Ухвала КЦС ВС № 661/5561/18

УХВАЛА 22 липня 2020 року м. Київ справа №661/5561/18 провадження № 61-6510ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Калараша А. А, розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , діючої від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , на заочне рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 серпня 2019 року, додаткове рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 січня 2020 року та на постанову Херсонського апеляційного суду від 03 квітня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, заборону їх вчинення, відшкодування моральної шкоди ВСТАНОВИВ : Заочним рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 серпня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Заборонено застосування моторизованого (бензинового) аерозольного генератора розпилювання пестицидів на належній на праві приватної власності ОСОБА_3 земельній ділянці. Стягнуто з відповідачів на користь кожного з позивачів по 1000 грн моральної шкоди. Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог. Додатковим рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 січня 2020 року відмовлено у задоволенні позовної вимоги про визнання дій щодо застосування моторизованого (бензинового) аерозольного генератора розпилювання пестицидів протиправними та такими, що через порушення основоположних прав, спричинили немайнові збитки. Постановою Херсонського апеляційного суду від 03 квітня 2020 року заочне рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 серпня 2019 року в частині задоволених позовних вимог скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. 03 квітня 2020 року ОСОБА_1 , діюча в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, який було продовжено ухвалою від 27 травня 2020 року, а саме: для надання виправленої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави касаційного оскарження, їх правове обґрунтування. У червні 2020 року від скаржника надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги. Вивчивши подану виправлену касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для повернення касаційної скарги особі, яка її подала, виходячи з таких підстав. За правилами статей 185, 393 ЦПК України якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику. Так Верховний Суд, продовжуючи скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги, роз`яснив, що посилаючись як на підставу касаційного оскарження на пункт перший частини другої статті 389 ЦПК України скаржнику крім іншого необхідно зазначити норму права, яку на думку скаржника неправильно застосував суд апеляційної інстанції, та постанову Верховного Суду, в якій надано правовий висновок щодо застосування цієї норми права. Скаржник, повторно надавши виправлену касаційну скаргу, як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, на частину першу статті 411 ЦПК України та на пункт перший частини третьої статті 411 ЦПК України. Однак, скаржник не виконала вимоги ухвали Верховного Суду в повній мірі, а саме: не вказала норму права, яку суд апеляційної інстанції застосував всупереч правовому висновку Верховного Суду. Крім того, скаржник посилається як на підставу касаційного оскарження на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, однак, судові рішення на підставі вказаного пункту можуть бути оскаржені лише за умови обґрунтування підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1-3 частини другої статті 389 ЦПК України. Скаржник, незважаючи на вимоги ухвал Верховного Суду, не виконала вимоги процесуального законодавства щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, обмежившись формальним посиланням на норми процесуального закону щодо підстав касаційного оскарження. Такі посилання не є належним виконанням вимог щодо зазначення підстав касаційного оскарження. Оскільки станом на 22 липня 2020 року недоліки касаційної скарги не були усунуті, то касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню заявнику. Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права на повторне звернення до суду з касаційною скаргою. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, суд УХВАЛИВ : Касаційну скаргу ОСОБА_1 , діючої від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , на заочне рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19 серпня 2019 року, додаткове рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16 січня 2020 року та на постанову Херсонського апеляційного суду від 03 квітня 2020 року повернути скаржнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя А. А. Калараш