Постанова Дніпровський апеляційний суд № 213/2317/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/897/20 Справа № 213/2317/20 Суддя у 1-й інстанції - Князєва Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 липня 2020 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Новака А.М. на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2020 року, якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , накладено стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп., за участю: особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2020 року ОСОБА_1 04 червня 2020 року приблизно о 23 год. 38 хв. керував автомобілем "Опель Кадет", д/н/з НОМЕР_1 , по вул. Кронштадтській в м. Кривому Розі в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому порядку з використанням приладу "Драгер", результат тесту - 1,16 проміле. В апеляційній скарзі захисник просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги вказує на те, що він не згодний із оскаржуваною постановою у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права. В доповненнях до апеляційної скарги захисник зазначає, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та в матеріалах справи відсутні докази на спростування зазначеного факту. Звертає увагу, що ОСОБА_1 заперечував проти постанови, якою його було притягнуто за ст. 122 КУпАП. Суд апеляційної інстанції, заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, а також перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку. Згідно ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне вмотивоване рішення. Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом поліцейського; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; тестуванням на алкоголь до протоколу "Драгер", відповідно до якого результат тесту 1,16 проміле; постановою серії ЕАМ № 2635303 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП; відеозаписом з боді камери поліцейського; а також іншими наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. Крім того, ОСОБА_1 не заперечує, зокрема, факт проходження відповідно до встановленого порядку за допомогою технічного засобу "Драгер" огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції. Що стосується доводів захисника ОСОБА_2 . та ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а керувала його дружина ОСОБА_5 , слід зазначити наступне. Допитана в суді апеляційної інстанції в якості свідка дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_5 зазначила, що дійсно 04 червня 2020 року вона керувала транспортним засобом "Опель Кадет", а її чоловік був пасажиром, зупинилась через несправності автомобіля та її чоловік пересів за кермо для ремонту. Разом з тим, суд апеляційної інстанції розцінює зазначені пояснення критично, оскільки вони спростовуються іншими наявними у матеріалах справи доказами. Так, відповідно до відеозапису з боді камери поліцейського працівник поліції одразу після зупинки транспортного засобу "Опель Кадет", д/н/з НОМЕР_1 , підійшов до нього, за кермом транспортного засобу знаходився ОСОБА_1 , а ОСОБА_5 була на передньому пасажирському сидінні. Крім того, сам ОСОБА_1 під час надання пояснень в суді апеляційної інстанції зазначив, що працівник поліції підійшов до транспортного засобу майже одразу після зупинки, десь хвилини не пройшло, та в цей час він дійсно знаходився за кермом автомобіля. Також, саме щодо ОСОБА_1 в той же день та час, а саме до складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, а також неввімкнення аварійної світлової сигналізації після зупинки працівниками поліції. Зазначена постанова ОСОБА_1 оскаржена не була та на його дружину жодних постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за фактом порушення вимог ПДР України при керуванні транспортним засобом працівниками поліції не складалось, що підтвердили як сам ОСОБА_1 , так і свідок ОСОБА_5 у суді апеляційної інстанції, а тому зазначені обставини розцінюються судом апеляційної інстанції як визнання ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та підтвердження факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Крім того, як слідує з пояснень свідка ОСОБА_5 , остання не має посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Матеріали справи не містять та захисником під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на спростування того факту, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. В матеріалах справи відсутні та захисником під час апеляційного перегляду не надано достатньо доказів на підтвердження факту істотних порушень працівниками поліції вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, у зв`язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги є неприйнятними. Наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду - без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Новака А.М. - залишити без задоволення. Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот