Постанова Київський апеляційний суд № 359/8685/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 серпня 2020 року м. Київ справа №359/8685/19 провадження № 22-ц/824/9985/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач) суддів - Махлай Л.Д., Мазурик О.Ф. за участю секретаря судового засідання - Парфенюк В.А. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі» розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» - Дудніка-Дубіняка Дмитра Ігоровича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2020 року у складі судді Чирки С.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, у зв`язку зі збільшенням вартості життя, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, у зв`язку зі збільшенням вартості життя. Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що позивачу у 1968 році були завдані тяжкі тілесні ушкодження в трансформаторному пункті №1298, що належить відповідачу внаслідок чого він став непрацездатною особою з інвалідністю 2 групи з дитинства (довічно). Рішенням Залізничного районного народного суду м. Києва від 23 вересня 1969 року винним у заподіянні шкоди малолітній особі було визнано відповідача, за ОСОБА_1 визнано право на відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою працездатності після досягнення ним 15 років (у разі навчання до 18 років). Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2016 року задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ «Київенерго» про стягнення майнової шкоди у розмірі 135 677 гривень та моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. У зв`язку з вищевикладеним, позивач просив збільшити розмір відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної із завданим каліцтвом, що був визначений рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 04 жовтня 2016 року у справі №359/4813/16-ц, у зв`язку із збільшенням вартості життя та стягнути з відповідача на користь позивача проіндексовані кошти у загальній сумі 258 057,65 гривень. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 червня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Дтек Київські Електромережі» на користь ОСОБА_1 проіндексовані кошти у розмірі 35 642,35 грн. Вирішено питання судових витрат. Не погоджуючись з рішенням суду, 26 червня 2020 рокупредставник відповідача ДуднікДубіняк Д.І. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки при розгляді справи судом порушено загальні принципи судочинства, а також без належного з`ясування та встановлення всіх обставин справи. У мотивування скарги зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення відповідача щодо відсутності факту правонаступництва за зобов`язаннями ПАТ «Київенерго» в частині відшкодування шкоди позивачу, завданої каліцтвом та інших зобов`язань, а також залишив поза увагою факт виконання рішення у справі №359/8685/19 іншою особою - АТ «К. Енерго». Звертає увагу суду, що реорганізація ПАТ «Київенерго» і виділення з нього ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» жодним чином не вплинуло на зміну особи, яка виконувала зобов`язання зі сплати належних позивачу коштів, АТ «К. Енерго». Уважає, що станом на час слухання справи АТ «К. Енерго» було єдиною належною особою, яка мала виконувати зобов`язання, що випливають із рішення Залізничного районного суду м. Києва від 23 вересня 1969 року. Посилається на те, що оскільки встановлене рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 23 вересня 1969 року зобов`язання ПАТ «Київенерго» щодо відшкодування ОСОБА_1 шкоди є деліктним, тобто таким, яке нерозривно пов`язане з особою володільця, перехід права власності в порядку правонаступництва на майно, включаючи те, що є джерелом підвищеної небезпеки, не має наслідком перехід зобов`язань відшкодувати завдану цим джерелом шкоду. Указує, що правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 та ПАТ «Київенерго», не охоплюються переліком, передбаченим п. 13 розділу XVII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про ринок електричної енергії», а тому посилання суду першої інстанції на норми вказаного закону, на думку апелянта, є безпідставним. Зауважує, що ані ПАТ «Київенерго», ані АТ «К.Енерго» не припинено і на момент слухання справи АТ «К.Енерго» виконувало зобов`язання з виконання рішення Залізничного районного суду м. Києва від 09 липня 2001 року. Позивач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив. 03 серпня 2020 року на адресу апеляційного суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи, в якому останній зазначає, що він, як особа з інвалідністю 2 групи з дитинства, потребує постійного лікування у зв`язку з поганим станом здоров`я в медичних, лікувальних, санаторно-курортних закладах, а тому не може бути присутнім у судовому засіданні, призначеному на 04 серпня 2020 року, оскільки перебуває на санаторному лікуванні у санаторії «Санаторій ім. Гоголя» з 17 липня 2020 року по 05 серпня 2020 року. Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 03 серпня 2020 року особисто прибув до Київського апеляційного суду, отримав копію рішення суду першої інстанції та подав указане вище клопотання, що свідчить про наявність у позивача реальної можливості з`явитися і у призначене на 04 серпня 2020 року судове засідання. Окрім того, ОСОБА_1 не позбавлений процесуального права скористатися послугами представника. У зв`язку з викладеним, клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає. Представники відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити з підстав, наведених у скарзі. Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності позивача. Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий суд виходив з їх обґрунтованості щодо наявності підстав для проведення індексації, визначивши при цьому період, який підлягає індексації, з 29 листопада 2016 року (момент набрання рішенням законної сили) по 15 серпня 2019 року (момент фактичного виконання рішення суду) та суму проіндексованого відшкодування шкоди у розмірі 35 642,35 грн. Також судом першої інстанції дійдено висновку, що до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» перейшло зобов`язання з відшкодування ОСОБА_1 шкоди, пов`язаної з втратою працездатності, а тому вказане господарське товариство є належним відповідачем у справі. Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом установлено, що ОСОБА_1 є інвалідом з дитинства, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , копією довідки Сер НОМЕР_2 (а.с. 4,5). Рішенням народного суду Залізничного району м. Києва від 23 вересня 1969 року визнано право ОСОБА_1 , 1962 року народження, на відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою працездатності до досягнення ним 15 років (у разі навчання до 18 років) (а.с. 6-7). Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 жовтня 2016 року задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ «Київенерго» про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Стягнуто з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою працездатності, виходячи зі 100% розміру винагороди працівника кваліфікації позивача у розмірі 7 981 грн заробітної плати на місяць за період з 01 березня 2015 року по 01 серпня 2016 року, що становить 135 677 грн, стягнуто з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. Дане рішення набрало законної сили 29 листопада 2016 року (а.с. 8-16). Заступник начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві 11 вересня 2019 року виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду від 04 жовтня 2016 року про стягнення з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_1 135 677 грн у зв`язку з фактичним виконанням 15 серпня 2019 року. Згідно з вимогами ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Стаття 1208 ЦК України регулює збільшення розміру відшкодування шкоди у зв`язку з підвищенням вартості життя і збільшенням розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до ч. 1 указаної статті, за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду. Зазначена стаття передбачає випадки збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої потерпілому. В такому випадку розмір відшкодування шкоди підлягає індексації, яка здійснюється на підставі Закону України`Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових коштів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. Так, згідно п. 6 ч.1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та п. 2 Порядку проведення індексації грошових коштів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, об`єктами індексації грошових коштів населення є суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до п. 1 Порядку проведення індексації грошових коштів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (Далі Порядку), визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. Згідно п. 5 Порядку, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що періодом, який підлягає індексації, є період з 29.11.2016 року (момент набрання рішенням законної сили ) по 15.08.2019 року (момент фактичного виконання рішення суду) Пунктом 4 Порядку проведення індексації грошових коштів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Так, провівши математичний розрахунок за формулою: сума відшкодування шкоди, яка підлягає індексації (135 677 грн) * величина індексу споживчих цін (126,27%) / 100% - 135 677 грн (виплачена сума), місцевий суд встановив, що сума проіндексованого відшкодування шкоди, за період з 29.11.2016 року по 15.08.2019 року складає 35 642,35 грн. Згідно доводів апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції оскаржується лише з підстав того, що зобов`язання ПАТ «Київенерго» щодо відшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої каліцтвом, без згоди АТ «К. Енерго» перекладені на ПрАТ «ДТЕК Київські Електоромережі». Будь-яких доводів щодо незгоди з розміром відшкодованої шкоди апелянтом в апеляційній скарзі не наведено. З матеріалів справи вбачається, що відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції наголошував на тому, що ПрАТ «ДТЕК Київські Електоромережі» є неналежним відповідачем у справі та саме зазначені обставини наведені апелянтом як підстава для скасування оскаржуваного рішення. Відповідно до п. 13 розділу ХVІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 01 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. У разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків за зобов`язаннями, пов`язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу. Згідно частини першої статті 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Частиною першою статті 1 Закону України «Про ринок електричної мережі» визначено, що оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності. Судом установлено, що у 1968 році, у віці 6 років, ОСОБА_1 у трансформаторному пункті № 1298, розміщеному у дворі будинку АДРЕСА_1 , отримав електротравму з вини працівника Київської міської електромережі «Київенерго», правонаступником якого в подальшому було визнано ПАТ «Київенерго». Вказаний трансформаторний пункт є складовою (частиною) системи розподілу електричної енергії. Відповідно до правовстановлюючих документів ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» останньому в порядку правонаступництва перейшли зобов`язання щодо, зокрема, безпечної експлуатації, технічного обслуговування та розвитку системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу електричної енергії. У разі припинення юридичної особи, зобов`язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників (частина перша статті 1205 ЦК України). Згідно з частиною дев`ятою статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Отже, незважаючи на те, що ПАТ «Київенерго» не припинено, водночас відбулась передача зобов`язань, з приводу яких було ухвалено рішення та видано виконавчий лист, іншій новоствореній юридичній особі ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 травня 2020 року у справі №359/9022/17-ц. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зважаючи на викладені обставини, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» перейшло зобов`язання з відшкодування ОСОБА_1 шкоди, пов`язаної з втратою професійної працездатності, оскільки система розподілу електричної енергії була передана у володіння та управління ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», а тому вказане господарське товариство є належним відповідачем у справі. Колегія суддів перевірила доводи апеляційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах, які безпосередньо стосуються правильності застосування місцевим судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку з чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин. З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку, що місцевий суд повно, всебічно та об`єктивно дослідив обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Обставин, які б свідчили про наявність підстав для сумніву у правильності висновків суду першої інстанції, в апеляційній скарзі не наведено. Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів уважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, відсутні, а отже, у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника відповідача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» - Дудніка-Дубіняка Дмитра Ігоровича - залишити без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 червня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги до цього суду. Повне судове рішення складено «04» серпня 2020 року. Головуючий В.А. Кравець Судді О.Ф. Мазурик Л.Д. Махлай