляду та надсилання копії оскаржуваного судового рішення, зокрема ОСОБА_1 , яка зареєстрована і проживає на території проведення АТО(ООС). Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2017 у даній справі на підставі ч. 2 ст. 261 ГПК України. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права. У статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Європейський суд з прав людини зазначає, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення Суду у справі Олюджіч проти Хорватії, № 22330/05, від 05.02.2009). При цьому принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення Суду у справах Мала проти України, № 4436/07, від 03.07.2014, Богатова проти України, № 5231/04, від 07.10.2010). Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (див. рішення Суду у справі Мала проти України, № 4436/07, від 03.07.2014). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення Суду у справі Гірвісаарі проти Фінляндії, № 49684/99, від 27.09.2001). Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. За таких обставин, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 про відмову, на підставі ч.2 ст.261 ГПК України, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2017 не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, а відтак зазначена ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню до Північного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного господарського суду у справі № Б8/183-11 підлягає скасуванню, справа направленню до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, то розподіл судових витрат, відповідно до ст.129 ГПК України судом не здійснюється. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 у справі № Б8/183-11 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2017 про визнання недійсним договору іпотеки скасувати. Справу № Б8/183-11 направити до Південно-західного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 27.07.2017 про визнання недійсним договору іпотеки. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий, суддя - Ткаченко Н.Г. Судді - Пєсков В.Г. Огороднік К.М.