Постанова Херсонський апеляційний суд № 661/5590/18

_____ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД______ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2020 року місто Херсон єдиний унікальний номер справи 661/5590/18 номер провадження:22-ц/819/641/20 Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя (суддя-доповідач) Базіль Л.В., суддів: Приходько Л.А, Семиженка Г.В., секретар Давиденко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 20 січня 2020 року ухвалене у складі судді Червоненка Д.В. у справі № 661/5590/18 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості В С Т А Н О В И В: В грудні 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов обґрунтований тим, що відповідачка звернулася до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 15.10.2010 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 8000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. У зв`язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов`язань за договором, станом на 18.11.2018 рік утворилась заборгованість в сумі 52148,65 гривень, з яких: 5458,26 гривень - тіло кредиту; 21850,46 гривень - нараховано відсотків за користування кредитом; 21880,47 гривень - нараховано пені; 500,00 гривень - штраф (фіксована частина); 2459,46 гривень - штраф (процентна складова). Посилаючись на викладені обставини позивач просив суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 52148,65 гривень за кредитним договором № б/н від 15.10.2010 року та судові витрати у розмірі 1762,00 гривень. Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 20 січня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 15.10.2010 року у розмірі 5458,26 гривень та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 184,48 гривень, а всього - 5642,74 гривні. В іншій частині позову відмовлено. Не погоджуючись з зазначеним рішенням, АТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій представник позивача просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами та неустойкою та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» в цій частині в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін. В апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду в цій частині прийняте без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм процесуального і матеріального права. Зазначає про те, що позивачем надані належні та допустимі докази по справі, а у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», долученої до апеляційній скарги, визначені істотні умови договору щодо розміру та порядку нарахування процентів та неустойки, а в подальшому розмір процентної ставки змінювався на підставі умов укладеного відповідно до положень ст.634 ЦК України кредитного договору, а тому у суду не було підстав відмовляти банку у стягненні відсотків по кредиту та неустойки. Вказує на те, що місцевий суд не маючи у справі обґрунтованих та доказових заперечень відповідача, замість відповідача, навів доводи проти вимог позивача і відмовив банку у цих вимогах. Відповідачка правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим положеннями ст.360 ЦПК України, не скористалася. Рішення суду не оскаржується в частині вирішення спору про стягнення заборгованості за тілом кредиту, а тому в цій частині рішення не є предметом апеляційного перегляду (ч.1 ст.367 ЦПК України). Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, представник позивача та відповідач в судове засідання не з`явилися. Від представника позивача надійшла заява, в якій вона просить відкласти розгляд справи на іншу дату, посилаючись на свою зайнятість в іншому судовому засіданні. Колегія суддів зважаючи на строки розгляду справи, яка знаходиться в провадженні апеляційного суду з березня 2020 року, відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається представник позивача, як на підставу відкладення розгляду справи, керуючись ч.2 ст.373 ЦПК України вважає, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Із матеріалів справи вбачається, що 15.10.2010 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АК КБ «Приватбанк» укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна». Згідно інформації, викладеної у анкеті - заяві від 15.10.2010 року ОСОБА_1 підтвердила, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг (а.с.8) Відповідно до довідки позивача, ОСОБА_1 , за підписаним кредитним договором отримала кредитні картки, остання з яких зі строком дії до 04/2018 року (а.с.95) На підставі вказаної анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та самих Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів банку позивач нарахував відповідачу заборгованість станом на 18.11.2018 рік у сумі 52148,65 гривень, з яких: 5458,26 грн.- тіло кредиту; 21850,46 грн - нараховано відсотків за користування кредитом; 21880,47 грн - нараховано пені, 500,00 грн - штраф (фіксована частина), 2459,46 грн - штраф (процентна складова). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» про стягнення процентів за користування кредитом, неустойки, суд першої інстанції, виходив з їх необгрунтованості, оскільки надані до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису відповідачки, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи та Умови розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету від 15.10.2010 року. При цьому, суд вважав доведеним фактичне отримання та використання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 5458,26 грн, а тому керуючись ч.2 ст.530 ЦК України за змістом, якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, задовольнив позовні вимоги в цій частині. Проте повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки суд дійшов їх без повного з`ясування обставин, що мають істотне значення для вирішення спору. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно із ч.1,2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропоновувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Суд правильно встановив, що у заяві - анкеті позичальника від 15.10.2010 року розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами, порядок та умови нарахування пені і штрафів не зазначені, проте, в достатній мірі не перевірив доводів позивача щодо погодження істотних умов кредитування між сторонами, чим порушив вимоги цивільно-процесуального закону щодо повноти і всебічності з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Так, із довідки про умови кредитування з використанням кредитки -"Універсальна,55 днів пільгового періоду" від 15.10.2010 року, долученої до апеляційної скарги, вбачається, що сторони визначили базову проценту ставку за кредитом, розмір якої становить 2,5 % на місяць на залишок заборгованості, а також передбачили, що у разі порушення позичальником термінів платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, передбачених цим договором більше ніж на 120 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Отже, відповідач ОСОБА_1 , підписавши зазначену довідку, тим самим погодилася з такими умовами кредитування, а тому висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами та штрафів у зв`язку з необґрунтованістю є помилковим. Разом з тим визначений позивачем розмір заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 21850,46 грн, суперечить умовам кредитування, обумовленим сторонами у письмовому вигляді, оскільки із розрахунку вбачається, що позивачем нараховувалися відсотки в іншому розмірі ніж то у передбаченому у довідці розмірі; до заборгованості за тілом кредиту включалася заборгованість нарахованих відсотків, штрафів, пені, після чого на дану складову заборгованості за наданим кредитом знову нараховувалися відсотки. За таких обставин, колегія суддів не приймає як належний та допустимий доказ розрахунок заборгованості, оскільки в ньому відсотки розраховані не за процентною ставкою, визначеною при укладені договору, і відповідно розрахунок пені та штрафів не відповідає умовам договору, оскільки їх розрахунок базується на процентній ставці. Позивачем не надано інших доказів на підтвердження того, що відповідач проінформований та надав згоду на збільшення процентної ставки. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 20 січня 2020 року в частині відмови АТ КБ «Приватбанк» у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, пені та штрафів підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні цих вимог з вище зазначених підстав. Керуючись ст.ст.367,374,376 ЦПК України суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково. Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 20 січня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом, пені, штрафів скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні цих позовних вимог з інших підстав. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Л.В. Базіль Судді: Л.А. Приходько Г.В. Семиженко Повний текст постанови складено 03 серпня 2020 року. Головуючий Л.В. Базіль