Постанова 4802 № 0310/2025/2012

Справа № 0310/2025/2012 Головуючий у 1 інстанції: Чишій С. С. Провадження № 22-ц/802/424/20 Категорія: 84 Доповідач: Бовчалюк З. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 липня 2020 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Бовчалюк З.А., суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К., з участю секретаря судового засідання Галицької І.П., представника заявника Кухарука В.О. , представника боржника Войдюка Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на ухвалу Любомльського районного суду Волинської області від 09 січня 2020 року, В С Т А Н О В И В: ТОВ "Фінансова компанія "ПОЛІС" звернулось до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів. Заявлені вимоги обґрунтував тим, що вказані виконавчі листи видані 14.10.2013 року ПАТ "ВТБ Банк" на підставі рішення Любомльського районного суду від 22.02.2013 року і перебували на примусовому виконанні у відділі ДВС. На підставі договору відступлення права вимоги від 18.11.2015 року ПАТ "ВТБ Банк" відступило право вимоги на користь ТОВ "Фінансова компанія "Поліс". Ухвалою суду від 21.12.2017 року у виконавчому провадженні замінено стягувача з ПАТ "ВТБ Банк" на ТОВ "Фінансова компанія "Поліс". Однак з отриманої за ідентифікатором доступу інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження новим кредитором було встановлено, що виконавчі провадження завершені, а виконавчі документи повернуті стягувачу, однак коли саме і якому стягувачу в інформації не зазначено. Серед отриманих від первісного кредитора документів цих виконавчих листів не було і на адресу ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" від органу ДВС вони не надходили. Тому вважає, що виконавчі листи втрачені, а строк пред`явлення їх до виконання сплинув з незалежних від ТОВ "Фінансова компанія "ПОЛІС" причин. Крім цього, вважає неналежним здійснення державним виконавцем виконавчих дій, оскільки у боржника ОСОБА_2 станом на 21.06.2018 року було наявне нерухоме майно (квартира в місті Чернівці). Просить поновити строк пред`явлення до виконання виконавчих листів Любомльського районного суду у справі № 0310/2025/2012 щодо боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів у 1641,00 гривні з кожного та 2 875 005,31 гривень солідарно; внести зміни у ці виконавчі листи, замінивши стягувача з ПАТ "ВТБ Банк" на ТОВ "Фінансова компанія "ПОЛІС", і видати їх дублікати. Ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 09 січня 2020 року у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "ПОЛІС" відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду, заявник ТОВ «Фінансова компанія "Поліс" подало апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволені заяву ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» задовольнити, поновити строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видати дублікати виконавчих листі. Заслухавши учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Суд дійшов висновку, що заявником не доведено факт втрати оригіналу виконавчого листа, не зазначено підстав і не надано доказів утрати виконавчого листа, заявником не доведено поважності причин пропуску строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а відтак відсутні правові підстави для задоволення заяви. Також суд констатував, що поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання за відсутності поважних причин, після спливу більше семи років із моменту набрання рішенням законної сили, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності. Обмеження строком можливості пред`явлення виконавчого документа до виконання застосовується із метою дотримання принципу юридичної визначеності, що є однією із складових верховенства права. Такі висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та відповідають встановленим судом обставинам справи. Судом встановлено, що рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 22.02.2013 року позов ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. З відповідачів солідарно стягнуто 2 875 005,31 гривень заборгованості за договором № 24.074/08-КЛ від 04.06.2008 року та по 1 641,00 гривні судового збору з кожного. Рішення суду набрало законної сили 18.06.2013 року. За заявою ПАТ "ВТБ Банк" судом 14.10.2013 року видано 4 виконавчі листи, з яких: 2 - про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 2 875 005,31 гривні кредитної заборгованості; 2 - про стягнення з кожного боржника по 1641,00 гривні судового збору. На підставі заяв ПАТ "ВТБ Банк" від 09.01.2014 року постановами старшого державного виконавця відділу ДВС Любомльського районного управління юстиції від 11.01.2014 року були відкриті виконавчі провадження за № 41450755 відносно ОСОБА_2 та за № 41450586 відносно ОСОБА_3 про солідарне стягнення 2 875 005,31 гривень заборгованості. В межах цих виконавчих проваджень на майно боржників накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження. Із матеріалів справи вбачається, що постановою цього ж старшого державного виконавця від 11.01.2014 року за заявою ПАТ "ВТБ Банк" від 09.01.2014 року було відкрите виконавче провадження № 414509943 про стягнення із ОСОБА_2 1 641,00 гривні судового збору. Доказів про відкриття виконавчого провадження за аналогічним стягненням відносно ОСОБА_3 заявником не надано і матеріали справи таких відомостей не містять. Постановами старшого державного виконавця від 06.06.2014 року виконавчі листи за виконавчими провадженнями № 41450755, № 41450586, № 414509943 були повернуті стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна). Із відповіді Любомльського районного відділу ДВС від 21.07.2017 року на заяву ОСОБА_2 встановлено, що виконавчі листи щодо вказаного боржника до виконання повторно не пред`являлись. 18.11.2015 року між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» був укладений договір відступлення права вимоги № 21мб. За змістом договору первісний кредитор ПАТ "ВТБ Банк" передає (відступає) новому кредитору - ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» свої права вимоги до боржників, а останній набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них. Поняття "права вимоги" в даному договорі це права грошової вимоги (боргових зобов`язань) за фінансовими кредитами первісного кредитора за кредитними договорами до боржників щодо погашення заборгованостей, які виникли на підставі укладених між первісним кредитором та боржниками кредитних договорів, та підтверджуються документацією, а також інші права вимоги за кредитними договорами і договорами забезпечення. Передача прав вимоги визначена у чотири транші до 28.01.2016 року згідно додаткових угод. У пункті 3.1.3 цього Договору передбачено, що разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно з реєстром прав вимоги до додаткової угоди № 4 від 26.02.2016 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 24.074/08-КЛ передано від ПАТ "ВТБ Банк" до ТОВ «Фінансова компанія «Поліс». Відповідно до складеного 26.02.2016 року акту приймання-передачі документів первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документацію по кредитному зобов`язанню ОСОБА_2 , яка складається із самого кредитного договору, додаткової угоди до нього, договору про внесення змін, а також іпотечного договору та договору поруки. 05.10.2017 року ТОВ "Фінансова компанія "ПОЛІС" звернулось до Любомльського районного відділу ДВС із заявою щодо стану виконавчого провадження № ЄДРВП № 41450755 (щодо ОСОБА_2 про солідарне стягнення 2 875 005,31 гривні), на яку отримало відповідь від 23.10.2017 року про відсутність правових підстав для надання такої інформації. 10.10.2017 року ТОВ "Фінансова компанія "ПОЛІС" звернулась до Любомльського районного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 0310/2025/2012 від 22.02.2013 року. Ухвалою Любомльського районного суду від 21.12.2017 року, залишеною без змін постановою Волинського апеляційного суду від 22.01.2019 року, цю заяву задоволено: замінено стягувача у виконавчому провадженні з ПАТ "ВТБ Банк" на ТОВ "Фінансова компанія "ПОЛІС". 22.06.2018 року ТОВ "Фінансова компанія "ПОЛІС" засобами поштового зв`язку звернулось до суду із даною заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання і видачу їх дублікатів. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до пункту 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Судовий порядок видачі дубліката та апеляційне оскарження ухвали суду про видачу або відмову в його видачі є гарантією права кожного на судовий захист, стабільності та законності у виконанні судових рішень. У частині шостій статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Частиною 1 ст. 433 ЦПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Отже, законодавством визначено дві окремі процесуальні дії, такі як отримання дубліката виконавчого документа та поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви». ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», звертаючись до суду з заявою про видачу дублікатів виконавчих документів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчих документів, посилалося на те, що виконавчі листи втрачені першим стягувачем, під час укладання договору відступлення прав вимоги, заявник не знав, що виконавчі листи повернути першому стягувані, оскільки йому оригінали не передавались, а тому товариство вважало, що виконавчі листи знаходяться в державного виконавця на виконанні, рішення суду на даний час не виконано. Так, на час набрання рішенням суду законної сили строки пред`явлення виконавчих документів до виконання встановлювалися статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції від 4 листопада 2010 року №2677-VI. Відповідно до ч. 1 до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на час набрання рішенням законної сили, виконавчі документи, зокрема й судові рішення, можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на час видачі виконавчого документа, строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Встановлено, що виконавчі документи перебували на виконанні та 06 червня 2014 року державним виконавцем винесено постанови про повернення виконавчих листів стягувачу у зв`язку з відсутністю майна у боржника. Початком перебігу нового строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є 07 червня 2014 року та закінченням - 07 червня 2015 року. Виходячи із таких доводів заявника і встановлених у справі обставин, суд має достатні підстави вважати доведеною належну обізнаність ТОВ "Фінансова компанія "ПОЛІС" з 26.02.2016 року про своє право вимоги за кредитною заборгованістю до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у примусовому порядку через органи ДВС. Отже, саме з 26.02.2016 року заявник вважається обізнаним із ймовірністю порушення його майнових прав як нового кредитора за борговим зобов`язанням. Проте з метою з`ясування стану виконавчого провадження ТОВ "Фінансова компанія "ПОЛІС" звернулась до Любомльського районного відділу ДВС з відповідною заявою лише 05.10.2017 року, тобто більше як через півтора року від дня набуття права вимоги. При цьому таке звернення стосувалося виключно одного виконавчого провадження за № 41450755 відносно боржника ОСОБА_2 . Заходів щодо стягнення заборгованості із боржника ОСОБА_3 до дня звернення із цією заявою заявник не вживав, а доказів з приводу перебування на виконанні виконавчого листа в частині стягнення з останньої судового збору суду взагалі не надав. Із наведеного суд дійшов висновку, що будь-яких заходів на захист свого набутого майнового права з 26.02.2016 року до 04.10.2017 року стосовно боржника ОСОБА_2 в частині основного боргу, а в частині інших вимог щодо цього боржника та боржника ОСОБА_3 в цілому - до дня звернення до суду із цією заявою, ТОВ "Фінансова компанія "ПОЛІС" не вживало, що свідчить про його бездіяльність і байдужість щодо реалізації ним отриманих прав кредитора. Як новий кредитор заявник мав би вживати усіх необхідних заходів у розумні інтервали часу, щоб дізнатись про стан відомих та існуючих, на його думку, виконавчих проваджень, проте упродовж півтора року виконавчими провадженнями взагалі не цікавився. Із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні звернувся до суду також лише більше як через півтора року, що явно виходить за межі розумності строків. Факт заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні має виключно матеріальну природу правонаступництва, однак сам по собі у процесуальному відношенні не може доводити поважності причин пропуску визначеного законом строку, у тому числі щодо пред`явлення виконавчого документа до виконання. Посилання заявника на проведення переговорів із боржником ОСОБА_2 з метою добровільного погашення боргу у спірних правовідносинах правового значення не має з огляду на набуття заявником права як нового кредитора на стягнення заборгованості в примусовому порядку, який має чітко визначену законом процедуру. Не заслуговують на увагу суду також доводи заявника і наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо втрати виконавчих листів у зв`язку із їх поверненням державним виконавцем на адресу ліквідованого у 2010 році структурного підрозділу ПАТ "ВТБ Банк" в місті Чернівці. Як встановлено по справі, ПАТ "ВТБ Банк" у поданій суду заяві просило видати і надіслати виконавчі листи для проведення стягнення за адресою: 58029, місто Чернівці, проспект

111. Аналогічна адреса зазначена у позовній заяві, за нею із позивачем здійснювалось усе листування по справі і вона зазначена у виконавчому листі у даних про стягувача. Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" (у чинній в період перебування виконавчих листів на примусовому виконанні редакції) сторони виконавчого провадження зобов`язані письмово повідомляти державного виконавця про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи. Доказів повідомлення державного виконавця про зміну адреси місця знаходження стягувача заявник не надав. Крім цього, не надав доказів звернення до ПАТ "ВТБ Банк" по питанню з`ясування можливого місця знаходження оригіналів виконавчих листів. Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об`єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк. Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» посилалося на поважність причин пропуску такого строку, зокрема на необізнаність про втрату виконавчих документів. Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник суду не надав. Зазначені стягувачем обставини не можуть бути визнані, як поважні причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Жодних доказів поважності причин пропуску вказаного строку заявником суду надано не було. Отже, звертаючись до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строків для їх пред`явлення, стягувач був зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилався, як на обґрунтування своїх вимог. Стягувач цього не зробив, не навів жодних об`єктивних причин його втрати, що свідчить про неналежну реалізацію своїх цивільних обов`язків. У контексті наведеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог закону. Підстав для її скасування немає. За таких обставин, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується з висновками суду щодо відмови в задоволені заяви ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», а доводи апеляційної скарги є власним тлумаченням положень статті 433 ЦПК України. Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, та були б обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення відповідно до частини 3 статті 376 ЦПК України апеляційним судом не встановлено. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. 367, 374,375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» залишити без задоволення. Ухвалу Любомльського районного суду Волинської області від 09 січня 2020 року в даній справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: Судді: Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду Постанова набрала законної сили 30 липня 2020 року Помічник судді С.В. Мулярчук Дата засвідчення копії: 04 серпня 2020 року