LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС754/3226/15-ц

від 31.07.2020 · Цивільна
Резолютивна:Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року у даній справі.

Ухвала 31 липня 2020 року м. Київ справа № 754/3226/15-ц провадження № 61-10363ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , які діють в інтересах малолітньої ОСОБА_6 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: У березні 2015 року ОСОБА_2 , яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_3 , звернулася до суду із названим позовом. З урахуванням уточнень, просила витребувати квартиру АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 січня 2015 року ОСОБА_3 визнаний недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено опікуном ОСОБА_2 . Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 07 серпня 2014 року визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 21 червня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Після укладення даного договору дарування ОСОБА_4 відчужив вказану квартиру ОСОБА_1 . Враховуючи, що договір дарування квартири було визнано судом недійсним, тому ОСОБА_4 не був власником квартири та не мав права її продажу. Таким чином, ОСОБА_1 заволоділа квартирою без належної правової підстави. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року витребувано нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 . Проведено розподіл судових витрат. Постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_6 залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року залишено без змін. У липні 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року у вищевказаній справі. ОСОБА_1 в касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України - неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме статей 225, 226 ЦПК України. Також, заявник вказує, що судом апеляційної інстанції проігноровано висновок Верховного Суду від 18 грудня 2019 року по справі №522/1029/18, щодо визначення способу захисту права власності ( пункт перший частини третьої статті 411 ЦПК України, пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). У пункті 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Оскаржені ОСОБА_1 судові рішення ухвалені у справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_3 про витребування майна з володіння малолітньої ОСОБА_6 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 . Отже, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дитини, звільнена від сплати судового збору за подання нею касаційної скарги на оскаржені судові рішення. Касаційна скарга ОСОБА_1 подана в передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема, містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи. В прохальній частині касаційної скарги, ОСОБА_1 , заявляє клопотання про зупинення виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року до закінчення касаційного провадження. Клопотання про зупинення виконання судового рішення мотивоване тим, що виконання оскаржених нею судових рішень порушує право її та її сім`ї на спірне житлове приміщення, яке є їх єдиним житлом. Оскільки, наведені у клопотанні доводи дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, клопотання слід задовольнити, виходячи з наступного. Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність такому, зокрема ймовірність утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення дії судового рішення має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами. Таким чином, метою вирішення питання про зупинення виконання судових рішень є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення. Тому наведені у клопотанні доводи дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, клопотання слід задовольнити. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року у даній справі. Витребувати з Деснянського районного суду м. Києва цивільну справу №754/3226/15-ц за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , які діють в інтересах малолітньої ОСОБА_6 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, про витребування майна з чужого незаконного володіння. Клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року - задовольнити. Зупинити виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2020 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Надіслати учасникам справи копії касаційних скарг та доданими до них документами, роз`яснити їм право подати відзив на касаційні скарги, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Петров С. Ю. Мартєв В. М. Сімоненко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»